Основні терміни:
Ринок — сукупність економічних відносин між господарюючими суб'єктами щодо організації виробництва та обміну товарів і послуг відповідно до законів товарного виробництва.
Ринкові сегменти — сформовані за певною спільною ознакою частини ринку.
Питання для самоконтролю:
Про яку економічну категорію йдеться мова: сукупність економічних відносин між господарюючими суб'єктами щодо організації виробництва та обміну товарів і послуг відповідно до законів товарного виробництва:
А) ринок; Б) конкуренція;
В) попит; Г) пропозиція
По який вид ринку йдеться мова: характеризується наявністю кількох продавців, між якими існує конкуренція за домінування:
А) монопольний; Б) конкурентний;
В) олігополістичний; Г) вірна відповідь відсутня
Чи вірно характеризується «чорний» ринок: уособлює дозволену законом діяльність, яка ніде не фіксується і тому не оподатковується:
А) так, вірно; Б) ні, надається характеристика вільного ринку;
В) ні, надається характеристика «тіньового» ринку;
Г) надане визначення одночасно характеризує і «чорний» і «тіньовий» ринки
Ринок цінних паперів є складовою частиною:
А) фінансового ринку; Б) ринку засобів виробництва;
В) споживчого ринку; Г) ринку інтелектуального продукту
На якому з видів ринків здійснюється купівля-продаж житлових будинків:
А) фінансовому ринку; Б) ринку засобів виробництва;
В) споживчому ринку; Г) ринку інтелектуального продукту
На якому з видів ринків здійснюється купівля-продаж промислових будинків:
А) фінансовому ринку; Б) ринку засобів виробництва;
В) споживчому ринку; Г) ринку інтелектуального продукту
На якому з видів ринків здійснюється патентування винаходів:
А) фінансовому ринку; Б) ринку засобів виробництва;
В) споживчому ринку; Г) ринку інтелектуального продукту
Коли ми характеризуємо стан ринку у Запорізькій області, то передбачаємо класифікацію за:
А) регіональною ознакою; Б) адміністративною ознакою;
В) національною ознакою; Г) міжнародною ознакою
Коли ми характеризуємо стан ринку у Південному регіоні України, то передбачаємо класифікацію за:
А) регіональною ознакою; Б) адміністративною ознакою;
В) національною ознакою; Г) міжнародною ознакою
Що з переліченого не можна класифікувати як перевагу економіки ринкового типу:
А) вивільняє приватний економічний інтерес, систему економічних стимулів;
Б) вільне переливання капіталів і вільний вибір підприємцем сфери своєї діяльності;
В) упровадження останніх досягнення науки і техніки з метою зменшення витрат виробництва, збільшення прибутку;
Г) незацікавленість у виробництві суспільних товарів.
Тема 2.3.2 Закони попиту і пропозиції
В результаті вивчення студенти повинні:
знати: особливості попиту і пропозиції; закони попиту і пропозиції; умови встановлення ринкової рівноваги; сутність еластичності
вміти: надавати характеристику законам попиту і пропозиції; розраховувати задачі на визначення коефіцієнту еластичності, рівноважної ціни і рівноважного об’єму продаж, ринкового надлишку і дефіциту
План.
Сутність попиту і пропозиції. Закони попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
Еластичність попиту і пропозиції.
Перелік використаної літератури:
[1,с.133-144]
[2,с.376-391]
[3,с.156-168]
1. Сутність попиту і пропозиції Закони попиту і пропозиції.
Ринкова рівновага
Попит — представлена на ринку платоспроможна потреба у товарах і послугах.
Вимірюється він кількістю товару, яку його споживачі готові й спроможні купити за певною ціною протягом певного періоду.
Закон попиту — внутрішній (суттєвий), сталий, обернено пропорційний зв'язок між ціною і величиною попиту, згідно з яким за незмінності всіх інших факторів (доходи споживачів тощо) зниження ціни зумовлює відповідне зростання попиту.
Графічним зображенням закону попиту є так звана крива попиту, яка відображає залежність між двома змінними: ціною і кількістю блага.
Р
Р S
D
0 Q
0
Q
Рис. 2.3.2 (1) Графік попиту Рис. 2.3.2 (2) Графік пропозиції
На наведеному рис.1, D – характеризує закон попиту.
Пропозиція — сукупність товарів і послуг, яку виробники готові продати на ринку за певною ціною.
Закон пропозиції — внутрішній (суттєвий), стійкий, прямо пропорційний причинно-наслідковий зв’язок між ціною і обсягом пропозиції товару, згідно з яким зростання ціни на товар зумовлює збільшення обсягу його пропозиції, а зменшення ціни зменшує кількість товару, що пропонується на ринку.
На наведеному рис. 2, S – характеризує закон пропозиції.
Ринкова рівновага — спроможність конкурентних сил попиту і пропозиції встановлювати ціну, яка врівноважує їхні обсяги.
Тобто це ситуація, яка влаштовує покупця і продавця. В результаті встановлюється рівноважна ціна Ро і рівноважний об’єм продаж Qо.
З'ясування сутності ринкової рівноваги та умов її встановлення наводить на такі висновки:
- функцію координації в ринковому господарстві виконують ціни, які встановлюються на основі взаємодії попиту і пропозиції;
- будь-яке втручання держави у вільне встановлення цін спричинює порушення ринкової рівноваги, дефіцит, збільшення грошових витрат покупців. Воно можливе тільки у виняткових випадках на короткий період і не більше ніж на три-чотири базисних товари;
- ринковий розподіл благ визначається на основі готовності платити, що підтверджує існуючий ринковий принцип «Ефективність — через ринок, справедливість — через податки».
Отже, залежність між ціною товару та обсягом попиту на нього виражається законом попиту, а згідно із законом пропозиції, збільшення ціни товару веде до зростання обсягу пропозиції. На об'єм попиту і пропозиції впливають не лише ціна товару, а й інші зовнішні чинники, дія яких позначається на стані ринкової рівноваги.
Ринкову рівновагу можна представити графічно:
Р
S
E
D
0 Q
Рис. 2.3.2 (3) Ринкова рівновага