3. Первісний лад та основні риси періодизації первісної доби.

Первісна доба – найбільш тривалий період розвитку людства. Вона розпочинається з часу появи людства на землі і завершується формуванням класового суспільства і виникненням держави.

Ознаки первісного суспільства:

Низьки темпи розвитку продуктивних сил та їх повільне вдосконалення.

Низькі рутинні засоби виробництва, ручна праця.

Відсутність приватної власності, експлуатації класів та держави.

Рівномірний розподіл: соціальна справедливість.

Колективне привласнення природних ресурсів і результатів виробництва.

Первісна доба поділяється на такі періоди:

Кам’яний вік (5 млн років тому – кінець ІІІ тисячоліття до н.е) – характерні риси: знаряддя праці та зброя вироблялися з каменю, дерева та кісток.

Палеоліт (5 млн – 12 тис. років до н.е.) – характерні риси: використання винятково кременевих знарядь праці.

Мезоліт (ХІІ-VII тисячоліття до н.е.) - характерні риси: знаряддя праці з каменю і кісток; винайшли стріли та лук.

Протонеоліт – це перехідний період від палеоліту до неоліту, характеризується розвиненим збиранням дикорослих рослин, зародженням підшліфовки кам’яних знарядь.

Неоліт (VII-IIІ тисячоліття до н.е.) - характерні риси: поява людини сучасного типу, використання кременевих, кам’яних, кістяних знарядь праці.

Енеоліт (IV-III тисячолітня до н.е.) - характерні риси: поява і поширення виробів із міді.

Бронзовий вік (кінець ІІІ – 1 тисячоліття до н.е.) - характерні риси: розповсюдження металургії дозволяє отримувати та обробляти метали; золото, мідь, бронза.

Залізний вік (І тисячоліття до н.е) – початок обробки заліза та виготовленням з нього зброї і знарядь праці.

Неолітична революція – перехід від привласнюючого типу господарства до відтворюючого.

Особливості привласнюю чого господарства:

Існування колективної власності на засоби виробництва.

Колективна праця яка відрізнялася низькою продуктивністю і була направлена на привласнення готових продуктів природи.

Зрівняльний розподіл засобів існування всередині первісної общини.

Особливості відтворюючого господарства:

Швидкий розвиток орного землеробства, тваринництва.

Посилення поділу праці на землеробство, скотарство, ремесло.

Обмін набуває постійного характеру, стає регіональним.

4. Загальна характеристика Східної та Західної цивілізацій в осьовий час.

Осьовим часом, коли в людській цивілізації відбувся «первинний вибух», що породив Новий Час, К. Яспер називає період VII-II ст.. до н.е.

«Осьовий час» (VII-II ст.. до н.е.) – епоха духовного самовизначення всіх тих культур, які зараз складають дихотомію Схід-Захід, час розквіту античної та східної культур, що визначило назавжди загальнолюдські цінності та норми.

Рабство – історично перша та найбільш груба форма експлуатації, при якій раб, як і засоби виробництва, є власністю свого господаря-власника.

Основні ознаки рабовласництва:

Базується на приватній власності.

Раб не має ніякої власності навіть на предмети споживання.

Позаекономічний примус.

Переважання ручної праці.

Низький рівень техніки та технологій.

У розвитку рабовласницької економічної системи можна виділити дві основні макромоделі: східну і західну.

Характеристика Східної цивілізації в осьовий час викладена в працях Конфуція, Каутільї (праця «Артхашастра»), в ідеях колективного економічного трактату «Гуань-Цзи», Лао Цзи. Характеристика Західної цивілізації в осьовий час подається в працях Платона, Ксенофонта, Аристотеля, Геракліта, Парменіда.