4. Продукт і товар як економічні категорії

Основною формою товарного виробництва є товар – продукт праці, який виготовляється на продаж (на відміну від продукту, який виготовляється для власного споживання).

Основними властивостями товару є:

Споживча вартість – здатність товару задовольняти певну потребу людей. Споживча вартість є результатом конкретної праці людей. Така праця обумовлена своєю метою, характером здійснених операцій, предметом та знаряддям.

Вартість – виробниче відношення між товаровиробниками з обміну товарів на основі суспільно необхідної абстрактної праці, якої потребує виробництво товарів. Вартість є результатом абстрактної праці. Така праця є загальнолюдською, однорідною. Вона має лише кількісні відмінності. При обміні одного товару на інший порівнюється втілена в цих товарах абстрактна праця.

Мінова вартість – здатність товару обмінюватись на інші товари, тобто відношення товару до товару в процесі їх обміну.

Якщо товару притаманні вартість, споживча вартість і мінова вартість, то продукт характеризується лише вартістю і споживчою вартістю.

Чинники, що впливають на величину вартості товару:

Продуктивність праці — результативність, плідність праці, ефективність використання у процесі виробництва благ усіх його факторів.

Інтенсивність праці — витрати праці за одиницю часу.

Складність праці – праця поділяється на складну – кваліфіковану, таку, що потребує додаткових витрат на навчання, підготовку та виховання працівника; і просту – таку, що не потребує від працівника спеціальної підготовки та витрат на неї.

5. Закон вартості

Закон вартості — внутрішній, суттєвий, стійкий причинно-наслідковий зв'язок між величиною суспільно необхідної абстрактної праці, якої потребує виробництво товарів, і кількісними пропорціями їх обміну.

Це означає, що кількісні пропорції, за якими відбувається купівля-продаж товарів за певними цінами, визначаються законом вартості. Тому він є і законом цін: зменшення вартості товару зумовлює зниження його ціни, і навпаки.

Закон вартості почав діяти майже сім тисяч років тому з виникненням виробництва продуктів для обміну, тобто як товарів. Але, внаслідок домінування у рабовласницьких феодальних господарствах натурального виробництва він не відігравав визначальної ролі у функціонуванні та розвитку економіки. Цієї властивості закон вартості набував лише суспільствах, для яких характерне домінування виробництва товарів. Вплив і економічне життя закон вартості реалізує через притаманні йому функції.

Функції закону вартості:

Функція регулятора суспільного виробництва. Основа її – суперечність між тяжінням цін товарів до їх вартості та постійним відхиленням цін від вартості (в ринковій економіці закон вартості виявляє себе через коливання цін навколо вартості. Ціни постійно відхиляються то вгору, то вниз від вартості як свого змісту: вгору, коли попит перевищує пропозицію, вниз, коли пропозиція перебільшує попит).

Функція соціально-економічної диференціації товаровиробників. Об'єктивними чинниками є стихійний характер розподілу виробників, праці й засобів виробництва між різними галузями виробництва, неоднаковість умов виробництва, якими володіють окремі виробники певної галузі (стихійний розподіл товаровиробників, праці і засобів виробництва між галузями є наслідком відхилення цін від вартості товарів під впливом нерівноваги попиту і пропозиції).

Функція розвитку продуктивних сил НТП. Також породжена суперечністю між приватною конкретною та суспільною абстрактною працею, тобто незбігом індивідуального і суспільно необхідного робочого часу (незбіг індивідуального і суспільно необхідного робочого часу є тією економічною силою, яка спонукає товаровиробників до максимального скорочення індивідуального робочого часу порівняно із суспільно необхідним, оскільки лише за цієї умови можливе зміцнення їх економічного становища, перетворення дрібних на великих конкурентноздатних виробників).