- •Гігієнічна класифікація умов праці
- •3. Санітарні норми умов праці
- •4. Атестація робочих місць та оцінювання умов праці
- •5. Категорія важкості робіт
- •6. Поняття про травму та професійні захворювання
- •7. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві
- •19. Особливості охорони праці неповнолітніх.
- •23. Органи державного управління охороною праці.
- •21. Суть і завдання управління охороною праці.
- •22. Центри управління охороною праці.
- •26 Нагляд і контроль за станом охорони праці
- •1.Дайте характеристику біоритмам як основам раціональної життєдіяльності.
- •2.Основні положення ергономіки
- •3.Процес адаптації людини до навколишнього середовища
- •4.Причини погіршення стану здоров’я населення України
- •5.Вплив шуму і вібрації на організм людини
- •6.Вражаючі,шкідливі та небезпечні фактори навколишнього середовища
- •10.Органи чуття як складова частина аналізатора
- •11.Психофізичний закон Вебера-Фехнера
- •12. Безпека харчування та водопостачання
- •13. Оцінка сучасного радіаційного стану в Україні
- •17.Зміст поняття «катастрофа», «надзвичайна ситуація», «надзвичайний стан»
- •18. Характеристика природних небезпек
- •19. Характеристика техногенних небезпек
- •20. Характеристика метеорологічних небезпек
- •21. Характеристика топологічних небезпек
- •22. Надзвичайні ситуації природного характеру
- •23. Причини виникнення надзвичайної ситуації
- •24. Тектонічні катастрофи
- •26.Соціально-політичні небезпеки
- •27) Аварії на транспорті
- •28.Характеристика радіаційного стану на Україні після аварії на чаес
- •29. Особливості аварій на об’єктах хімічної промисловості
- •1. Умови праці. Класифікація факторів, які впливають на умови праці.
- •2/ Гігієнічна класифікація умов праці
- •21. Принципи захисту виробничого персоналу і способи забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •22.Система оповіщення про загрозу в нс
- •23 Засоби індивідуального, медичного та колективного захичту
- •24 Організація і проведення евакуаційних заходів
- •25. План дії органів управління і сил цо із запобігання та усунення надзвичайних ситуацій на обєкті:
- •2. Захист працівників, службовців та населення, яке мешкає у житловому відомчому секторі, що потрапляють у можливі осередки ураження та райони стихійного лиха:
- •4. Забезпечення готовності сил цо для дій в умовах надзвичайних ситуацій техногенного, природного та екологічного характеру:
- •5. Удосконалення системи управління, оповіщення і зв'язку цивільної оборони суб'єкта господарської діяльності:
- •6. Удосконалення роботи органів управління з підготовки суб'єкта господарської діяльності до сталого функціонування в умовах надзвичайних ситуацій:
- •27.Сили і засоби, що залучаються до провндення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •28.Основнимизавданнямиаварійно-рятувальних служб є:
- •29.Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт
- •30.Основні етапи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
27) Аварії на транспорті
Будь-який транспортний засіб – це джерело підвищеної небезпеки. Людина, що скористалася послугами транспортного засобу, перебуває в зоні підвищення небезпеки. Автомобільний транспорт. У світі щорічно внаслідок ДТП гине 250 тис. людей і приблизно в 30 раз більша кількість отримує травми. Закон України «Про дорожній рух» визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров’я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища. Велике значення при аваріях має психологічний чинник, зокрема емоційний стрес. Для пасажирів, зовсім не підготовлених та не обізнаних з обставинами можливих аварій, цей чинник відіграє негативну роль. Люди, які підготовлені, знають про можливі аварійні ситуації, а також про те, що робити при їх виникненні, скоять менше помилок під час дійсної аварійної ситуації, що може врятувати їм життя. Тому необхідно, щоб кожний пасажир з метою підвищення особистої дорожньо-транспортної безпеки знав потенційно аварійні ситуації, характерні для того чи іншого виду транспортних засобів, послугами якого він скористався. Крім того, був добре обізнаний із засобами індивідуального та колективного захисту, що є на транспортному засобі, та знав способи їхнього використання. Повітряний транспорт. У середньому щорічно в світі відбувається близько 60 авіаційних катастроф, у 35 з яких гинуть усі пасажири та екіпаж. Близько двох тисяч людських життів щорічно забирають із собою авіаційні катастрофи. Порівняльний ризик польотів свідчить про те, що на дорогах світу щорічно гине близько 300 тисяч чоловік, а в авіаційних катастрофах близько двох тисяч. Отже, ризик потрапити під колеса машин у 10 —15 разів вищий від ризику загинути в авіакатастрофі. Залізничний транспорт. Пасажири залізничного транспорту також перебувають у зоні підвищеної небезпеки. Зонами підвищеної небезпеки на залізничному транспорті є: залізничні колії, переїзди, посадочні платформи та вагони, в яких пасажири здійснюють переїзд. Постійну небезпеку становить система електропостачання, можливість аварій, зіткнення, отримання травм під час посадки або висадки на потяг. Крім цього, залізничними коліями перевозяться небезпечні вантажі: від палива та нафтопродуктів до радіоактивних відходів та вибухових речовин. Найбільшу небезпеку для пасажирів становлять пожежі у вагонах. Зумовлюється це тим, що у вагонах (замкненому просторі) завжди перебуває велика кількість людей. Температура в осередку пожежі дуже швидко підвищується з утворенням токсичних продуктів горіння. Особливо небезпечними є пожежі в нічний час на великих перегонах, коли пасажири сплять. Дотримання правил безпеки як пасажирами і машиністами, так і пішоходами значно зменшує ризик потрапляння в надзвичайні ситуації. Морський транспорт. Як і всі інші види транспортних засобів, мореплавство також пов'язане з можливістю аварій, катастроф та ризиком для життя людини. Можливий ризик для життя людини на морських транспортних засобах значно вищий, ніж на авіаційних та залізничних видах, але нижчий, ніж на автомобільних. У світовому морському транспорті щорічно зазнають аварій понад 8000 кораблів і гине з них понад 200 одиниць. Безпосередньої небезпеки для життя під час аварії зазнають понад 6000 людей, з яких близько 2000 гине. У більшості випадків аварій на морському транспорті безпосередньою причиною стала колективна помилка капітана й команди. У процесі розвитку аварії при виникненні загрози загибелі корабля виникає необхідність вжити заходів зі швидкої евакуації пасажирів.
