Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
41-60 (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
218 Кб
Скачать
☆

10. Основи конституційного статусу особи в зарубіжних країнах: поняття і принципи.

Конституційний статус особи - це становище людини в суспільстві і державі, яке визначається, перш за все, конституцією і не залежить від різних обставин (службового становища, сімейного стану, раси, статі, етнічного і соціального походження, політичних і релігійних переконань тощо). Воно є єдиним і однаковим для всіх. У конституційному статусі особи важливу роль відіграють принципи. До них належать: свободи людини; рівність конституційних прав і свобод; невідчужувальність і непорушність прав і свобод людини; гарантованість прав, свобод і обов’язків людини і громадянина; єдність прав людини і його обов’язків перед суспільством. Найбільш важливими принципами є свобода і рівноправ’я. Принцип свободи відображає по суті ідею концепції прав людини щодо її свободи, як природного стану, про те, що всі люди народжуються вільними, про природне право людини на вільний розвиток своєї особистості. Принцип рівності означає заборону на обмеження прав за расовими ознаками, політичними поглядами. Релігійними віруваннями, етнічним походженням, соціальним положення тощо. Рівноправ’я означає надання державою рівних прав, однакових юридичних можливостей користуватися ними і встановлення рівних обов’язків. Проте абсолютної рівності прав і можливостей, навіть з погляду конституційного статусу, для різних груп людей бути не може. Вони мають бути однаковими в межах кожної групи осіб.

11. Громадянство і підданство: поняття, способи набуття і втрати громадянства. Правовий режим іноземців в зарубіжних країнах.

Під громадянством розуміється стійкий політико-правовий зв'язок людини з державою відповідно до якого на неї розповсюджується суверенна державна влада як всередині держави, так і поза її межами, яка обумовлює взаємні права і обов’язки громадян і держави у випадках, визначених у законі. Найбільш поширений спосіб набуття громадянства - філіація (набуття громадянства за народженням). У цьому способі є 2 підстави: право крові (дитина набуває громадянства батьків незалежно від місця народження) і право ґрунту (дитина стає громадянином тієї держави, на тер-рії якої вона народилася, незалежно від громадянства батьків. ) Натуралізація - отримання громадянства особою за його заявою. Відновлення громадянства для колишніх громадян цієї держави. Реєстрація припускає спрощений порядок набуття громадянства, якщо батьки цієї особи були або є громадянами країни. Оптація - вибір громадянства під час переходу тер-рії від однієї держави до іншої. Трансфер - перехід тер-рії супроводжується зміною громадянства без права вибору. Припинення громадянства можливе за 3 підставами: вихід з громадянства, позбавлення громадянства, втрата громадянства. Вихід з громадянства здійснюється у вільному або дозвільному порядку. Позбавлення громадянства, набутого в порядку філіації, називається денаціоналізацією, а позбавлення громадянства, набутого в порядку натуралізації, - денатуралізація. Біпатриди - особи з множинним громадянством. Іноземці - громадяни ін. держави. Апатриди - особи без громадянства. У демократичних країнах часто передбачається заборона експатріації - висилки з країни своїх громадян і іноземців, що законно знаходяться в країни. Забороняється також екстрадиція - видача іноземних державам своїх громадян і іноземців, за винятком випадків, передбачених міжнародними договорами. Репатріації - це повернення громадянина на Батьківщину.