72. Кро́кова напру́га - електрична напруга, що виникає між двома точками навколо струмопровідної лінії, яка торкається землі, на відстані одного кроку.

Чим ближче людина знаходиться до місця торкання, тим вищою є небезпека ураження при пересуванні в небезпечній зоні. На відстані 1 м від заземлювача зниження напруги становить 68%, на відстані 10 м — 92%. Практично на відстані 20 м і більше від місця торкання струмопровідної частини небезпечний вплив електричного струму на людину зводиться до нуля. Напруга, що уражає людину, залежить від ширини кроку: чим більше крок, тим небезпечніше. Навіть невелика напруга в 50-80 В викликає мимовільні судорожні скорочення м'язів ніг і, як наслідок, падіння людини на землю. Якщо людина падає убік місця дотику, тоді вражаюча напруга стає смертельною. У загрозливій ситуації при виході з небезпечної зони необхідно застосувати ходу «п'ята — носок» у сторону від місця падіння струмопровідної частини.

Растекание струму у землі при замиканні

При замиканні на грішну землю через грунт починає протікати аварійний струмIЗ, який докорінно змінює стан електроустановок з погляду безпечності. У цьому з'являються напруги між корпусами електроустаткування і засипали землею, і навіть між окремими точками землі, де можуть бути люди.

73.

Допоміжне електричне з'єднання з землею чи її еквівалентом металевих неструмопровідних частин, що можуть виявитися під напругою має назву захисне заземлення.

Захисне заземлення має за мету знизити напругу дотику між корпусом електроустановки і землею до 42 В, і менше, що виникає в результаті ушкодження чи пробою ізоляції струмопровідних частин. Захисне заземлення варто відокремити від заземлення для захисту від розрядів статичної й атмосферної електрики.

Допоміжне з'єднання з землею нейтральних точок обмоток генераторів, силових і вимірювальних трансформаторів, дугогасних апаратів та інших ланцюгів для забезпечення нормальної роботи електроустановок називається робочим заземленням. Заземлення для захисту від розрядів статичної й атмосферної електрики здійснюється для відводу цих зарядів у землю.

Розташовують заземлювачі у місцях, де немає підсушування землі від прокладених трубопроводів та інших джерел тепла.

Горизонтальні заземлювачі прокладають у траншеях з однорідним ґрунтом, без щебеню і будівельного сміття. Коли існує небезпека корозії заземлювачів, тоді:

- збільшують переріз одиночних заземлювачів;

- застосовують оцинковані заземлювачі;

- використовують електричний захист заземлювачів проти корозії.

Як штучні заземлювачі, допускається застосовувати бетон, що проводить електрику. Для заземлювачів можна застосовувати метали, що були уживані, але вони не повинні мати сильних ознак корозії, повинні бути очищені від фарби, олив та ізолюючих речовин.

74.

Занулення— це навмисне електричне з'єднання

з нульовим захисним провідником металевих неструмоведучих частин,

котрі можуть опинитися під напругою. Це основний засіб захисту від

ураження людей струмом у випадку дотику до корпуса електрообладнання та до металевих конструкцій, котрі опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції або однофазового короткого замикання в електроустановках напругою до 1000 В в мережі з заземленною нейтраллю. Призначення занулення таке ж, як і заземлення: усунути небезпеку ураження людей струмом при пробиванні фази на корпус. Це досягається автоматичним вимкненням пошкодженої установки від електричної мережі. Принцип дії занулення — перетворення пробивання на корпус в однофазове коротке замикання з метою викликати струм великої сили, здатний забезпечити спрацювання захисту і завдяки цьому автоматично відключити пошкоджену установку від електричної мережі. При пробиванні фази на корпус струм йде через трансформатор, фазовий провід, запобіжник, корпус електроустановки, нульовий провід. З огляду на те, що опір при короткому замиканні малий, струм досягає значних величин і захисний пристрій спрацьовує.

Однак занулення як захисний засіб не забезпечує в повній мірі безпеки. Під час короткого замикання в нульовому проводі виникає небезпека уражння, котра буде існувати доти, доки не відбудеться вимкнення пошкодженого обладнання завдяки згорянню запобіжника

або вимкнення апарата. Занулення використовується в трифазових електричних мережах напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю.

75.

За ступенем небезпеки ураження електричним струмом усі приміщення поділяються на три категорії: приміщення без підвищеної небезпеки; приміщення з підвищеною небезпекою; особливо небезпечні приміщення.

Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю в них однієї з таких умов, що створюють підвищену небезпеку: висока відносна вологість повітря (перевищує 75 % протягом тривалого часу); висока температура (перевищує 35 °С протягом тривалого часу); струмопровідний пил; струмопровідна підлога (металева, земляна, залізобетонна, цегляна та ін.); можливість одночасного доторкання до металевих елементів технологічного устаткування чи металоконструкцій будівлі, що з'єднані із землею, та металевих частин електроустаткування, які можуть опинитись під напругою.

Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї з умов, що створюють особливу небезпеку: дуже високої відносної вологості повітря (близько 100 % ), хімічно активного середовища; або одночасною наявністю двох чи більше умов, що створюють підвищену небезпеку.

Оскільки наявність небезпечних умов впливає на наслідки випадкового доторкання до струмопровід-них частин електроустаткування, то для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного інструменту в приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга живлення до 42 В, а в особливо небезпечних приміщеннях — до 12 В.

Приміщення поділяють на такі категорії:

Сухі — Відносна вологість не більше 60 %. Конденсація пари майже неможлива ( інкубатори, котельні, опалювальні склади негорючих матеріалів, електрощитові, вентиляційні камери, контори, приміщення для обслуговуючого персоналу ферм, підсобні приміщення тощо).

Запилені — За технологічними умовами виробництва виділяється пил у такій кількості що може осідати на проводах, проникати всередину машин, апаратів ( цехи подрібнення і приготування сухих концентрованих кормів, склади сипучих негорючих матеріалів, пункти післязбиральної обробки зерна і технічних культур).

Вогкі — Відносна вологість понад 60 %, але не більше 75 %. Пара або сконцентрована волога виділяється лише тимчасово і в невеликих кількостях (неопалювані склади негорючих матеріалів приміщення для холодильного обладнання та його ремонту).

Сирі — Відносна вологість понад 75 % .Пара конденсується при незначних значеннях температури (приміщення для теплогенераторів, цехи переробки продуктів тваринництва, цехи переробки плодів і овочів, лабораторії для аналізу молока, приміщення для штучного осіменіння тварин, насосні).

Особливо сирі — Відносна вологість близько 100 %. Стеля, стіни, підлога і предмети, що знаходяться в приміщенні, покриті вологою (кормоприготувальні цехи для вологих кормів, овочесховища, парники, теплиці, доїльні зали, молочні блоки, навіси).

Особливо сирі і хімічно активним середовищем — Відносна вологість близько 100 % .У приміщенні постійно або тривалий час є пари аміаку, сірководню або інших газів невибухонебезпечної концентрації або ж створюються відкладання, що руйнівно діють на ізоляцію, струмоведучі частини ( приміщення для утримання сільськогосподарських тварин і птиці без установок по створенню мікроклімату. Склади мінеральних добрив, приміщення для протруювання насіння).

76.

Небезпека ураження струмом у різних електричних мережах

За напругою електроустановки поділяються на такі, що працюють під напругою до 1000В і понад 1000В.

Залежно від джерел живлення електричні мережі трифазного струму бувають з глухозаземленою або ізольованою нейтралью.

Ізольована нейтраль – це нейтраль трансформатора або генератора не приєднана до заземлюючого пристрою, а якщо приєднано, то через апарати, що мають великий опір.

Глухозаземлена нейтраль трансформатора або генератора – це така нейтраль, що приєднана до заземлюючого пристрою через апарати,що мають малий опір.

Питання вибору режиму нейтралі є досить важливим заходом забезпечення безпеки при експлуатації електроустаткування.

У тих умовах де є можливість постійно контролювати стан ізоляції, влаштовують мережі з ізольованою нейтралью, такі мережі більш безпечні.

У тих випадках, де немає можливості контролювати стан ізоляції, а вона піддається дії різних температур і вологи, влаштовують мережі з глухозаземленою нейтралью.

Дія струму залежить від умов включення людини в електричну мережу. Схема включення може біти однофазною, коли людина доторкнулася до однієї фази, що перебуває під напругою, і двофазною, коли дотикається до двох фаз.

Двохфазне доторкання є більш небезпечне ніж однофазне. Двофазне дотикання буває дуже рідко, а однофазне виникає набагато частіше.

Схема мережі, а відтак режим нейтралі джерела струму, що живить цю мережу вибирають залежно від технологічних вимог і умов безпеки.

В електропатології шлях струму через тіло людини носить назву “ петля струму”, якою відбувається ураження. Номенклатуру цих петель розробив Г.Л. Френкель.

Найчастіше струм проходить такими шляхами:

• рука – рука;

• руки – ноги;

• нога – нога;

• голова – ноги;

• голова – руки.

Менш небезпечним є шлях від однієї ноги до іншої, який отримав назву “ нижня петля ”. Він виникає під дією на людину так званої крокової напруги.

77.

Перш за все необхідно швидко звільнити потерпілого від дії електричного струму, тобто відключити ланцюг струму за допомогою найближчого штепсельні

рознімання, вимикача (рубильника) або шляхом викручування пробок на щитку.

У разі віддаленості вимикача від місця події можна перерізати дроти або перерубати їх (кожен дріт окремо) сокирою або іншим ріжучим інструментом з сухою ручкою з ізолюючого матеріалу.

Необхідно пам'ятати, що потерпілий сам є провідником електричного струму. Тому при звільненні потерпілого від струму який надає допомогу необхідно вжити заходів обережності, щоб самому не виявитися під напругою: надіти калоші, гумові рукавички або обернути свої руки сухою тканиною, підкласти собі під ноги ізолюючий предмет-суху дошку, гумовий килимок або, в крайньому випадку, згорнуту сухий одяг.

Відтягувати потерпілого від провідника слід за кінці його одягу, до відкритих частин тіла торкатися не можна.

Якщо людина потрапила під напругу вище 1000 В, такі запобіжні заходи недостатні. Необхідно звернутися до фахівців, які негайно знімуть напругу.

Коли звільнення від зіткнення з ланцюгом електричного струму пов'язано з небезпекою падіння з висоти, необхідно вжити заходів для запобігання постраждалого від удару при падінні.

При відділенні потерпілого від струмоведучих частин рекомендується діяти однією рукою

Заходи першої допомоги залежать від стану потерпілого після звільнення від струму.

Для визначення цього стану необхідно:

- Негайно укласти потерпілого на спину;

- Розстебнути стискує подих одяг;

- Перевірити з підйому грудної клітини, дихає він;

- Перевірити наявність пульсу (на променевій артерії у зап'ястя або на сонній артерії на шиї);

- Перевірити стан зіниці (вузький або широкий).

Широкий нерухомий зіницю вказує на відсутність кровообігу мозку.

Визначення стану потерпілого повинно бути проведено швидко, протягом 15-20 секунд.

1. Якщо потерпілий у свідомості, але до того був у непритомності або тривалий час перебував під електричним шоком, то йому необхідно забезпечити повний спокій до прибуття лікаря і подальше спостереження протягом 2-3 годин.

2. У разі неможливості швидко викликати лікаря необхідно терміново доставити потерпілого в лікувальну установу.

3. При важкому стані або відсутності свідомості потрібно викликати лікаря (Швидку допомогу) на місце події.

4. Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому рухатися: відсутність важких симптомів після поразки не виключає можливості подальшого погіршення його стану.

5. При відсутності свідомості, але зберігся диханні, потерпілого треба зручно укласти, створити приплив свіжого повітря, давати нюхати нашатирний спирт, кропити водою, розтирати і зігрівати тіло. Якщо потерпілий погано дихає, дуже рідко, поверхнево або, навпаки, судорожно, як вмираючий, треба робити штучне дихання.

6. При відсутності ознак життя (дихання, серцебиття, пульсу) не можна вважати постраждалого мертвим. Смерть у перші хвилини після поразки - позірна і оборотна при наданні допомоги. Ураженому загрожує наступ незворотною смерті в тому випадку, якщо йому негайно не буде надана допомога у вигляді штучного дихання з одночасним масажем серця.

Цей захід необхідно проводити безперервно на місці пригоди до прибуття лікаря.

7. Переносити потерпілого слід тільки в тих випадках, коли небезпека продовжує загрожувати потерпілому або надавати допомогу.

До недавнього часу штучне дихання проводилося ручними методами (за Шефер або за Сильвестру). Проте ці методи не забезпечують надходження достатньої кількості повітря в легені потерпілого. Тому останнім часом стали застосовувати більш ефективний метод штучного дихання: вдування повітря з легень (з рота) надає допомогу в рот чи ніс пожвавлюється - "з рота в рот" ("з рота в ніс"), при цьому можна забезпечити надходження в легені постраждалого значно більшої кількості повітря (приблизно в 4 рази).

78.

Захист від статичної електрики

В будівництві широко використовуються зараз синтетичні матеріали для покриття підлоги та стін, тепло- та звукоізоляції, застосовуються вони і у виробництві меблів, взуття, одягу. Полімерні матеріали відрізняються міцністю, красою. Але їм властива здатність електризуватися, вони легко насичуються зарядами статичної електрики. Від цього і виникають такі явища як присипання одягу до тіла, тріск, іскри, поколювання, коли їх знімають.

Величина напруги статичної електрики залежить від оточуючого середовища. При достатній вологості заряди статичної електрики швидко стікають, не накопичуючись. Взимку ж або суху погоду, коли відносна вологість повітря невелика, їх накопичується особливо багато.

Потрібно сказати, що чутливість людей до дії статичної електрики різна. Спеціалісти вважають, що це пов’язано з станом шкіри. Чим шкіра сухіша, тим більше зарядів в ній зберігається. З віком шкіра стає більш сухою.

Зменшити електризованість приміщення в якомусь степені дозволяє зволожувач повітря. Можна поставити в кімнаті акваріум або посуд з водою.

Підлоги вкриті лінолеумом рекомендується обробляти водною мастикою, а одяг – спеціальними антистатиками.

Антистатики випускаються у вигляді паст, аерозолів.

Блискавкоза́хист — сукупність заходів і технічних засобів для охорони будівель, споруд, обладнання та електричних пристроїв від дії блискавки.

Заходи з блискавкозахисту поділяються на зовнішню та внутрішню систему заходів. Зовнішня система заходів захищає об'єкт від прямих ударів блискавки (ПУБ). Внутрішня система заходів захищає чутливе електрообладнання об'єкта від вторинних проявів блискавки.

Зовнішня система заходів з блискавкозахисту здійснюється шляхом установлення на об'єкті, що захищається, (або ізольовано від нього на певній відстані)блискавковідводів, які складаються з блискавкоприймачів (природних або штучних: стрижневих, тросових, сітчастих), струмовідвідних спусків, які з'єднують блискавкоприймач із землею та заземлювачів.

Внутрішня система заходів з блискавкозахисту здійснюється шляхом встановлення спеціальних пристроїв захисту від імпульсних перенапруг (ПЗІП), а також шляхом екранування чутливого електрообладнання.

79.

Пожежа — це неконтрольоване горіння поза спеціальним

вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу

життю і здоров'ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

Пожежна небезпека — можливість виникнення та (або) розвитку

пожежі в будь-якій речовині, процесі, стані.

Основними причинами пожеж на виробництві є:

— необережне поводження з вогнем;

— незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації;

— порушення режимів технологічних процесів;

— несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації;

— невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки.

Токсичні продукти згорання становлять найбільшу загрозу для життя

людини, особливо при пожежах в будівлях. Адже в сучасних виробничих,

побутових та адміністративних приміщеннях знаходиться значна кількість

синтетичних матеріалів, що є основними джерелами токсичних продуктів

згорання.

Вогонь — надзвичайно небезпечний фактор пожежі, однак випадки

його безпосередньої дії на людей досить нечасті.

Небезпека підвищеної температури середовища полягає в тому, що

вдихання розігрітого повітря разом із продуктами згорання може

призвести до ураження органів дихання та смерті.

Дим являє собою велику кількість найдрібніших часточок

незгорівших речовин, що знаходяться у повітрі. Він викликає інтенсивне

подразнення органів дихання та слизових оболонок

Недостатність кисню спричинена тим, що в процесі горіння

відбувається хімічна реакція оксидування горючих речовин та матеріалів.

Небезпечною для життя людини уже вважається ситуація, коли вміст

кисню в повітрі знижується до 14%

Вибухи, витікання небезпечних речовин можуть бути спричинені

їх нагріванням під час пожежі, розгерметизацією ємкостей та

трубопроводів з небезпечними рідинами та газами. Вибухи збільшують

площу горіння і можуть призводити до утворення нових вогнищ