90.Сучасний етап розвитку української економічної думки.

Наша країна розпочала сьогодні важкий шлях до ринку. Йдеться про перехід суспільно-економічного укладу до якісно нового стану, до формування нового економічного простору, головними діючими особами якого мають стати акціонерні компанії, комерційні підприємства. Теоретикам належить складна робота щодо оновлення теоретичного арсеналу, вивчення досягнень економічної теорії зарубіжних країн, особливо розвинутих.

У найближчі роки вчені-економісти України сконцетрують свої зусилля на дослідженні глибинних трансформаційних процесів в укр. Економіці, розробці наукових основ стратегічного зростання та підвищенні конкурентоспроможності національної економіки. Значана увага буде приділена проблемам відтворення, інвестиційно-інноваційній складовій економічного зростання, науковим основам створення соціально орієнтованої ринкової економіки.

За своїм станом сучасна економічна теорія світу надзвичайно різноманітна. Провідними напрямами є неокласицизм і неокейнсіанство. Неокласицизм розвиває основні ідеї класичної буржуазної політекономії (А. Маршал — Ангія, Дж. Кларк—США), неокейнсіанство (засновник Дж. Кейнс— Англія) розробляє концепції державно-монополістичного регулювання економіки.

Зближення неокейнсіанської теорії зростання з неокласичними концепціями розподілу зумовило виникнення неокласичного синтезу.

Зростає також значення ліберального критичного напрямку нових теорій. Це– теорії “троякої революції”, “нового індустріального суспільства” , в яких піднімається питання про утворення єдиного індустріального суспільства. Йдеться також про необхідність посилення перерозподілу доходів.

ВИЗНАЧЕННЯ

Привласнююче господарство – перша в історії форма господарювання, коли люди споживали готові продукти природи: впольовували диких тварин, збирали їстівні рослини та плоди, рибалили.

Відтворююче господарство – тип господарства, який ґрунтується на землеробстві та скотарстві. У цьому випадку люди вже споживають продукти, створені власне ними: хліб, вирощенні овочі та фрукти, м'ясо й молоко свійської худоби.

Неолітична революція – перехід від привласнюю чого типу ведення господарства до відтворюючого.

Латифундія – великі земельні маєтки, що виникали внаслідок привласнення орендованих земель за борги або скуповували землі за безцінь

Колонат – це форма залежності селян-орендарів землі, тобто колонів, від великих землевласників.

Партачі –в давній Речі Посполитій ремісники, що працювали в місті поза цехом і підривали його монополію на виробництво

Фільварок – багатогалузеве господарство, засноване на праці кріпосних селян і орієнтоване виробництво на продаж.

Цех – обєднання ремісників певної професії з метою захисту своїх інтересів

Первісне нагромадження капіталу – процес утвор. та нагромадження грошей та матеріальних цінностей , у певних економ. суб’єктів. Насильницький процес перетворення маси безпосередніх виробників на найманих виробників.

Мануфактура – форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими працівниками та використанням ручної праці.

Левантийська торгівля -

Політика меркантилізму – перша в історії екон. думки спроба теоретично обґрунтувати необхідний напрям економ. політики. Постулати: економ. теорія – це наука про багатство; - зростання багатств = зростанню грошових мас; - вартість у вигляді грошей. Представники: Стафор, Т. Мен.

Протекціонізм – економ. політика держави, спрямована на захист національного виробника від іноземної конкуренції шляхом запровадження високих мит, заборони імпорту товару.

Фритредерство – економ. політика держави спрямована на невтручання держави у підприємницьку діяльність та розвиток вільної торівлі.

Гільдія – асоціації періоду раннього західно-європейського середньовіччя у формі духовних чи світських об'єднань населення.

Ганза - купці , які вели зовнішню торгівлю для забезпечення свого правового статусу в інших країнах.

Промисловий переворот – перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного в-цтва, який забезпечував впровадження у в-цтво і транспорт машин і механізмів, парових двигунів, створен. самостійної машинобудівної галузі.

Промислова революція – широкомасштабні соціальні та економічні зміни, пов'язані із впровадженням і швидким розвитком машинної технології в Європі після 1760 р.

Індустріалізація – це історичний процес економічно-технічного прогресу від аграрного до промислового способу в-цтва, це процес створення та перетворення усього народного господарства на основі крупного промислового перевороту.

Аграрний переворот - перехід від феодального напівнатурального господарства до високотоварного фермерського чи поміщицького сільського господарства

Кооперація – форма організації праці, при якій певна кількість людей або підприємств спільно бере участь в одному або в різних, але пов'язаних між собою, процесах виробництва.

Науково-технічний прогрес – процес нагромадження та практичної реалізації нових наукових і технічних знань, цілісну циклічну систему «наука — техніка — виробництво»

Нові індустріальні країни – група країн, що розвиваються, в яких відбулися якісні соціально-економічні зрушення.

Інтеграція – згуртування, об'єднання політичних, економічних, державних і громадських структур в рамках регіону, країни, світу.

Глобалізація – це складний багатогранний процес, який поширюється на всі явища суспільного розвитку і пов'язаний з інтернаціоналізацією світової економіки, зростання взаємозалежності націон. економік зумовлений прискоренням переміщення товарів та послуг, капіталу, високих технологій.

Тетчерізм – політика консервативного уряду Великої Британії під керівництвом Маргарет Тетчер (1979-1990), що супроводжувалася приватизацією раніше націоналізованих підприємств і галузей економіки, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, згортанням соціальних програм, комерціалізацією соціальних сфер освіти і охорони здоров'я.

Рейганоміка – державна економічна політика аме­риканського уряду Рональда Рейгана для по­долання економічної кризи та її наслідків.

Роздержавлення - це комплекс заходів, спрямованих на перетворення відносин власності, ліквідацію монополії держави на власність, формування багатоукладної економіки, посилення процесів її саморегулювання.

Структурні кризи – кризове явище тривалого нециклічного ха­рактеру, що проявляються в занепаді окремих галузей і комплек­сів (груп) галузей народногосподарського значення, порушують ключові загальноекономічні (відтворювальні) пропорції.

Приватизація - політика чи процес продажу або передачі державної чи суспільної власності у руки приватних інвесторів.

Теорія граничної корисності

Критерієм цінності товару, згідно з теорією граничної корисності, є ступінь його корисності для споживача. Цей напрям економічної теорії виник в останній третині XIX ст. Найвідомішими його представниками були У. Джеванс, А. Маршалл, К. Мснгер, Ф. Візер, О. Бем-Баверк, Д. Кларк. Головна ідея такого підходу полягає у тому, що розуміння вартості як витрат (праці, землі, капіталу) є неприйнятним, оскільки при цьому не враховується корисність товару. Згідно з цієї теорією вартість визначається суб'єктивною граничною корисністю останньої реальної одиниці певного блага.

Трудова́ теорія ва́ртості  економічна концепція, розвинута Вільямом Петті, Адамом  Смітом, Давидом Рікардо, Карлом Марксом та іншими економістами. За цим підходом, кожен товар обмінюється на інший відповідно до кількості суспільної праці, затраченої на його виробництво. Підхід, за яким за основу вартості товару беруть кількість витраченої праці, дістав назву вартісного, а теорія, на якій він заснований — вартісної. Теорія невидимої руки

«Невидима рука», мета якої — досягти найбільшої вигоди для всіх. Адам Сміт вбачав за невидимою рукою непередбачену силу, яка сприяє досягненню гармонії інтересів між особою і суспільством. Через це він вважав будь-яке втручання держави у вільну конкуренцію шкідливим.