Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
41-60 (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
218 Кб
Скачать
☆

8. Еволюція змісту конституцій зарубіжних країн, їх класифікація.

На різних етапах відбувалася еволюція соціального і юридичного змісту конституцій. Перший етап почався з моменту ухвалення сучасних конституцій і тривав до Першої світової війни і формування так званих соціалістичних держав. Конституції, прийняті у цей період називають старими. Більшість з них вже не чинні. Чинними залишаються конституції США (1878 р.), Норвегії (1814 р.), Бельгії (1831 р.) тощо. Обсяг конституційного регулювання в них обмежується переважно особистими і деякими політичними правами громадян, а також питаннями організації і діяльності органів державної влади. Другий етап охоплює проміжок часу між двома світовими війнами. З’являються нові країни, в яких були прийняті конституції. У них почали регулюватися нові сфери суспільних відносин, зокрема, сфера соціально-економічних прав, ідеології. Третій етап почався після Другої світової війни і тривав до 80-90-х рр. ХХ ст. В конституціях більше уваги стало приділятися регулюванню соціальних відносин. У соціалістичних країнах вводяться норми про керівну роль політичних партій. Встановлюються конституційні гарантії діяльності профспілок, ін. громадських організацій. Спостерігається загальна тенденція до демократизації. Четвертий етап почався у 80-90-х рр. ХХ ст. і триває до сьогодні. За цей час було прийнято більше 100 нових конституцій. У них спостерігається зростання значення загальнолюдських цінностей. Ширше почали враховуватися норми міжнародного права. Класифікація конституцій. За соціальними ознаками: напівфеодально-теократичні конституції (Бруней, Катар, Саудівська Аравія), конституції капіталістичного сус-ва, конституції тоталітарного соціалізму і постсоціалістичні конституції. За юр. ознаками: 1) За структурою: консолідовані, неконсолідовані. 2) За формою: писані, неписані. 3) За порядком видання: октройовані (даровані), прийняті представницьким органом (установчими зборами, парламентом), схвалені на референдумі. 4) За способом зміни: гнучкі, жорсткі, змішані. 5) За періодом дії: постійні, тимчасові. 6) За цілями: програмного характеру, констатуючі. 7) З точки зору державного устрою: конституції федеральних держав, унітарних держав, суб’єктів федерації, автономій політичного характеру.

9. Конституційний контроль в зарубіжних країнах: моделі, форми, способи контролю; порядок формування органів конституційного контролю.

Існують 2 основні моделі організації конституційного контролю - американська і європейська (австрійська). Американська хар-зується ти, що відповідними повноваженнями наділені суди загальної юрисдикції. Ця модель ще називається децентралізованою і «дифузивною». Така модель дії в Аргентині, Бразилії, Мексиці, Японії тощо. Різновиди судових органів, наділених правом здійснювати конституційний контроль: 1) Констит. контроль можуть здійснювати всі суди загальної юрисдикції, але остаточне рішення ухвалює вищий суд держави. 2) Контит. контроль здійснюють тільки вищі суди держави. 3) Контит. контроль здійснюють вищі суди суб’єктів федерації. При цій моделі посади суддів вищих судів заміщаються, як правило, за санкціонованим парламентом рішенням глави держави. Європейська (австрійська) модель хар-зується наявністю в державі спеціалізованого судового органу, відокремленого від судів загальної юрисдикції. При цій моделі у формуванні органів констит. контролю беруть участь органи, що представляють різні гілки влади, - парламент, уряд, судді. Існує 2 основні форми конституційного контролю - попередній і майбутній. Попередній має місце на стадії розгляду законопроектів, до їх підписання главою держави (Румунія, Польща, Угорщина, Франція). Майбутній контроль застосовується до нормативних актів, що вступили в закону силу. Виділяють також обов’язкову і факультативну форми. Обов’язковий контроль здійснюється відповідними на основі розпоряджень конституції і законодавства незалежно від волевиявлення будь-якого ін. органу або посадової особи. Факультативний контроль здійснюється тільки за ініціативою тих, хто наділений відповідним правом. Існує 2 процедури констит. контролю - шляхом дії (ініціація питання про конституційність НПА може здійснюватися відразу ж після набрання ним чинності незалежно від факту його застосування) і шляхом заборони (розгляд питання безпосередньо залежить від конкретного застосування НПА).