- •Вступ до теорії функції комплексного змінного. Тригонометрична і показникова форми комплексних чисел.
- •Дії над комплексними числами заданими в тригонометричній і показниковій формі
- •Загальний висновок про квадратні рівняння
- •Елементи лінійної алгебри. Визначники вищих порядків.
- •Обчислення визначників вищих порядків.
- •Ранг матриці.
- •Обернена матриця.
- •Знайти матрицю, обернену до матриці і перевірити, чи справджуються рівності .
- •Формули Крамера.
- •Системи лінійних рівнянь. Умови сумісності систем лінійних рівнянь. Теорема Кронекера-Капеллі. Основні визначення
- •Метод Гауса.
- •Матричний запис системи лінійних рівнянь і її розв’язування.
- •Аналітична геометрія. Системи координат. Вектори. Лінійні операції над векторами
- •Довжину вектора будемо позначати таким чином:
- •Додавання векторів.
- •Поняття про лінію та її рівняння.
- •Відстань від точки до прямої.
- •Різні види рівнянь прямої в просторі. Взаємне розміщення прямих в просторі.
- •Рівняння площини, що проходить через три задані точки. Рівняння площини у відрізках на осях.
- •Властивості числових границь мають вигляд:
- •Основні теореми про границі
- •Урахуємо, що , а функція є обмеженою. Визначні границі.
- •Неперервність функції на відрізку. Властивості.
- •1. Неперервність функції в точці і на відрізку
- •2. Класифікація розривів функції
- •3. Властивості неперервних функцій та дії з ними
- •Задачі, що приводять до поняття похідної. Означення похідної. Її геометричний та механічний зміст. Дотична до кривої.
- •Означення похідної
- •Геометричний зміст похідної
- •Механічний зміст похідної
- •Рівняння дотичної і нормалі до плоскої кривої
- •Залежність між неперервністю та диференційованістю функції. Правила диференціювання. Похідні основних елементарних функцій.
- •Основні правила диференціювання
- •Похідні від основних елементарних функцій
- •Монотонність функції. Екстремум функції
- •Зразки розв’язування задач
- •Означення диференціала функції однієї змінної. Правила знаходження диференціалу.
- •Правила диференціювання:
- •Диференціал складеної функції. Інваріантність форми диференціалу.
- •Зауваження
- •Інваріантність форми першого диференціала
- •Приклад 1
- •Застосування диференціалу до наближених обчислень
- •Теореми Ферма і Ролля, Коші і Лагранжа.
- •Формула Тейлора.
- •Функції багатьох змінних. Множини точок на площині
- •Основні поняття та означення функції багатьох змінних. Способи задання функції. Область визначення. Графіки. Лінії рівня.
- •Похідна за напрямом. Градієнт.
- •Частинні похідні та диференціали вищих порядків.
- •Неявні функції. Похідні неявних функцій.
- •Поняття умовного екстремума.
- •Прямий метод знаходження точок умовного екстремума (метод включення).
- •Метод Лагранжа знаходження точок умовного екстремума. Метод найменших квадратів.
- •Метод найменших квадратів
- •Знаходження найбільшого та найменшого значень неперервної функції на замкненій обмеженій множині
- •Інтегральне числення. Первісна. Невизначений інтеграл.
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування раціональних дробів, тригонометричних та ірраціональних функцій.
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування деяких іраціональних функцій
- •Зразки розв’язування задач
- •Деякі інтеграли, що не виражаються через елементарні функції
- •Визначений інтеграл із змінною верхньою межею. Теорема Ньютона-Лейбніца.
- •Зразки розв’язування задач
- •Наближене обчислення визначеного інтеграла. Формули прямокутників і трапеції.
- •Невласні інтеграли. Поняття про подвійний інтеграл. Зведення подвійного інтеграла до повторного. Невласні інтеграли першого роду (з нескінченими межами)
- •Ознаки збіжності невласних інтегралів першого роду
- •Зразки розв’язування задач
- •Диференціальні рівняння. Наближені методи розв’язування диференціальних рівнянь.
- •Однорідні диференціальні рівняння
- •Диференціальні рівняння у повних диференціалах
- •1. Загальна теорія
- •2. Множник, що Інтегрує
- •Зниження порядку деяких диференціальних рівнянь другого порядку
- •Рівняння вигляду .
- •Зразки розв’язування задач
- •Ряди. Достатні ознаки збіжності для рядів з додатними членами. Використання ознак збіжності рядів з додатними членами.
- •Знакозмінні ряди. Абсолютна та умовна збіжність знакозмінних рядів.
- •Знакопочергові ряди. Ознака Лейбніца.
- •Зразки розв’язування задач
- •Степеневі ряди. Інтервал і радіус збіжності степеневого ряду.
- •Зразки розв’язування задач
- •Диференціювання та інтегрування степеневих рядів.
- •Ряди Тейлора і Маклорена.
- •Застосування рядів для наближених обчислень.
Зразки розв’язування задач
Обчислити інтеграли.
1.
.
Дріб
є правильним. Розкладемо його на суму
найпростіших дробів. Коренями
знаменника є дійсні числа
та
,
серед яких немає кратних. Тому чисельниками
кожного дробу будуть числа
.
Отримаємо:
.
Помноживши обидві частини рівності на
спільний знаменник, здобудемо:
,
або
.
Порівнюючи
коефіцієнти при однакових степенях
в правій і лівій частинах, отримаємо
систему рівнянь:
з якої знайдемо
.
Отже, розкладання раціонального дробу на найпростіші має вигляд:
.
Невідомі
і
можна визначити інакше. Після того, як
позбулися знаменника, змінній
можна надати стільки часткових значень,
скільки коефіцієнтів треба визначити
(в даному випадку – два значення).
Особливо зручно надавати
ті значення, які є дійсними коренями
знаменника. Застосуємо цей прийом до
нашого дробу. Після звільнення від
знаменника отримали вираз
.
При
:
,
звідки
.
При
:
,
звідки
,
.
В результаті отримали ті самі значення і , що й при першому способі визначення коефіцієнтів.
Таким чином,
Зауваження. Якщо корені знаменника – числа тільки дійсні та різні, спосіб часткових значень є найзручнішим. В інших випадках поєднують обидва способи.
Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
Домовимось
позначати
- раціональну функцію, залежну від
,
якщо вона утворена з цих тригонометричних
функцій та сталих за допомогою раціональних
алгебраїчних дій.
1)
Інтеграли виду
приводяться до інтегралів від раціональної
функції нового аргументу
підстановкою
,
яка називається універсальною.
При цьому використовуються формули:
,
,
,
.
Варто помітити, що недоліком цієї підстановки є той факт, що її використання в багатьох випадках зводить вихідний інтеграл до інтегралу від раціонального дробу з великими степенями. Тому в багатьох випадках користуються іншими підстановками . Наведемо деякі з них:
а)
,
тобто підінтегральна функція непарна
відносно
.
Використовується підстановка
,
тоді
,
;
б)
- підінтегральна функція непарна відносно
.
Використовується
підстановка
,
тоді
,
;
в)
,
в якому підінтегральна функція парна
відносно
і
одночасно, раціоналізується за допомогою
підстановки
.
При цьому використовуються формули:
,
,
,
;
г)
.
Тут підінтегральна функція залежить
раціональним образом тільки від
.
Слід застосовувати підстановку
,
тоді
,
.
2)
Інтеграли виду
обчислюються за допомогою таких
підстановок:
а)
якщо
- ціле додатне непарне число:
;
б) якщо - ціле додатне непарне число: ;
в) якщо та - цілі додатні парні числа: використовуються формули пониження степеня
,
;
г) якщо та - цілі парні числа, але хоч одне з них від’ємне: ;
д) якщо та - цілі непарні числа і від’ємні: .
3)
Інтеграли виду
,
,
обчислюються за допомогою тригонометричних
формул:
,
,
.
