- •3 Взаємозв'язок етики з іншими науками
- •4.Нормативна і прикладна етика.
- •6. Етичні вчення Давньої Індії
- •7. Етичні вчення Давнього Китаю
- •8. Етичні ідеї софістів
- •9. Етика Сократа
- •10. Етика Платона
- •12 Етика Епікура
- •15. Етика Нового часу, її основні напрями
- •14 Етика епохи Відродження
- •16 Етика Канта
- •17. Етика Гегеля
- •18. Етика ф.-в. Ніцше
- •19.Етика марксизму
- •20. Етика екзистенціалізму
- •21 Етика психоаналізу
- •23. Особливості козацької етики
- •24 Етичні погляди Києво-Могилянській академії
- •29 Соціальні концепції походження моралі
- •31. Золоте правило моральності
- •32. . Мораль — як форма суспільної свідомості в процесі свого історичного розвитку набула різного характеру.
- •33. Моральна та інші форми суспільної свідомості
- •34. Поняття моральної свободи людини
- •35. Проблема морального вибору
- •36. Моральна відповідальність особи
- •37 Морально-ціннісні орієнтації
- •38. Проблема співвідношення мети і засобів і досягнення
- •40 Моральне добро
- •41. Концепції походження зла з розвитком етики сформувалися численні точки зору на проблему сутності добра і зла. Найчастіше їх поділяють на дві групи — моральний абсолютизм і моральний релятивізм.
- •42 Взаємозвязок добра і зла
- •43 Обов’язок як етична категорія
- •44. Совість як категорія етики
- •45 Сенс життя як етична категорія
- •46. Категорії честі та гідності як відображенн цінності та значущої особи.
- •47 Справедливість
- •50 Толерантність
- •53 Товаришування як форма моральної культури
- •55 Етичний зміст феномену любові у праці е. Фромма «Мистецтво любові»
- •57. Доброчесність і види чеснот.
- •60. Проблема національного та інтернаціонального ( Драгоманов)
- •61. Етика ненасильства
- •63 Етика благоговіння перед життям" а. Швейцера
- •64. Етика міжнаціонального спілкування
- •67. Етичний кодекс педагога
- •68 Моральний авторитет учителя
- •69. Сутність та концепції морального прогресу
- •70. Критерії морального прогресу
- •71. Моральні перспективи людства.
4.Нормативна і прикладна етика.
НОРМАТИВНА ЕТИКА-розділ етики, що вивчає зміст понять добра й зла, обов'язку, совісті, відповідальності, честі й гідності та ін., визначає мету вчинків, мотиви поведінки людей тощо. Прикладна етика - напрямок професійної етики, що вивчає практичні моральні проблеми (наприклад: аборт, евтаназія, смертна кара, штучне запліднення, використання атомної енергії).Як правило, проблеми, що вивчаються прикладної етикою, мають вигляд моральної дилеми з двома більш-менш рівнозначними і обгрунтованими рішеннями.Багато дослідників (А. А Гуссейн, Л В Коновалова ...) Вважають, що прикладна етика - новий етап у розвитку етики як філософської науки.Як і саме поняття «етика», термін «прикладна етика» має неоднозначне тлумачення: конкретний додаток етичних і моральних понять і суджень до конкретних життєвих ситуацій (кейсам) етап розвитку етичної теорії (поряд з теоретичною, дескриптивного, метаетікі)
Прикладна етика - один з напрямків вивчення моралі, поряд з метаэтикой (філософською етикою) і нормативною етикою.
До прикладної етики відносяться ті, які мають прикладний характер у практичній життєдіяльності людей: 1. емпірична чи описова етика — описує, констатує, аналізує норми, звичаї, моральні чесноти представників різних народів народностей, соціальних груп і прошарків, різних спільнот, які й складають моральні стосунки у суспільстві на різних етапах його розвитку. 2. педагогічна етика — забезпечує засвоєння індивідами встановлених моральних зразків поведінки3. професійна етика — описує й обґрунтовує особливості моралі різних професійних груп, виходячи із специфіки їхньої діяльності.4. екологічна етика- описує й обґрунтовує особливості норм поведінки людини до частини екосистеми та оточуючого середовища;5. етика громадянська - описує Й обґрунтовує особливості норм поведінки людини по відношенню до суспільства;6. етика ділового спілкування- описує й обґрунтовує особливості норм самостійної професійної етики для менеджерів, підприємців, інших професій…
5.Сучасні проблеми етики Етика — (от др.-греч. —етос, «вдача, звичай») філософське дослідження суті, цілей і причин моралі і моральності Основні проблеми етики : * Проблема критеріїв добра і зла * Проблема сенсу життя і призначення людини * Проблема справедливості * Проблема належного Буття людини як істоти, що уявляє, радіє, страждає, зокрема й під впливом моральних ситуацій, істотно відрізняється від буття, яким його знає розум, теоретичне мислення. Та якщо почуття людини є байдужими до теоретичної картини буття як системи абстракцій, то розум не може собі цього дозволити. Людина все виносить на суд розуму. Його суд над моральною свідомістю породжує моральні конфлікти, трапляються випадки, коли мораль “не спрацьовує”. За таких обставин розум намагається з'ясувати причину неефективності моралі. Однак значення етики для людства і знання етики для самовдосконалення моралі особистості не варто переоцінювати. Найдосконаліші знання моралі не можуть замінити людині мораль, бути мораллю, не мають безпосереднього впливу на неї. Мораль значно багатша від її теоретичної, абстрактної моделі, яку створює етика. Ця модель подає лише загальні й необхідні властивості, грані моралі. До того ж елементи моралі, які ще не знайшли мовного вираження, залишаються поза увагою етики. Враховуючи ці особливості, деякі автори прагнуть її удосконалити нетеоретичними засобами. Історія етики свідчить про велике різноманіття етичних систем. Залежно від її вмісту і обгрунтування етика є гетерономною (має зовнішній, чужий закон: етичний закон дається Богом) або автономною (має власний, внутрішній закон: людина створює собі етичний закон), формальною (що виставляє якийсь загальний принцип етичної поведінки; Імператив) або матеріальною (що встановлює етичні цінності; етика цінностей), абсолютною (якщо вона розглядає цінності як функцію відповідної цілеспрямованої діяльності людини). Залежно від мети волі і поведінки етика є гедонізмом, утилітаристською, перфекционістською. У сучасній філософії переважають три основні типи етичних систем: *етика цінностей *соціальна етика (Евдемонізм) *християнська етика, що грунтується на положенні про незмінну суть і доцільний порядок що всього існує і що визнає божественну заповідь
