Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры. иеед.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
179 Кб
Скачать
☆

53. Господарство провідних країн світу на початку хх ст. І у період Першої світової війни.

Перша світова війна 1914-1918, розпочалася між двома блоками: Антантою(ВБ,Фр,Рос) та Троїстим союзом(Нім, Австр-Уг., Італ).

Війна принесла людству важки економічні, матеріальній моральні втрати, призвела до загострення міждержавних економічних відносин. Значні території Франції, Австрії, Нім., України піддалися розграбуванню і руйнуванням. Було знищено приблизно 1/3 матеріальних цінностей країн-учасниць,а їх воєнні витрати становили 200 млрд. дол.., у 12 разів перевищували наявні золоті запаси. Виник дефіцит споживчих товарів, який змусив регулювати ціни та нормувати споживання. Наслідки:

США із запізненням вступили у війну на боці країн Антанти, коли вже явно визначилася їхня

близька перемога. Тому вони зазнали порівняно невеликих людських втрат. Тривалий час, дотримуючись нейтралітету, США скористалися його перевагами для швидкого ек. зростання. Вони підтримували торгівельні відносини з усіма воюючими країнами.

ВБ належала до країн переможниць, проте війна знесилила її економіку, збільшила відставання від США. Було втрачено традиційні англ.. ринки товарів і капіталів.

Фр. зазнала великі поразки. Під час війни розпочалася індустріалізація економ. відсталих Пд. районів Фр., що не були окуповані Нім.

Японія під час війни зміцнила свій економ. потенціал. Її нац.. багатство зросло на 25%.

Нім. внаслідок війни опінилася в найважчому становищі. Обсяг промислового вир-ва знизився на 43%. Згідно з Версальським договіром, Нім втратила всі свої колонії, Ельзас та Лотарінгію. Економіка Нім збанкрутувала. За перші два роки Нім. мала сплатити скраїнам Антанти 2 млрд. золотих марок. У 1921-1923 р. країна переживала велику гіперінфляцію.Внаслідок цих явищ різко погіршився життєвий рівень людей.

54. Реформи адміністрації ф.Д.Рузвельта («новий курс»), їх підсумки та значення.

Подолання кризи у 30-х роках ХХ с. пов’язують з Ф.Рузвельтом, антикризова програма якого отримала назву «Новий курс»(1933-1938). Здійснювався в 2 етапи: І- реформи в фінансовій сфері; ІІ – в соціальній сфері. Сутність політики «Нового курсу» Ф. Рузвельта полягала в активізації ролі держави, включення її до процесів регулювання економічного життя. Головні напрями: Банківська реформа – було ліквідовано 40% банків, діючим банкам було надано кредити, страхання державою банків, що сприяло зменшенню банкрутства. Припинення обміну банкнот та золото та проведення девальвація долара. С/г реформа – прийнятий Закон «Про регулюв. с/г.», держава скупляла землю у фермерів та залишала її невикористаною. Соціальні реформи – найбільш постраждала молодь, піднесення інфраструктури в-цтва, будув. нових аеропортів та шляхів. Наслідки:*почав працювати соціальний захист,*зменшення к-сті банків,*працевлаштування більшості безробітніх,*девальвація долара. "Новий курс" мав дуже важливе значення для Сполучених Штатів. За час правління Ф. Д. Рузвельта, було прийнято багато нових законів та положень, які діють і по цей час. На тлі того, що впродовж 15-ти років у США взагалі не відбувалося жодних перетворень в економічному законодавстві «Новий курс» став своєрідною революцією.

55. Плани Ч.Дауеса та О.Юнга, їх суть і мета.

Долю Німеччини (території, репарації тощо) по завершенні війни вирішив Версальський мирний договір, підписаний 28 чер­вня 1919 р. країнами-переможницями США, Англією, Францією, Італією та ін.У розв'язанні проблем репарацій ініціативу перебрали на себе США. Було розроблено план Дауеса, що передбачав значні пом'якшення репараційних виплат, жорсткий контроль за джере­лами репараційних платежів (податки від промисловості, виплати за рахунок митних і непрямих податків тощо), а також іноземні інвестиції у промисловість Німеччини (21 млрд дол.). У червні 1929 р. план Дауеса був замінений планом Юнга, за умовами яко­го обсяг репарацій знижувався до 114 млрд марок з терміном ви­плат упродовж 37 років, а єдиними джерелами платежів визнача­лися державний бюджет і доходи залізниць. Німеччина була спустошена і виснажена війною і як наслідок немала змоги сплачувати репарації. Стабілізація економіки Німеччини було вигідним для країн-лідерів, адже тільки в такому випадку вона змогла б виплатити кредити, заборгованість. Уже у 1924 - 1929 рр. в Німеччині були періодом економічного під­несення, якого не знали інші європейські учасники війни. За підтримки міжнарод­них капіталів Німеччина відновила економічну могутність і по­вернула собі друге місце у світі за розмірами промислового ви­робництва, відтіснивши Англію на третє місце. Крім того, Версальська система, що встановила «новий» політичний порядок, не розв'язала євро­пейських і світових суперечностей, а навпаки, поглибила загаль­ну тенденцію до мілітаризації, до підготовки чергової спроби те­риторіального й економічного перерозподілу світу.