14.Оцінка виробничих запасів: первісна вартість запасів, оцінка вибуття виробничих запасів, оцінка запасів на дату балансу.

Запаси – це активи, які:

1. утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

2. перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

3. утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління.

Критерії визнання запасів:

1. існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від використання запасів;

2. вартість запасів може бути достовірно визначена.

Виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій обробці на підприємстві.

На різних підприємствах виробничі запаси можуть мати різне призначення залежно від функції, яку вони виконують в процесі виробництва.

Групи виробничих запасів:

1. повністю споживається в технологічному процесі, створюючи матеріальну основу готової продукції (сировина і матеріали);

2. змінюють свою форму і розмір, надаючи виробам необхідний вид (фарби, лаки);

3. входять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини);

4. тільки сприяють виготовленню виробів, проте не включаються до їх маси або хімічного складу (МШП).

Виробничі запаси: сировина і матеріали, зворотні відходи виробництва, МШП, напівфабрикати, незавершене виробництво, брак, тара, паливо, допоміжні матеріали, запасні частини.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Оцінка запасів в обліку та звітності:

1. первісна вартість (справедлива) – вартість, за якою зараховуються на баланс підприємства придбані (отримані) або вироблені запаси;

2. чиста вартість реалізації – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізації.

Шляхи надходження та склад первісної вартості запасів:

1. за плату: первісна вартість визначається фактичними витратами (сума згідно договору, транспортно-заготівельні витрати та ін.. витрати, пов’язані з придбанням);

2. виготовлення власними силами – виробнича собівартість згідно з П(С)БО 16 «Витрати»;

3. внесення до статутного капіталу – погоджена засновниками (учасниками) підприємства справедлива вартість з урахуванням додатково понесених витрат;

4. безоплатне отримання – справедлива вартість з урахуванням додатково понесених витрат;

5. обмін на подібні запаси – балансова вартість переданих запасів (якщо вона перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість);

6. обмін на неподібні запаси – справедлива вартість отриманих запасів.

Справедлива вартість – це сума, за якої може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами (П(С)СБО 19 «Об’єднання підприємств»)..

Якщо на дату оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх справедливу вартість, такі запаси можуть бути оцінені й відображені за справедливою вартістю з наступним корегуванням до первісної вартості.

Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) при формуванні первісної вартості:

1) включаються до собівартості придбаних запасів прямим методом;

2) відображаються загальною сумою на окремому субрахунку класу 2.

При прямому методі обліку ТЗВ здійснюють розподіл ТЗВ між окремими одиницями придбаних запасів для формування їх первісної вартості пропорційно вартісному, кількісному або ваговому критерію:

Дт 201 Кт 631, 685.

Сума ТЗВ, що узагальнюється на окремому субрахунку обліку запасів щомісячно розподіляється між сумою запасів залишків на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безкоштовно передані) за звітній місяць на основі розрахунку середнього відсотка ТЗВ.

Сума ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображається вибуття цих запасів.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання застосовують тільки один із методів, передбачених П(С)БО 9 «Запаси».