- •Дайте визначення термінів «виробниче середовище», «умови праці», «безпека праці», «охорона праці» та інших, пов’язаних з ними.
- •2. Основні причини виробничого травматизму, методи аналізу травматизму.
- •3. Що є базою законодавства України про охорону праці і які основні закони складають це законодавство? Охарактеризуйте деякі з них.
- •В чому полягають основні принципи державної політики в галузі охорони праці в Україні?
- •Система управління охороною праці, організація управління охороною праці на підприємстві
- •Наведіть основні положення закону України «Про охорону праці».
- •Права громадян на охорону праці під час укладання трудового договору.
- •Права працівника на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •10. Яким чином здійснюється страхування від нещасних випадків на виробництві, і в чому полягають завдання цього страхування? Хто є суб’єктами загальнообов’язкового державного соціального страхування?
- •9. В чому полягають обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
- •11. Які виплати та послуги здійснює Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань?
- •12. Які гарантії поширюються на працівника в разі ушкодження здоров’я або його смерті?
- •13. Які страхові виплати сплачуються застрахованому в разі настання страхового випадку?
- •14. В яких випадках і в якому розмірі потерпілому або членам його сім’ї виплачується одноразова допомога?
- •15. Як відшкодовуються витрати на медичну та соціальну допомогу та поховання потерпілого?
- •16. Що таке нормативні акти з охорони праці підприємства, хто і на підставі чого їх розробляє? Наведіть, як приклад, перелік питань, які є компетенцією нормативних актів підприємства.
- •Види відповідальності за порушення вимог охорони праці?
- •Служба охорони праці підприємства, її права та повноваження
- •В чому полягають гарантії охорони праці жінок?
- •В чому полягають гарантії охорони праці неповнолітніх?
- •В чому полягають гарантії охорони праці інвалідів та людей похилого віку?
- •Які органи здійснюють державне управління охороною праці?
- •23. В чому полягають повноваження Кабінету Міністрів, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в галузі охорони праці?
- •24. На кого покладені функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, в чому вони полягають?
- •25. В чому полягає суть державного нагляду за охороною праці і які органи здійснюють його?
- •26. В чому полягає суть громадського контролю за охороною праці і хто його здійснює?
- •27. В чому полягають обов’язки роботодавця щодо забезпечення вимог законодавства про охорону праці?
- •28. Що являє собою система управління охороною праці на державному, галузевому та регіональному рівнях?
- •29. Охарактеризуйте структурну схему, мету, основні завдання та функції системи управління охороною праці на підприємстві.
- •30. Як здійснюється прогнозування і планування робіт з охорони праці?
- •31Як здійснюється стимулювання діяльності з охорони праці.?
- •32 В чому полягають функції роботодавця щодо забезпечення вимог законодавства про охорону праці?
- •33Які основні обов’язки та права служби охорони праці на підприємстві?
- •34Як здійснюється фінансування охорони праці?
- •35Охарактеризуйте загальні принципи навчання з охорони праці.
- •36Як здійснюється навчання працівників з охорони праці під час прийняття на роботу і в процесі роботи на виробництві
- •37Які види інструктажів з охорони праці регламентовані типовим положенням про навчання з питань охорони праці, в чому полягає їх призначення?
- •38Як та коли проводяться інструктажі з охорони праці на виробництві, яким чином вони оформлюються?
- •39Як класифікуються нещасні випадки? Що таке нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом? Які нещасні випадки не визнаються пов’язаними з виробництвом?
- •40Який порядок розслідування нещасного випадку без тяжкого чи смертельного наслідку з одним потерпілим?
- •41Який порядок розслідування смертельних, групових та з тяжкими наслідками нещасних випадків на виробництві?
- •42. В чому полягають основні причини та обставини виникнення професійних захворювань
- •44Вопрос
- •45Вопрос
- •Як здійснюється облік нещасних випадків, аварій та професійних захворювань?
- •46Вопрос Що таке аварії та як вони класифікуються? Чим визначається та в чому полягає порядок дій в разі виникнення аварійної ситуації чи аварії на підприємстві?
- •47Вопрос
- •48Вопрос
- •49Вопрос
- •50Вопрос
- •51Вопрос
- •52 Загальні відомості про вентиляцію, види вентиляції
- •51Вопрос
- •72. Кро́кова напру́га - електрична напруга, що виникає між двома точками навколо струмопровідної лінії, яка торкається землі, на відстані одного кроку.
- •80. Основні засоби гасіння пожеж.
- •81. Характеристика пожежонебезпечності речовин
- •82.Визначення категорій приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •83. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон приміщень і будівель.
- •84.Пожежна безпека будівель та споруд. Ступінь вогнестійкості.
- •85.Види пожежних сповігцувачів, основні характеристики та принципи вибору.
- •86.Класи пожеж та вибір типу і необхідної кількості вогнегасників.
- •87.Фізико-хімічні основи горіння, гомогенне та гетерогенне горіння, вибух, детонація, жевріння.
85.Види пожежних сповігцувачів, основні характеристики та принципи вибору.
Головною умовою для успішної ліквідації пожежі є швидке повідомлення пожежно-рятувальної служби про виникнення загоряння.
Для виклику пожежної команди на кожному об’єкті має бути телефонний або радіозв’язок.
Для швидкого повідомлення про пожежу облаштовують електричну пожежну сигналізацію, яка виявляє займання на початковій стадії, що забезпечує успішну боротьбу з вогнем.
До автоматичних систем пожежної сигналізації належать: теплові, димові, світлові й комбіновані сповіщувачі;
Теплові автоматичні сповіщувачі реагують на підвищення температури навколишнього середовища.
Димові сповіщувачі реагують на появу диму.
Комбіновані сповіщувачі здатні одночасно реагувати на підвищення температури у навколишньому середовищі і появу диму.
Світлові сповіщувачі мають фотоелемент, що реагує на ультрафіолетову або інфрачервону частину спектра полум’я.
Ефективність і надійність пожежних сповіщувачів залежить від оптимального добору їх типу, установки та умов експлуатації.
Кожну точку приміщення, яка потребує захисту від пожежі, має контролювати не менш як два автоматичних пожежних сповіщувачів.
Кількість пожежних оповісників у приміщенні визначають, виходячи з необхідності виявлення загорання у початковій стадії по всій площі.
Допустима висота установки пожежних сповіщувачів не повинна перевищувати:
теплових — 9 м;
димових — 12 м;
комбінованих — 20 м;
світлових — 30м.
Періодично сповіщувачі перевіряються на справність:
теплові — один раз на рік;
димові і комбіновані — один раз на місяць.
86.Класи пожеж та вибір типу і необхідної кількості вогнегасників.
ибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників. Вибір типу та визначення потрібної кількості вогнегасників здійснюється залежно від їх вогнегасної спроможності, граничної захищуваної площі, а також від наступного класу пожежі у захищуваному приміщенні або на об'єкті (стандарт 130 № 3941-77):
• клас А - пожежі твердих речовин переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);
• клас В - пожежі горючих рідин або твердих речовин, які розтоплюються;
• клас С — пожежі газів;
• клас ТУ - пожежі металів та їх сплавів;
• клас (Б) — пожежі, пов'язані з горінням електроустановок. Рекомендації щодо вибору типу пересувного чи переносного вогнегасника, наведені в табл. 5.13, 5.14.
При виборі вогнегасника необхідно враховувати кліматичні умови експлуатації будівель та споруд: вогнегасник має бути з відповідною температурною межею використання.
Якщо на об'єкті можливі комбіновані осередки пожеж, то перевага у виборі вогнегасника віддається більш універсальному щодо сфери застосування.
Для граничної площі приміщень різних категорій (максимальної площі, захищуваної одним або групою вогнегасників) необхідно передбачити кількість вогнегасників одного з типів, зазначеного в таблицях 5.13 та 5.14 перед знаком "++" або "+".
У громадських будівлях та спорудах мають бути на кожному поверсі не менше двох переносних вогнегасників.
Комплектування технологічного устаткування вогнегасниками здійснюється відповідно до вимог технічних умов (паспортів) на це устаткування або відповідних галузевих правил пожежної безпеки, затверджених у встановленому порядку.
Комплектування імпортного устаткування вогнегасниками здійснюється згідно з умовами договору на його поставку.
У місцях зосередження цінної апаратури й устаткування кількість засобів пожежогасіння може бути збільшена.
Коли від пожежі захищаються приміщення з ЕОМ, будівлі телефонних станцій, музеїв, архівів тощо, слід враховувати специфіку вогнегасних речовин у вогнегасниках, які призводять під час гасіння до псування обладнання. Ці приміщення рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками, з урахуванням гранично допустимої концентрації вогнегасної речовини.
Виробничі приміщення категорії Д, а також такі, що містять негорючі речовини й матеріали, можуть не оснащуватися вогнегасниками, якщо їх площа не перевищує 100 м2. Необхідність установлення вогнегасників у таких приміщеннях визначають керівники підприємств.
Відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника має бути не більше ніж 20 м для громадських будівель та споруд; 30 м - для приміщень категорії А, Б, В (горючі гази та рідини); 40 м - для приміщень категорії В, Г; 70 м - для приміщень категорії Д.
За наявності кількох невеликих приміщень з однаковим рівнем пожежонебезпеки кількість необхідних вогнегасників визначається відповідно до табл. 5.13 та 5.14 з урахуванням сумарної площі цих приміщень.
Окремі пожежонебезпечні виробничі установки (фарбувальні камери, загартовувальні ванни, випробувальні стенди, установки для миття та знежирювання деталей, сушильні камери тощо) обладнуються не менше ніж двома вогнегасниками кожна або однією стандартною установкою пожежогасіння.
