7. Дисконтування вартості грошей в часі у процесі визначення економічного ефекту.

Економічна ефективність інноваційного проекту визначається розміром чистого прибутку, отриманого за рахунок реалізації інновації протягом життєвого циклу проекту. При розрахунку економічної ефективності слід обов’язково враховувати зміну вартості грошей у часі, оскільки від вкладення інвестицій до отримання прибутку минає чимало часу. Тобто, треба враховувати дисконтування – перерахунок вигод і витрат для кожного розрахункового періоду за допомогою норми (ставки) дисконту. Воно ґрунтується на використанні техніки складних процентів.

Коефіцієнт дисконтування розраховується наступним чином:

(3.14)

де t - номер кроку розрахунку,

r – постійна норма дисконту (у %).

Величина суми, яку ми одержимо після реалізації інноваційного проекту

дорівнює:

(3.15)

де FV – майбутня вартість (сума);

PV – теперішня вартість (сума).

Норма дисконту позичкового капіталу – відповідна відсоткова ставка, яка визначається умовами відсоткових виплат і погашення позик.

Чиста теперішня вартість ЧТВ (інтегральний ефект) – це різниця результатів і витрат за розрахунковий період, приведених до одного, як правило, початкового року, тобто з урахуванням їх дисконтування:

(3.16)

де t – розрахунковий рік;

Дt – доходи в t-тий рік;

Вt – інноваційні витрати в t-тий рік;

К – коефіцієнт дисконтування.

Індекс рентабельності інвестицій – це відношення приведених доходів до приведених на цю ж дату витрат, що супроводжують реалізацію інноваційного проекту:

(3.17)

Якщо ЧТВ позитивна, то індекс рентабельності більше 1, і навпаки. При Ір більше 1 інноваційний проект вважається економічно ефективним, і навпаки.

Внутрішня форма рентабельності (ВНР) – показує ту норму дисконту Ер, за якої величина дисконтова них доходів за певне число стає рівною інвестиційним вкладенням у реалізацію проекту. У такому разі доходи і витрати проекту визначаються приведенням до розрахункового моменту.

Отже, норма рентабельності – це таке порогове значення рентабельності, яке забезпечує рівність нулю інтегрального ефекту, розрахованого на економічний термін життя інноваційного проекту. Вона дорівнює максимальному відсотку за позиками, який можна платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні.

Розрахунок внутрішньої норми рентабельності здійснюють методом послі

довних наближень ЧТВ до нуля за різних ставок дисконту:

(3.18)

де Вп – величина ставки дисконту, за якої ЧТВ негативна;

Ап – величинана позитивної ЧТВ за величини ставки дисконту А;

В – величина негативної ЧТВ за величини ставки дисконту В.

Термін окупності інноваційного проекту – це період, протягом якого додатковий прибуток, отриманий внаслідок реалізації інноваційного проекту, забезпечить повернення інвестицій.

8. Визначення точки беззбитковості та строку окупності інноваційного проекту.

Точка беззбитковості визначається для визначення того обсягу продукції, який потрібно реалізувати на ринку за прогнозного рівня цін на неї, досягнення якого забезпечує прибутковість проекту. Точка беззбитковості (критичний обсяг продукції) розраховується за формулою

(3.19)

де Вум-пост – умовно-постійні витрати підприємства;

Цод – ціна одиниці продукції;

Взм – змінні витрати підприємства на одиницю продукції.

З урахуванням нарощування наступна вартість складає

(3.20)

де PV – теперішня сума;

r – постійна норма дисконту (у %);

t – кількість розрахункових періодів.

Чиста теперішня вартість інноваційного проекту розраховується наступним чином:

(3.21)

де CFt – сума грошових потоків по проекту;

I0 – начальна сума інвестицій в проект.

Дисконтований строк окупності проекту визначається за формулою

(3.22)

Отже, якщо вказані показники свідчать про економічну вигідність проекту у межах його життєвого циклу при прогнозних рівнях попиту і цін на продукцію, то рішення про інвестування може бути позитивним.

9.Визначення економічного ефекту від впровадження інновацій, спрямованих на зниження собівартості продукції.

Показник відносної економічної ефективності капіталовкладень використовується за існування кількох альтернативних варіантів інновацій, причому реалізація інновації передбачає різнобічний вплив на виробничий процес, який полягає у зміні витрат і в поліпшенні збуту продукції, що зменшує величину питомих витрат на її виготовлення. Критерієм вибору є мінімум приведених витрат.

Показник річної економічної ефективності охоплює умовну річну еко

номію витрат, фактичну економію витрат та річний економічний ефект.

Річний економічний ефект визначається наступним чином:

(3.23)

де екС – річна економія витрат (собівартості)

Ен – показник нормативної економічної ефективності, величина якого залежить від прийнятого для підприємства рівня віддачі від капіталовкладень

(як правило, 15%, тобто Ен = 0,15).

де дК – додаткові капіталовкладення, пов’язані з реалізацією інновацій.

Або більш розширена формула

(3.24)

де С1, С2 – собівартість одиниці продукції до і після інновацій;

К1, К2 – питомі капіталовкладення до і після інновацій;

Впр – кількість продукції, що планується виготовити за рік.

Термін окупності капіталовкладень розраховується за формулою

(3.25)