1. Працівнику надавалася можливість проявляти ініціативу, ідеальний службовець діє формально і знеособлено, посадова особа має права тільки в рамках своїх повноважень;

2. працівнику приділялася роль пасивного виконавця, ідеальний службовець діє так, як він вважає потрібним, посадова особа має необмежені права;

3. працівнику приділялася роль пасивного виконавця, ідеальний службовець діє формально і знеособлено, посадова особа має права тільки в рамках своїх повноважень;

2. працівнику надавалася можливість проявляти ініціативу, ідеальний службовець діє так, як він вважає потрібним, посадова особа має права тільки в рамках своїх повноважень.

10. Положення концепції управління персоналом, втілені в доктрині людських відносин, – це:

1) люди в основному мотивуються соціальними потребами, працівники більш чуйні до впливу груп рівних їм людей, люди відчувають свою індивідуальність завдяки думці з боку керівництва;

2) люди в основному мотивуються соціальними потребами, працівники більш чуйні до впливу груп рівних їм людей, люди відчувають свою індивідуальність завдяки своїм відносинам з іншими людьми;

3) люди в основному мотивуються первинними потребами, працівники більш чуйні до впливу груп рівних їм людей, люди відчувають свою індивідуальність завдяки своїм відносинам з іншими людьми;

4) люди в основному мотивуються вторинними потребами, працівники більш чуйні до впливу груп рівних їм людей, люди відчувають свою індивідуальність завдяки думці з боку керівництва.

11. Розробка нормативної моделі адміністратора в рамках концепцій управління персоналом належить:

1. Максу Веберу;

2. Фредерику Тейлору;

3. Анрі Файолю;

4. Елтону Мейо.

12. Індивідуум з його потребами є об’єктом:

    1. концепції людських ресурсів;

    2. емпіричної концепція;

    3. концепції наукового управління;

4. концепції людських відносин.

12. Менеджерів як професійних керуючих вперше затвердила:

    1. адміністративна школа;

    2. емпірична школа;

    3. школа наукового управління;

    4. школа людських відносин.

14. Негативні сторони теорії бюрократії М. Вебера полягають в

наступному:

1) відсутність границь влади керівника, незахищеність працівника від

звільнень, службовець діє залежно від своїх емоцій;

2. відкидалася ініціатива і творчість працівника, воля працівника – фікція, зрівнялівка людей;

2. відкидалася ініціатива і творчість працівника, воля працівника – фікція, незахищеність працівника від звільнень;

2. відсутність границь влади керівника, зрівнялівка людей, службовець діє в залежності від своїх емоцій.

15. Структуру управління персоналом відображає:

    1. лінійний тип структури;

2. матричний тип структури;

3. дивізіональний тип структури;

4. функціональний тип структури.

15. Частина населення, яка забезпечує пропозицію робочої сили для

виробництва товарів та послуг – це: