- •Вступ до теорії функції комплексного змінного. Тригонометрична і показникова форми комплексних чисел.
- •Дії над комплексними числами заданими в тригонометричній і показниковій формі
- •Загальний висновок про квадратні рівняння
- •Елементи лінійної алгебри. Визначники вищих порядків.
- •Обчислення визначників вищих порядків.
- •Ранг матриці.
- •Обернена матриця.
- •Знайти матрицю, обернену до матриці і перевірити, чи справджуються рівності .
- •Формули Крамера.
- •Системи лінійних рівнянь. Умови сумісності систем лінійних рівнянь. Теорема Кронекера-Капеллі. Основні визначення
- •Метод Гауса.
- •Матричний запис системи лінійних рівнянь і її розв’язування.
- •Аналітична геометрія. Системи координат. Вектори. Лінійні операції над векторами
- •Довжину вектора будемо позначати таким чином:
- •Додавання векторів.
- •Поняття про лінію та її рівняння.
- •Відстань від точки до прямої.
- •Різні види рівнянь прямої в просторі. Взаємне розміщення прямих в просторі.
- •Рівняння площини, що проходить через три задані точки. Рівняння площини у відрізках на осях.
- •Властивості числових границь мають вигляд:
- •Основні теореми про границі
- •Урахуємо, що , а функція є обмеженою. Визначні границі.
- •Неперервність функції на відрізку. Властивості.
- •1. Неперервність функції в точці і на відрізку
- •2. Класифікація розривів функції
- •3. Властивості неперервних функцій та дії з ними
- •Задачі, що приводять до поняття похідної. Означення похідної. Її геометричний та механічний зміст. Дотична до кривої.
- •Означення похідної
- •Геометричний зміст похідної
- •Механічний зміст похідної
- •Рівняння дотичної і нормалі до плоскої кривої
- •Залежність між неперервністю та диференційованістю функції. Правила диференціювання. Похідні основних елементарних функцій.
- •Основні правила диференціювання
- •Похідні від основних елементарних функцій
- •Монотонність функції. Екстремум функції
- •Зразки розв’язування задач
- •Означення диференціала функції однієї змінної. Правила знаходження диференціалу.
- •Правила диференціювання:
- •Диференціал складеної функції. Інваріантність форми диференціалу.
- •Зауваження
- •Інваріантність форми першого диференціала
- •Приклад 1
- •Застосування диференціалу до наближених обчислень
- •Теореми Ферма і Ролля, Коші і Лагранжа.
- •Формула Тейлора.
- •Функції багатьох змінних. Множини точок на площині
- •Основні поняття та означення функції багатьох змінних. Способи задання функції. Область визначення. Графіки. Лінії рівня.
- •Похідна за напрямом. Градієнт.
- •Частинні похідні та диференціали вищих порядків.
- •Неявні функції. Похідні неявних функцій.
- •Поняття умовного екстремума.
- •Прямий метод знаходження точок умовного екстремума (метод включення).
- •Метод Лагранжа знаходження точок умовного екстремума. Метод найменших квадратів.
- •Метод найменших квадратів
- •Знаходження найбільшого та найменшого значень неперервної функції на замкненій обмеженій множині
- •Інтегральне числення. Первісна. Невизначений інтеграл.
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування раціональних дробів, тригонометричних та ірраціональних функцій.
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •Зразки розв’язування задач
- •Інтегрування деяких іраціональних функцій
- •Зразки розв’язування задач
- •Деякі інтеграли, що не виражаються через елементарні функції
- •Визначений інтеграл із змінною верхньою межею. Теорема Ньютона-Лейбніца.
- •Зразки розв’язування задач
- •Наближене обчислення визначеного інтеграла. Формули прямокутників і трапеції.
- •Невласні інтеграли. Поняття про подвійний інтеграл. Зведення подвійного інтеграла до повторного. Невласні інтеграли першого роду (з нескінченими межами)
- •Ознаки збіжності невласних інтегралів першого роду
- •Зразки розв’язування задач
- •Диференціальні рівняння. Наближені методи розв’язування диференціальних рівнянь.
- •Однорідні диференціальні рівняння
- •Диференціальні рівняння у повних диференціалах
- •1. Загальна теорія
- •2. Множник, що Інтегрує
- •Зниження порядку деяких диференціальних рівнянь другого порядку
- •Рівняння вигляду .
- •Зразки розв’язування задач
- •Ряди. Достатні ознаки збіжності для рядів з додатними членами. Використання ознак збіжності рядів з додатними членами.
- •Знакозмінні ряди. Абсолютна та умовна збіжність знакозмінних рядів.
- •Знакопочергові ряди. Ознака Лейбніца.
- •Зразки розв’язування задач
- •Степеневі ряди. Інтервал і радіус збіжності степеневого ряду.
- •Зразки розв’язування задач
- •Диференціювання та інтегрування степеневих рядів.
- •Ряди Тейлора і Маклорена.
- •Застосування рядів для наближених обчислень.
Ряди Тейлора і Маклорена.
Якщо
функція
є сумою степеневого ряду
(66)
то
такий ряд називають рядом Тейлора, а
вираз (66) називають розвиненням функції
у степеневий ряд. Якщо у виразі (66)
,
то такий ряд має вигляд
(67)
і
називається рядом Маклорена для функції
.
Розлянемо приклади розвинення у степеневі ряди деяких елементарних функцій.
Розвинути
у степеневий ряд функцію
.
Знайдемо похідні даної
функції:
При одержимо
.
Одержані значення підставимо у ряд Маклорена (67). Одержимо розвинення функції у степеневий ряд
. (68)
Аналогічно можна знайти розвинення інших функцій у степеневі ряди. Так
,
,
.
(69)
Ряд
(69) називають біноміальним рядом. Цей
ряд збігається при
.
Степеневі ряди мають широке застосування в точних та наближених обчисленнях функцій, інтегралів, наближеному розв’язуванні диференціальних рівнянь та інших випадках.
Приклад.
Розкласти в степеневий ряд функцію
і знайти його радіус збіжності.
Розв’язання.
Позначимо
і для функції
в силу формули (68) запишемо ряд
. (70)
При
підстановці замість
його значення (
)
ряд (70) матиме вигляд
.
За
формулою (65) знайдемо радіус збіжності
одержаного ряду. Враховуючи, що коефіцієнти
,
тоді
,
.
Ряд
збіжний на всій числовій осі
.
Приклад.
Розкладаючи підінтегральну функцію в
ряд обчислити з точністю до
визначений інтеграл
.
Розв’язання.
Підінтегральну функцію
розвинемо у біноміальний ряд, використовуючи
формулу (69), яку перепишемо у вигляді
.
Позначимо
,
і одержимо таке розвинення для функції:
Підставимо розвинення функції під знак інтеграла і після інтегрування обчислимо його наближено, взявши стільки членів, щоб решта ряду була меншою від . Щоб не одержати похибки від округлення, будемо брати чотири знаки після коми.
Відповідь.
.
Застосування рядів для наближених обчислень.
Степеневі ряди мають широке застосування в точних та наближених обчисленнях функцій, інтегралів, наближеному розв’язуванні диференціальних рівнянь та інших випадках.
З допомогою
знайдених рядів можна знаходити значення
функцій
для
всіх значень аргумента з будь-яким
ступенем точності. Так, із розкладу
(5.3) отримуємо при
вираз
для числа
:
Розклад (5.4) дозволяє,
наприклад, виразити
так
.
За наближене
значення
можна
взяти
Абсолютна похибка цієї наближеної рівності оцінюється на основі теореми Лейбніца.
Оскільки при
обчисленні
ми
відкинули залишок ряду, починаючи з
третього члена
то
абсолютна похибка
звідки
З допомогою
розкладів функцій
і
в
степеневі ряди були складені таблиці
значень тригонометричних функцій.
Природно, що особливості розкладуваної
функції відбиваються і на властивостях
її ряду. Так, відомо, що функція
непарна,
а функція
парна.
Відповідно отримуємо, що ряд для
складається
лише з непарних степенів
,
а ряд, для
лише
з парних степенів.
Відмітимо, що прийом, яким ми користувались, а саме – формальний розклад і дослідження збіжності за допомогою залишкового члена, в багатьох випадках розкладів елементарних функцій викликає затруднення. Це пояснюється тим, що оцінка залишкового члена, взагалі кажучи, дуже складна. Тому часто користуються іншими методами.
Приклад. Розкласти в степеневий ряд функцію і знайти його радіус збіжності.
Розв’язання. Позначимо і для функції в силу формули (68) запишемо ряд
. (70)
При підстановці замість його значення ( ) ряд (70) матиме вигляд
.
За формулою (65) знайдемо радіус збіжності одержаного ряду. Враховуючи, що коефіцієнти , тоді
,
.
Ряд збіжний на всій числовій осі .
Приклад. Розкладаючи підінтегральну функцію в ряд обчислити з точністю до визначений інтеграл
.
Розв’язання. Підінтегральну функцію розвинемо у біноміальний ряд, використовуючи формулу (69), яку перепишемо у вигляді
.
Позначимо , і одержимо таке розвинення для функції:
Підставимо розвинення функції під знак інтеграла і після інтегрування обчислимо його наближено, взявши стільки членів, щоб решта ряду була меншою від . Щоб не одержати похибки від округлення, будемо брати чотири знаки після коми.
Відповідь. .
