6. Визначте, які з наведених висловлювань є мо­дальними.

1. Я вважаю, що викладач помиляється.

2. На вулиці сяє сонце.

3. Забороняється переходити дорогу на червоне світло.

4. Завжди було так, що сонце сходило на сході.

5. Великобританія не є республікою.

6. Старість — не радість.

7. «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!» (В. Симоненко).

Середній рівень

1. Сформулюйте передумови наведених запитань.

1. Де знаходилася Троя?

2. Чи читав ти роман М. Булгакова «Майстер і Маргарита»?

3. Як склали іспит з логіки студенти групи видавничої справи?

4. Хто був вчителем Олександра Македонського?

5. Хто є фундатором логіки?

6. Який рахунок останнього матчу «Динамо» (Київ) - Шахтар (Донецьк).

2. Дайте логічний аналіз наведеним запи­танням.

Для того щоб пронести логічний аналіз запитання, необхідно:

1. З'ясувати передумову запитання.

2. Визначити вид запитання.

Приклад. «Чому вода ніколи не замер­зає?». Його передумовою є висловлювання «Вода ні­коли не замерзає». Це відкрите запитання, яке є логічно некоректним, оскільки його передумова є хибним висловлюванням.

1. Хто, де і коли сказав, що Земля обертається?

2. Хто і про що спитав у викладача?

3. Чи не хочете ви чаю?

4. Може, ви дещо посунетеся?

5. Чим він займається?

6. Між якими державами була укладена Мюнхен­ська угода і до яких наслідків вона призвела?

7. Що ви можете сказати про становище на Бли­зькому Сході?

8. Канада є домініоном, колонією чи самостійною державою?

9. Чи існувала Атлантида?

3. Чи є логічно коректними наведені запитання?

1. Скільки років тривала Тридцятирічна війна?

2. Яке ім'я мав гетьман України?

3. Чому другий фронт у другій світовій війні від­крили тільки в 1944 році?

4. Коли було відкрито Київський університет?

5. Яка планета обертається навколо Сонця?

6. На якій поличці знаходиться словник?

7. Чи може Бог створити такий ка­мінь, який би не зміг підняти сам?

8. В якому місті було підписано Брестський мир­ний договір?

9. Які із загарбницьких війн не були справедли­вими?

Високий рівень.

Чи є логічними наведені міркування? Для від­повіді використовуйте закони контрапозицїї.

1. Оскільки ця книга є хорошою повісткх то її вар­то прочитати. Тоді: якщо цю книгу варто прочитати, то вже з цього видно, що ця книга є хорошою повістю.

2. «Людина на відміну від тварин живе, спираю­чись на свої зусилля, і той, хто не спирається на свої зусилля, не живе» (Мо-цзи)

3. «.Якщо люди дурні, то їх легко примусити до тяжкої праці, а якщо не дурні, то примусити нелегко»

4. «Якщо біль нестерпний, то він нетривалий, а якщо тривалий, то він не є нестерпним» (Епікур).

5. «Все дійсне — розумне, все розумне — дійсне» (Гегель).

Тема: Закони логіки.

Логічний закон — це складне висловлювання, іс­тинність якого не залежить від логічних значень його складників. Закон логіки — це завжди істин­не висловлювання.

Закон тотожності: будь-яке висловлювання є тотож­ним саме собі.

Закон протиріччя: ніяке висловлювання не може бути істинним одночасно із своїм запереченням.

Закон виключеного третього: з двох висловлювань, в одному з яких стверджується те. що заперечується у другому, - одне є неодмінно істинним («третього, не дано»).

Закон достатньої підстави.

Література

Основна:

Ивлев Ю. В. Логика. — М., 2008.

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). — К., 2004.

Хоменко 1. В. Логіка. — К., 2007.

Хоменко И. В. Логика. Теория и практика аргументации. — М., 2009.

Додаткова:

Бочаров В. А., Маркин В. И. Основи логики. — М., 2005.

Брюшинкин В. Н. Логика. — М., 2001.

Войшвилло Е. К., Дегтярев М. Г. Логика. — М., 2001,

Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика. —М., 2007.

Практичні завдання з теми: «Закони логіки».

Початковий рівень.

Чи порушуються закони логіки у таких висловлюваннях:

1. Не били, а тільки колотили.

2. Це не він помер, а смерть його прийшла.

3. «У ті ж самі води ми занурюємося і не занурює­мося. існуємо і не існуємо» (Геракліт із Ефеса).

4. Вершник не може зійти з коня. Якщо він зійде з коня, тоді він буде не вершник. Отже, не вершник, а піший зійшов з коня.

5. До мудреця прийшов селянин похилого віку і сказав: «Я посперечався зі своїм сусідом». Селянин виклав суть суперечки і запитав: «Хто правий?». Мудрець відповів: «Ти правий!».Через деякий час до мудреця прийшов другий з тих, хто сперечався. Він також розповів про суперечку і запитав: «Хто правий?». Мудрець відповів: «Ти правий!». «Як же так, — запитала дружина мудреця, — перший правий і другий правий?». «І ти права, дружино!», — відповів їй мудрець.

6. Одного разу падишах спитав Бірбала: «Скажи-но мені, Бірбале, скільки залишиться, якщо від два­надцяти відняти чотири?».

• Нічого не залишиться, відповів Бірбал.

• Як це нічого? — здивувався падишах.

• А так, — відповів Бірбал,_;— якщо від дванадцяти місяців відняти чотири пору року, то що ж залишить­ся? Нічого!».

Середній рівень.

Використовуючи закон подвійного заперечен­ня, спростіть висловлювання:

«Не є правим той, хто не погоджується із спросту­ванням твердження, що на цей раз необачно було б наполягати на тому, що цей злочин вчинив не Н.».

Високий рівень.

Який закон логіки для розв'язання необхідно застосувати?

На одних зборах обирали голову й секретаря. Пропозиція, щоб Володимира вибрали головою, а Сергія - секретарем, не пройшла. Тоді хтось із присутніх запропонував обрати Володимира головою. Хтось інший запротестував, посилаючись на те, що не можна вдруге вносити пропозицію, якщо вона вже була відхилена. Проте керуючий зборами не прислу­хався до цієї аргументації і поставив пропозицію про обрання головою Володимира на голосування. Пропозиція отримала більшість голосів. Виникає питання: чи логічно поводили себе збори, і хто був правий: особа, яка керувала зборами, чи її опонент?

Тема: Дедуктивні міркування.

План:

1. Поняття про дедуктивне міркування.

2. Дедуктивні міркування першого типу.

3. Безпосереднє міркування.

4. Простий категоричний силогізм.

1. Дедуктивне міркування - це міркування, в якому між засновками та висновком існує відношення логічного слідування.

В логіці розрізняють:

• дедуктивні міркування, в яких враховують структу­ру складних висловлювань, що входять до їхнього складу;

• дедуктивні міркування, в яких враховують структуру простих висловлювань, що входять до їхнього складу,

Назвемо перші «дедуктивними міркуваннями першо­го типу», а другі — «дедуктивними міркуваннями другого типу».

Розрізняють велику кількість логічних форм (схем) дедуктивних міркувань. Проте серед усієї множини таких схем можна виділити найтиповіші, які люди використовують переважно в процесах мислення та спілкування.

2. Такі міркування поділяють на: прямі, непрямі.

Пряме дедуктивне міркування - це міркування, в якому висновок безпосередньо випливає із засно­вків.

Непряме дедуктивне міркування - це міркуван­ня, в якому висновок випливає із засновків опосе­редковано за допомогою додаткових,міркувань.

Серед прямих дедуктивних міркувань, які базуються на структурі складних висловлювань, типовими є такі:

• суто умовні міркування;

• умовно-категоричні міркування;

• розділово-категоричні міркування;

• умовно-розділові міркування.

Серед непрямих дедуктивних міркувань, які базуються на структурі складних висловлювань, типовими є такі: «зведення до абсурду», «доведення від протилежного».

3. Безпосереднє міркування - це міркування, в якому висновок отримують з одного засновку. І засновок, і висновок в такому міркуванні - кате­горичні судження.

Розрізняють такі види безпосередніх міркувань:

• перетворення;

• обернення;

• протиставлення предикату;

• міркування за логічним квадратом.

4. Простий категоричний силогізм - це дедуктивне міркування про відношення двох крайніх термінів на підставі їхнього відношення до середнього тер­міна.

Простий категоричний силогізм (ПКС) складається з двох засновків та одного висновку. І засновки, і ви­сновок - прості категоричні судження.

У складі ПКС виділяють три терміни:

менший термін (S);

більший термін (Р);

середній термін (М).

Менший термін є суб'єктом (S) судження, яке є ви­сновком ПКС. Більший термін є його предикатом (Р). Менший термін зустрічається тільки у засновках, у висновку його немає.

Менший і більший терміни називають крайніми тер­мінами ПКС.

Засновок, до складу якого входить менший термін називають меншим засновком.

Засновок, до складу якого входить більший термін називають більшим засновком.

Для того щоб дати логічний аналіз ПКС, його запи­сують у такому вигляді.

Більший засновок.

Менший засновок.

Висновок.

Фігури ПКС - це його різновиди, які різняться положенням середнього терміну.

Модуси ПКС - це його різновиди, які різняться кількістю та якістю засновків.

Всього розрізняють 64 модуси ПКС, серед них 19 правильних.

I фігура — ААА, ЕАЕ, АІІ, ЕІО.

I1 фігура — ЕАЕ, АЕЕ, ЕІО, АОО.

3. фігура — ААІ, ІАІ, АІІ, ЕАО, ОАО, ЕІО.

4. фігура — ААІ, АЕЕ, ІАІ, ЕАО, ЕІО.

Загальні правила побудови ПКС:

Правила щодо термінів

Правило 1.У ПКС має бути тільки три терміна.

При порушенні цього правила виникає помилка «чо­тири терміни» — це логічна помилка, яка має місце тоді, коли в результаті ототожнення різних понять, їж приймають за одне і розглядають як се­редній термін.

Правило 2. Середній термін має бути розподіленим хоча б в од­ному із засновків.

Правило З. Термін, не розподілений у засновку, не може бути розділеним у висновку.

Правила щодо засновків

Правило 1. Хоча б один із засновків має бути стверджувальним судженням.

Правило 2. Якщо один із засновків заперечувальне судження, то й висновок має бути заперечувальним.

Правило З. Хоча б один із засновків має бути загальним суд­женням.

Правило 4. Якщо один із засновків часткове судження, то й ви­сновок має бути частковим.

Література

Основна:

Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки. — К., 1997.

Ивин А. А. Логика. — М., 2004.

Ивлев Ю. В. Логика. — М., 2008.

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). — К., 2004.

Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика. —М., 2007.

Логика. Минск, 1997.

Хоменко 1. В. Логіка. — К., 2007.

Додаткова:

Анисов А. М. Современная логика. — М., 2002.

Бочаров В. А., Маркин В. И. Основи логики. — М., 2005.

Брюшинкин В. Н. Логика. — М., 2001.

Войшвилло Е. К., Дегтярев М. Г. Логика. — М., 2001,

Хоменко И. В. Логика. —М., 2010.

Хоменко И. В. Логика. Теория и практика аргументации. — М., 2009.

Хоменко 1. В. Еристика. Теорія та практика суперечки. — К., 2007.

Практичні завдання з теми «Дедуктивні міркування».

Початковий рівень.