4. Відновіть простий категоричний силогізм у по­вному вигляді. Визначте його модус і фігуру.

Для того щоб виконати це завдання, необхідно:

1. З'ясувати засновки та висновок ПКС, відновивши ПКС у повному вигляді.

2. З'ясувати терміни ПКС (більший, менший, се­редній).

3. Знайти більший і менший засновки.

4. Записати ПКС.

5. Визначити логічну форму (схему) ПКС.

6. Визначити фігуру ПКС.

7. Визначити види суджень, які відповідають заснов­кам та висновку міркування.

Приклад. «Усякий чоловік - син. Уся­кий чоловік - онук. Отже...». Засновки — «Усякий чоловік - син», «Усякий онук - чоловік». Висновок — «Усякий онук — син». Спираючись на структуру судження, яке є висновком міркування, можна визначити крайні терміни ПКС: суб'єкт (S) — онук, предикат (Р) — син. Середній те­рмін — чоловік. Запишемо ПКС.

Усякий чоловік (М) — син (Р). (Більший засновок)

Усякий онук (S) — чоловік М). (Менший засновок)

Отже, усякий онук (S)- син (Р).

Його логічна форма (схема) така.

Усі М є Р.

Усі S є М.

Отже, усі S є Р.

Це міркування побудоване за фігурою.

І засновки, і висновок міркування є загальностверджувальними судженнями.

1. Усі спортсмени тренуються. Деякі люди - спор­тсмени. Отже...

2. Усі квадрати — прямокутники. Деякі чотирикут­ники — квадрати. Отже...

3. Усяка наука має свій предмет дослідження. Логі­ка — наука. Отже...

4. Будь-яке число — математичний знак. Деякі сим­воли — числа. Отже...

5. Деякі люди не є добропорядними. Усі політи­ки — люди. Отже...

6. Будь-яка людина відповідає сама за себе. Будь-який студент — людина. Отже...

7. Усі добропорядні громадяни поважають чужі права. Грабіжники не поважають чужі права. Отже...

8. Усі студенти складають іспити. Віталій - сту­дент. Отже...

9. Київ — столиця. Усі столиці — міста. Отже...

Середній рівень.

1. З'ясуйте, чи усі наведені міркування побудовані за правильними логічними формами (схемами) рі­зновидів умовно-категоричного міркування.

Для того щоб виконати це завдання, необхідно:

1. З'ясувати засновки та висновок міркування. Якщо це необхідно, відновити міркування у повному вигляді.

2. Визначити логічну форму(схему) міркування.

3. З'ясувати, чи є вона правильною логічною формою (схемою) різновиду умовно-категоричного міркування.

Приклад. «Якщо бухта замерзне, то кораблі не зможуть заходити до неї. Кораблі не мо­жуть заходити до бухти. Отже...». З'ясуємо засновки та висновок міркування. Для цього відновимо міркування у повному вигляді.

Якщо бухта замерзне, то кораблі не зможуть заходити до неї.

Кораблі не можуть заходити до бухти.

Отже, бухта замерла.

Визначимо логічну форму міркування!

де «Бухта замерзне» — р;

«Кораблі зможуть заходити до бухти» — q.

Ця логічна форма (схема) є неправильною. Вона не відповідає жодному різновиду умовно-категоричного міркування.

1. Якщо людина не є винною, то її виправдовують. Цю людину не виправдали. Отже…

2. Якщо вода нагрівається, то вона випаровується. Вода нагрівається. Отже...

3. Якщо на полі стоїть опудало, то сторож спить спокійно. Сторож спить спокійно. Отже...

4. Якщо потягу загрожує небезпека, то стрілочник виходить з червоним ліхтарем. Стрілочник не вийшов з червоним ліхтарем. Отже...

5. Якщо у людини є совість, то вона визнає свої помилки. Ця людина не визнає своїх помилок. Отже...

6. Якщо Шекспір - великий драматург, то його твори ставлять в театрах. Твори Шекспіра ставлять в театрах. Отже...

2. Розгляньте такий засновок: «Якщо він не знає законів, то він не може діяти правильно». Визначте, які твердження, наведені нижче, є правильни­ми, а які неправильними, і чому. Для розв'язання цього завдання користуйтеся правильними логіч­ними формами (схемами) умовно-категоричного міркування.

Він діяв правильно, отже, він знає закони.

Він знає закони, отже, він зможе діяти правиль­но.

Він не знає законів, отже, він не зможе діяти пра­вильно.