- •Вступ до теорії функції комплексного змінного. Тригонометрична і показникова форми комплексних чисел.
- •Дії над комплексними числами заданими в тригонометричній і показниковій формі
- •Загальний висновок про квадратні рівняння
- •Елементи лінійної алгебри. Визначники вищих порядків.
- •Обчислення визначників вищих порядків.
- •Ранг матриці.
- •Обернена матриця.
- •Знайти матрицю, обернену до матриці і перевірити, чи справджуються рівності .
- •Формули Крамера.
- •Системи лінійних рівнянь. Умови сумісності систем лінійних рівнянь. Теорема Кронекера-Капеллі. Основні визначення
- •Метод Гауса.
- •Матричний запис системи лінійних рівнянь і її розв’язування.
- •Аналітична геометрія. Системи координат. Вектори. Лінійні операції над векторами
- •Довжину вектора будемо позначати таким чином:
- •Додавання векторів.
- •Поняття про лінію та її рівняння.
- •Відстань від точки до прямої.
- •Різні види рівнянь прямої в просторі. Взаємне розміщення прямих в просторі.
- •Рівняння площини, що проходить через три задані точки. Рівняння площини у відрізках на осях.
- •Властивості числових границь мають вигляд:
- •Основні теореми про границі
- •Урахуємо, що , а функція є обмеженою. Визначні границі.
- •Неперервність функції на відрізку. Властивості.
- •1. Неперервність функції в точці і на відрізку
- •2. Класифікація розривів функції
- •3. Властивості неперервних функцій та дії з ними
- •Задачі, що приводять до поняття похідної. Означення похідної. Її геометричний та механічний зміст. Дотична до кривої.
- •Означення похідної
- •Геометричний зміст похідної
- •Механічний зміст похідної
- •Рівняння дотичної і нормалі до плоскої кривої
- •Залежність між неперервністю та диференційованістю функції. Правила диференціювання. Похідні основних елементарних функцій.
- •Основні правила диференціювання
- •Похідні від основних елементарних функцій
- •Монотонність функції. Екстремум функції
- •Зразки розв’язування задач
- •Означення диференціала функції однієї змінної. Правила знаходження диференціалу.
- •Правила диференціювання:
- •Диференціал складеної функції. Інваріантність форми диференціалу.
- •Зауваження
- •Інваріантність форми першого диференціала
- •Приклад 1
- •Застосування диференціалу до наближених обчислень
- •Теореми Ферма і Ролля, Коші і Лагранжа.
- •Формула Тейлора.
- •Функції багатьох змінних. Множини точок на площині
- •Основні поняття та означення функції багатьох змінних. Способи задання функції. Область визначення. Графіки. Лінії рівня.
- •Похідна за напрямом. Градієнт.
- •Частинні похідні та диференціали вищих порядків.
- •Неявні функції. Похідні неявних функцій.
- •Поняття умовного екстремума.
- •Прямий метод знаходження точок умовного екстремума (метод включення).
- •Метод Лагранжа знаходження точок умовного екстремума. Метод найменших квадратів.
- •Метод найменших квадратів
- •Знаходження найбільшого та найменшого значень неперервної функції на замкненій обмеженій множині
- •Інтегральне числення. Первісна. Невизначений інтеграл.
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування раціональних дробів, тригонометричних та ірраціональних функцій.
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування деяких іраціональних функцій
- •Зразки розв’язування задач
- •Деякі інтеграли, що не виражаються через елементарні функції
- •Визначений інтеграл із змінною верхньою межею. Теорема Ньютона-Лейбніца.
- •Зразки розв’язування задач
- •Наближене обчислення визначеного інтеграла. Формули прямокутників і трапеції.
- •Невласні інтеграли. Поняття про подвійний інтеграл. Зведення подвійного інтеграла до повторного. Невласні інтеграли першого роду (з нескінченими межами)
- •Ознаки збіжності невласних інтегралів першого роду
- •Зразки розв’язування задач
- •Диференціальні рівняння. Наближені методи розв’язування диференціальних рівнянь.
- •Однорідні диференціальні рівняння
- •Диференціальні рівняння у повних диференціалах
- •1. Загальна теорія
- •2. Множник, що Інтегрує
- •Зниження порядку деяких диференціальних рівнянь другого порядку
- •Рівняння вигляду .
- •Зразки розв’язування задач
- •Ряди. Достатні ознаки збіжності для рядів з додатними членами. Використання ознак збіжності рядів з додатними членами.
- •Знакозмінні ряди. Абсолютна та умовна збіжність знакозмінних рядів.
- •Знакопочергові ряди. Ознака Лейбніца.
- •Зразки розв’язування задач
- •Степеневі ряди. Інтервал і радіус збіжності степеневого ряду.
- •Зразки розв’язування задач
- •Диференціювання та інтегрування степеневих рядів.
- •Ряди Тейлора і Маклорена.
- •Застосування рядів для наближених обчислень.
2. Класифікація розривів функції
Якщо при деякому х = x1 будь-яка із умов неперервності означення 2 не виконується, то кажуть, що функція в цій точці має розрив, а точку x1 називають точкою розриву функції (дивись Мал. 1.).
П
оняття
неперервності та розриву функції можна
наочно показати на графіку функції.
В
Мал. 1.
залежить від
способу прямування х до х1.
В точці х2
умова неперервності функції також
не виконується тому, що
,
тобто не існує скінченної границі.
Графік функції, що зображений на Малюнку 1 має розриви в точках х1 та х2
Розриви функції бувають ліквідовні та неліквідовні:
1) якщо функція (х) не визначена в точці х, або визначена, але мають місце співвідношення
то розрив в точці х1 називають ліквідовним. В цьому випадку функцію можна визначити або змінити її значення в точці х, так, щоб виконувались рівності
2) неліквідовні розриви поділяються на розриви першого та другого роду.
а) якщо
однобічні границі функції
існують та скінченні, але не рівні між
собою, то х1
називають точкою розриву першого роду,
а різницю
називають
стрибком функції;
b)
якщо хоч би одна з однобічних границь
не існує або дорівнює
,
то розрив в цій точці називають розривом
другого роду.
На Малюнку 1 функція має розрив першого роду в точці х1, її стрибок дорівнює b - а, а в точці х2 функція має розрив другого роди.
3. Властивості неперервних функцій та дії з ними
Приведемо без доведень властивості неперервних функцій.
Теорема 1. (Вейєрштрасса) Якщо функція у = (х) неперервна на відрізку [a, b], то вона обмежена на цьому відрізку, тобто існують такі числа M та m, що
для усіх
х
[а,
b].
Теорема 2. Усі основні елементарні функції неперервні в кожній точці своєї області існування.
Теорема 3. Алгебраїчна сума, добуток (скінченної кількості доданків та множників) та частка функцій, неперервних при x = х0 (в останньому випадку дільник в цій точці не повинен дорівнювати нулю) є також неперервна функція при х = х0.
Теорема 4. Неперервна функція від неперервної функції є також неперервна функція.
Теорема 5. Будь-яка елементарна функція неперервна в кожній точці своєї області існування.
Задачі, що приводять до поняття похідної. Означення похідної. Її геометричний та механічний зміст. Дотична до кривої.
Вступні відомості
Нехай матеріальна
точка рухається прямолінійно, а закон
руху її задається деякою функцією
(6.1)
1. Поставимо задачу:
знайти швидкість точки в момент часу
.
Нехай в деякий
момент часу
точка
займала положенням
(рис.6.1).Через
проміжок часу
точка
займе положення
і
пройде шлях
.
Відношення
(6.2)
називається середньою швидкістю руху точки.
Означення.
Швидкістю
точки
в момент часу
називається
границя середньої швидкості
на
проміжку часу
,
коли
прямує
до нуля:
(6.3)
Зазначимо, що формула дає змогу знайти швидкість у момент часу тільки тоді , коли існує границя цього відношення.
Рис.6.1
2. Задача про дотичну до кривої. З поняттям дотичної до кривої в даній точці ми зустрічалися при вивченні кола за шкільною програмою, за якою давалося означення дотичної до кола як прямої лінії, що має з колом одну спільну точку. Проте це означення є окремим випадком. Його не можна поширити, наприклад, на незамкнуті криві. Тому треба дати загальне означення дотичної, яке б підходило як до замкнутих, так і до незамкнутих кривих.
Нехай маємо деяку
довільну криву
(рис.6.2,
6.3). Візьмемо на цій кривій точки
та
і
через них проведемо пряму
,
яку називатимемо січною. Якщо точка
переміщатиметься
вздовж кривої, то січна
повертатиметься
навколо
.
Нехай
,
рухаючись вздовж кривої, наближається
до точки
,
тоді довжина хорди
прямує
до нуля. Якщо при цьому й значення кута
прямує
до нуля, то пряма
називається
граничним положенням січної
.
Рис.6.2 Рис.6.3
Означення. Дотичною до кривої в точці називається граничне положення січної , якщо точка прямує вздовж кривої до злиття з точкою .
Рис.6.4
