- •Дайте відповіді на запитання:
- •2. У якому значенні вживають термін «логіка» в наведених текстах?
- •1. Відновіть міркування у повному вигляді, тобто з'ясуйте всі їхні засновки та висновок.
- •2. З'ясуйте логічну форму висловлювань.
- •Дайте відповіді на запитання.
- •Дайте аналіз структури таких знакових процесів.
- •Визначте значення таких мовних виразів.
- •Проаналізуйте наведені приклади з точки зору наявності/відсутності вимірів знакового процесу.
- •Проаналізуйте вислів французького вченого р. Барта з точки зору рівнів знакового процесу.
- •Дайте відповіді на запитання.
- •3. Наведіть поняття, які мали б такі логічні характеристики:
- •1. Дайте відповіді на запитання:
- •2. Визначте, в яких випадках правильно проведено операцію узагальнення понять.
- •3. Визначте, в яких випадках правильно проведено операцію обмеження понять.
- •4. З'ясуйте структуру та вид наведених поділів понять.
- •1. Визначте, в яких випадках правильно проведено операцію обмеження понять:
- •2. Проведіть узагальнення понять.
- •3. Проведіть обмеження понять.
- •5.Дайте логічний аналіз поділам понять.
- •6. Дайте логічний аналіз визначенням понять.
- •1. Дайте логічний аналіз поділам понять:
- •2. Побудуйте класифікації, використовуючи наведені поняття.
- •Дайте логічний аналіз визначенням понять.
- •4. З'ясуйте, які з наведених текстів е поділами, а які класифікаціями. Дайте їхній логічний аналіз.
- •1. Дайте відповіді на такі запитання:
- •2. Визначте логічну структуру наведених суджень. З'ясуйте їх вид.
- •3. Визначте, які з наведених висловлювань є дескриптивними:
- •4.Знайдіть складні дескриптивні висловлювання. Які логічні сполучники в них наявні?
- •5. Дайте логічний аналіз структури складних висловлювань.
- •6. Визначте, які з наведених висловлювань є модальними.
- •2. Дайте логічний аналіз наведеним запитанням.
- •Чи є логічно коректними наведені запитання?
- •Дати відповіді на запитання.
- •Визначте, до якого виду належать наведені дедуктивні міркування першого типу.
- •3. Визначте, до якого виду належать наведені безпосередні міркування.
- •Відновіть простий категоричний силогізм у повному вигляді. Визначте його модус і фігуру.
- •З'ясуйте, чи усі наведені міркування побудовані за правильними логічними формами (схемами) різновидів умовно-категоричного міркування.
- •Відновіть умовно-категоричні міркування з таких контекстів:
- •З'ясуйте, чи усі наведені міркування побудовані за правильними логічними формами різновидів розділово-категоричного міркування.
- •5. З'ясуйте, чи усі наведені міркування побудовані за правильними логічними формами різновидів умовно-розділового міркування.
- •6. Зробіть висновки з наведених суджень за допомогою перетворення.
- •7. Зробіть висновок з наведених суджень за допомогою обернення.
- •Зробіть висновки з наведених суджень за допомогою протиставлення предикату.
- •Дайте логічний аналіз безпосереднім міркуванням.
- •Дайте логічний аналіз простим категоричним силогізмам.
- •1. Дайте логічний аналіз дедуктивним міркуванням, що містяться в наведених текстах.
- •1. Дати відповіді на запитання.
- •2. Визначте, які з міркувань є індуктивними (повна/неповна індукція), а які міркуваннями за аналогією (аналогія властивостей / аналогія відношень).
- •Проаналізуйте наведені тексти. Знайдіть правдоподібні міркування, що в них містяться. Дайте їхній логічний аналіз.
- •Зробіть найбільш правдоподібний висновок, спираючись на такі відомості:
- •Чи можна зробити такі узагальнення за допомогою індукції?
- •Який метод встановлення причинних зв’язків застосовують у таких міркуваннях?
- •Проаналізуйте наведені тексти. Знайдіть правдоподібні міркування, що в них містяться. Дайте їхній логічний аналіз.
- •Чи є правомірними такі аналогії? Обґрунтуйте свою відповідь.
- •1. Чи погоджуєтеся ви з аналогіями, наведеними у міркуваннях філософів?
- •2. Дайте відповіді на тест «Аналогії».
- •5. Правила щодо тези.
- •1. Дайте відповіді на такі запитання:
- •2. Визначте аргументи та тези наведених аргументацій.
- •1. З'ясуйте, які з наведених аргументацій є теоретичними, а які емпіричними. Знайдіть в них тезу та аргументи.
- •2. Про які правила та помилки в суперечці йдеться у наведених цитатах?
- •3. Проаналізуйте наведені приклади. З'ясуйте, які правила в них порушені, які помилки допущені.
- •2. До наведених тез доберіть аргументи. Продемонструйте їхній зв'язок з тезами, використовуючи дедуктивні міркування.
- •3. До наведених тез доберіть аргументи. Продемонструйте їхній зв'язок з тезами, використовуючи правдоподібні міркування.
- •4. Дайте повний аналіз наведеним аргументаціям/критикам.
3. Наведіть поняття, які мали б такі логічні характеристики:
Загальне, конкретне, збірне, позитивне, безвідносне.
Одиничне, абстрактне, незбірне, позитивне, безвідносне.
Загальне, конкретне, незбірне, негативне, відносне.
Пусте, абстрактне, незбірне, позитивне, безвідносне.
Загальне, абстрактне, збірне, позитивне, безвідносне.
Тема: Логічні операції над поняттями.
План:
Визначення понять.
Поділ понять.
Класифікація.
Інші операції.
1. Для усунення неясності понять і уточнення їх зміста використовується операція визначення. Визначення - логічна операція, що розкриває зміст поняття і дозволяє відрізняти визначувані предмети від інших, схожих з ними. Коли зміст деякого поняття вам відомий погано або взагалі невідомий, ви ставите питання: «Що це таке?» У відповідь вам дають визначення. «Що таке квадрат?» - «Квадрат - це прямокутник з рівними сторонами» — це і є визначення.
Визначення говорить про тотожність двох понять - визначуваного і визначаючого. Зміст визначуваного поняття вам не відомий, і воно розкривається через відомє вам визначаюче поняття. Для того, щоб визначення виконувало своє завдання і розкривало зміст визначуваного поняття, необхідно при формулюванні визначення дотримувати правила.
1. Визначення має бути відповідним, тобто визначуване і визначаюче поняття мають бути тотожні за своїм обсягом. Визначення говорить про тотожність двох понять, отже, ці два поняття відносяться до однієї і тієї ж сукупності предметів. Порушення цього правила приводить до помилок: або обсяг визначального поняття більше обсягу визначуваного поняття — тоді наше визначення буде дуже широким; або обсяг визначального поняття менше обсягу визначуваного поняття - тоді наше визначення буде дуже вузьким.
2. Визначення має бути точним і ясним. Це правило говорить про те, що при визначенні не можна використовувати неточні і неясні поняття. Тут слід звернути увагу на те, що слова, поняття, використовувані у визначальній частині, мають бути відомі тій людині, для якої дається визначення. Самі по собі вони можуть бути точні і ясні, але якщо їх значення вам не відоме, то визначення не дасть вам жодної інформації. Дана вимога виключає з числа визначень всякого роду метафори, крилаті висловлювання, порівняння і т.д.
3. Визначення не повинне містити в собі кола. Тут ми стикаємося з помилкою «порочного кола». Суть полягає в тому, що поняття визначається через посередництво інших понять, зміст яких само розкривається через визначуване поняття.
2. Для усунення неточності понять використовується інша логічна операція - поділ. Вона набуває особливе значення, коли обсяг понять дуже великий і в ньому важко орієнтуватися. Тоді ми розбиваємо його на певні частини, групи, класи — це і є поділ. Поділ - логічна операція, що розкриває обсяг поняття за допомогою розбиття його на види. Наприклад, органи чуття підрозділяються на органи зору, слуху, нюху, дотику і смаку; вищі рослини діляться на трави, чагарники і дерева.
В операції поділу присутні три елементи: ділиме поняття; підстава ділення - одна з ознак предметів, створюючих обсяг ділимого поняття, спираючись на який ми здійснюємо поділ; члени ділення - ті види, які виходять в результаті поділу. Наприклад: люди діляться на блондинів, брюнетів, шатенів, рудих і альбіносів. Тут ділимим поняттям е «люди».
1. Поділ має бути відповідним, тобто сума членів поділу має дорівнювати обсягу ділимого поняття. Порушення цього правила приводить до помилок:
а) Неповний поділ - коли перераховуються не всі види ділимого родового поняття: «Енергія ділиться на механічну і хімічну» (не вказана електрична і атомна енергія).
б) Поділ із зайвими членами - коли в результаті ділення до обсягу ділимого поняття додаються предмети, яких там спочатку не було, наприклад: «Хімічні елементи діляться на метали, неметали і сплави» (сплави не входять в обсяг поняття хімічний елемент).
2. Члени поділу повинні виключати один одного, тобто не мати загальних елементів, бути співпідпорядкованими поняттями, обсяги яких не перетинаються. Інакше кажучи, кожен елемент з обсягу ділимого поняття повинен попасти лише в один клас, в іншому випадку виникне плутанина, а не прояснення обсягу поняття. Приклад: «Війни бувають справедливими, несправедливими, визвольними, загарбницькими і світовими». Тут члени ділення не виключають один одного: справедлива війна може бути визвольною, загарбницькі війни - всі несправедливі, і ті та інші можуть бути світовими.
3. Поділ повинне вироблятися лише по одній підставі, не можна в процесі ділення замінювати одну ознаку, спираючись на яку ми почали поділ, іншою. «Люди бувають багатими, бідними і лисими».
Поділ понять слід відрізняти від мисленного розчленовування предмету на частини (квартиру ми членуємо на кімнати, кухню, коридор і ванну).
3. Поділ понять відіграє важливу роль у такій формі систематизації наукового знання, як класифікація, Класифікація — це багаторівневий, послідовний поділ обсягу поняття з метою систематизації, поглиблення та отримання нових знань стосовно членів поділу.
Розрізняють два різновиди класифікації, які різняться характером підстав, що їх використовують в операціях поділу: природну, штучну.
Природна класифікація-— це класифікація, яку здійснюють на підставі суттєвих ознак досліджуваних об'єктів.
Штучна класифікація -— це класифікація, яку здійснюють на підставі несуттєвих ознак досліджуваних об'єктів.
4. Опис - це прийом, який полягає в перерахуванні ознак предмета з метою нестрогого виокремлення його з ряду схожих на нього предметів.
Характеристика - це прийом, який полягає в переліченні деяких властивостей предмета, важливих у певному відношенні.
Порівняння - це прийом, який застосовують для образної характеристики предмета.
Розрізнення - це прийом, який встановлює ознаки, що відрізняють один предмет від іншого (подібного до нього) предмета.
Узагальнення — це логічна операція, в результаті якої здійснюють перехід від деякого поняття до поняття з більшим обсягом, але меншим змістом. Межею узагальнення є універсальне поняття, тобто категорія.
Обмеження — це логічна операція, в результаті якої здійснюють перехід від деякого поняття до поняття з меншим обсягом, але більшим змістом. Граничним обмеженням є одиничні поняття.
Література
Основна:
Ивлев Ю. В. Логика. — М., 2008.
Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). — К., 2004.
Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика. —М., 2007.
Хоменко 1. В. Логіка. — К., 2007.
Додаткова:
Бочаров В. А., Маркин В. И. Основи логики. — М., 2005.
Брюшинкин В. Н. Логика. — М., 2001.
Войшвилло Е. К., Дегтярев М. Г. Логика. — М., 2001,
Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки. — К., 1997.
Ивин А. А. Логика. — М., 2004.
Хоменко И. В. Логика. —М., 2010.
Практичні завдання з теми: «Логічні операції з поняттями».
Початковий рівень.