- •Гігієнічна класифікація умов праці
- •3. Санітарні норми умов праці
- •4. Атестація робочих місць та оцінювання умов праці
- •5. Категорія важкості робіт
- •6. Поняття про травму та професійні захворювання
- •7. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві
- •19. Особливості охорони праці неповнолітніх.
- •23. Органи державного управління охороною праці.
- •21. Суть і завдання управління охороною праці.
- •22. Центри управління охороною праці.
- •26 Нагляд і контроль за станом охорони праці
- •1.Дайте характеристику біоритмам як основам раціональної життєдіяльності.
- •2.Основні положення ергономіки
- •3.Процес адаптації людини до навколишнього середовища
- •4.Причини погіршення стану здоров’я населення України
- •5.Вплив шуму і вібрації на організм людини
- •6.Вражаючі,шкідливі та небезпечні фактори навколишнього середовища
- •10.Органи чуття як складова частина аналізатора
- •11.Психофізичний закон Вебера-Фехнера
- •12. Безпека харчування та водопостачання
- •13. Оцінка сучасного радіаційного стану в Україні
- •17.Зміст поняття «катастрофа», «надзвичайна ситуація», «надзвичайний стан»
- •18. Характеристика природних небезпек
- •19. Характеристика техногенних небезпек
- •20. Характеристика метеорологічних небезпек
- •21. Характеристика топологічних небезпек
- •22. Надзвичайні ситуації природного характеру
- •23. Причини виникнення надзвичайної ситуації
- •24. Тектонічні катастрофи
- •26.Соціально-політичні небезпеки
- •27) Аварії на транспорті
- •28.Характеристика радіаційного стану на Україні після аварії на чаес
- •29. Особливості аварій на об’єктах хімічної промисловості
- •1. Умови праці. Класифікація факторів, які впливають на умови праці.
- •2/ Гігієнічна класифікація умов праці
- •21. Принципи захисту виробничого персоналу і способи забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •22.Система оповіщення про загрозу в нс
- •23 Засоби індивідуального, медичного та колективного захичту
- •24 Організація і проведення евакуаційних заходів
- •25. План дії органів управління і сил цо із запобігання та усунення надзвичайних ситуацій на обєкті:
- •2. Захист працівників, службовців та населення, яке мешкає у житловому відомчому секторі, що потрапляють у можливі осередки ураження та райони стихійного лиха:
- •4. Забезпечення готовності сил цо для дій в умовах надзвичайних ситуацій техногенного, природного та екологічного характеру:
- •5. Удосконалення системи управління, оповіщення і зв'язку цивільної оборони суб'єкта господарської діяльності:
- •6. Удосконалення роботи органів управління з підготовки суб'єкта господарської діяльності до сталого функціонування в умовах надзвичайних ситуацій:
- •27.Сили і засоби, що залучаються до провндення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •28.Основнимизавданнямиаварійно-рятувальних служб є:
- •29.Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт
- •30.Основні етапи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
1.Дайте характеристику біоритмам як основам раціональної життєдіяльності.
Біологічні ритми - це періодичне повторювання зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ у живих організмах.
Усі матеріальні об'єкти у Всесвіті здійснюють циклічний рух. Так, Місяць обертається навколо Землі приблизно за ЗО діб, а Земля навколо Сонця - за 365 діб.Ритми притаманні також усім об'єктам мікросвіту і людині в тому числі. Вони пронизують усе живе на Землі: на клітинному, тканинному, функціональному рівнях.
Видатний хронобіолог Ф.Хальберг поділив усі біологічні ритми на три групи:
Ритми високої частоти з періодом, що не перевищує півгодинний інтервал. Це ритми скорочення серцевих м'язів, дихання, біострумів мозку, біохімічних реакцій, перистальтики кишечника.
Ритми середньої частоти з періодом від півгодини до семи діб. Сюди входять: зміна сну і бадьорості, активності і покою, добові зміни в обміні речовин, коливання температури, артеріального тиску, частоти поділу клітин.
Низькочастотні ритми з періодом від чверті місяця до одного року: тижневі, місячні і сезонні ритми. До біологічних процесів цієї періодичності належать ендокринні зміни, зимова сплячка, статеві цикли.
Найменший відрізок часу, на який може реагувати мозок людини і її нервова система, становить від 0,5 до 0,8 с. Не випадково тому скорочення нашого серця в середньому становить 0,8 с.
Крім цих малих ритмів, установлена ще одна розповсюджена періодичність, яка дорівнює ЗО хв. Сюди належать цикли сну, скорочення м'язів шлунка, коливання уваги і настрою, а також статева активність. Спить людина або не спить, вона через кожні півгодини зазнає то низьку, то підвищену збудженість, то спокій, то тривогу.
Існують експериментальні дані про наявність добового ритму у роботі органів травлення. Утворення жовчі у печінці чергується з утворенням глікогену. В першій половині дня утворюється найбільша кількість жовчі, що забезпечує оптимальні умови для перетравлення, зокрема, жирів. У другій половині дня печінка накопичує глікоген і воду.
У ранкові години посилюється перистальтика кишечника і моторна функція шлунка, відбувається очищення кишечника.
Увечері найбільш виражена виділяюча функція нирок, мінімум її припадає між: 2 годиною ночі та 5 годиною ранку.
Протягом доби людина має декілька піднесень фізіологічної активності. Вдень вони спостерігаються з 10 до 12 години і з 16 до 18 години. В цей час організм максимально стійкий до кисневого голоду. Цей час найбільш сприятливий для виконання фізичної роботи, прийняття рішень, нових починань. Вночі піднесення фізіологічної активності припадає на час від 0 до 1 години. Нерідко цей час використовується для творчості працівниками інтелектуальної сфери.
Встановлено, що на 5-6 годину ранку припадає найбільший добовий підйом і потенційно має місце найвища працездатність людини. Саме в цей час зростає тиск, серце б'ється частіше, пульсує кров. Опір організму дуже сильний. При зустрічі з вірусами і бактеріями є найбільший шанс уникнути інфекції. Печінка вивела всі шлаки. В цей час ні в якому разі не можна вживати спиртне, щоб не перевантажувати печінку.
Шкода, що лише небагато людей розумно використовують на користь цей час. Більшість їх просипає. Найбільш придатний час для укладання на ніч —21-23 години — припадає на один із фізіологічних спадів. І якщо не вдається заснути до 23 години, то пізніше це зробити важче, бо наближається фізіологічний підйом.