- •Гігієнічна класифікація умов праці
- •3. Санітарні норми умов праці
- •4. Атестація робочих місць та оцінювання умов праці
- •5. Категорія важкості робіт
- •6. Поняття про травму та професійні захворювання
- •7. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві
- •19. Особливості охорони праці неповнолітніх.
- •23. Органи державного управління охороною праці.
- •21. Суть і завдання управління охороною праці.
- •22. Центри управління охороною праці.
- •26 Нагляд і контроль за станом охорони праці
- •1.Дайте характеристику біоритмам як основам раціональної життєдіяльності.
- •2.Основні положення ергономіки
- •3.Процес адаптації людини до навколишнього середовища
- •4.Причини погіршення стану здоров’я населення України
- •5.Вплив шуму і вібрації на організм людини
- •6.Вражаючі,шкідливі та небезпечні фактори навколишнього середовища
- •10.Органи чуття як складова частина аналізатора
- •11.Психофізичний закон Вебера-Фехнера
- •12. Безпека харчування та водопостачання
- •13. Оцінка сучасного радіаційного стану в Україні
- •17.Зміст поняття «катастрофа», «надзвичайна ситуація», «надзвичайний стан»
- •18. Характеристика природних небезпек
- •19. Характеристика техногенних небезпек
- •20. Характеристика метеорологічних небезпек
- •21. Характеристика топологічних небезпек
- •22. Надзвичайні ситуації природного характеру
- •23. Причини виникнення надзвичайної ситуації
- •24. Тектонічні катастрофи
- •26.Соціально-політичні небезпеки
- •27) Аварії на транспорті
- •28.Характеристика радіаційного стану на Україні після аварії на чаес
- •29. Особливості аварій на об’єктах хімічної промисловості
- •1. Умови праці. Класифікація факторів, які впливають на умови праці.
- •2/ Гігієнічна класифікація умов праці
- •21. Принципи захисту виробничого персоналу і способи забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •22.Система оповіщення про загрозу в нс
- •23 Засоби індивідуального, медичного та колективного захичту
- •24 Організація і проведення евакуаційних заходів
- •25. План дії органів управління і сил цо із запобігання та усунення надзвичайних ситуацій на обєкті:
- •2. Захист працівників, службовців та населення, яке мешкає у житловому відомчому секторі, що потрапляють у можливі осередки ураження та райони стихійного лиха:
- •4. Забезпечення готовності сил цо для дій в умовах надзвичайних ситуацій техногенного, природного та екологічного характеру:
- •5. Удосконалення системи управління, оповіщення і зв'язку цивільної оборони суб'єкта господарської діяльності:
- •6. Удосконалення роботи органів управління з підготовки суб'єкта господарської діяльності до сталого функціонування в умовах надзвичайних ситуацій:
- •27.Сили і засоби, що залучаються до провндення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •28.Основнимизавданнямиаварійно-рятувальних служб є:
- •29.Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт
- •30.Основні етапи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
22.Система оповіщення про загрозу в нс
Процес оповіщення включає доведення в стислий термін сигналів і повідомлень органів ЦЗ та МНС про загрозу та виникнення НС до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення. Проведеним дослідженням встановлено, що система оповіщення та інформування у сфері ЦЗ України включає:
- оперативне доведення до відома населення інформації про виникнення або можливу загрозу виникнення НС, у тому числі через загальнодержавну, територіальні і локальні автоматизовані системи централізованого оповіщення;
- завчасне створення та організаційно-технічне поєднання постійно діючих локальних систем оповіщення та інформування населення із спеціальними системами спостереження і контролю (включаючи державну мережу спостереження і лабораторного контролю) в зонах можливого ураження;
- централізоване використання мереж зв'язку, радіомовлення, телебачення та інших технічних засобів передачі інформації незалежно від форми власності та підпорядкування в разі виникнення НС.
З’ясовано, що системи оповіщення населення України мають державний, регіональний, місцевий і об'єктовий рівні. Управління системою оповіщення кожного рівня організовується безпосередньо відповідними органами повсякденного управління системи ЦЗ. Рішення на застосування системи оповіщення приймає відповідний голова державної адміністрації (начальник територіальної підсистеми Єдиної системи цивільного захисту). Відповідальність за організацію і практичне здійснення оповіщення несуть керівники органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій. Тому керівник об'єкта господарської діяльності і кожний громадянин повинні знати сигнали ЦЗ і уміти правильно за ними діяти.
В результаті наукової розвідки встановлено, що в Єдиній системі ЦЗ України оповіщення населення передбачає спочатку, за будь-якого характеру небезпеки, включення електричних сирен, переривчастий звук яких означає єдиний сигнал небезпеки "Увага всім!". Для вирішення завдань оповіщення на всіх рівнях Єдиної системи ЦЗ створюються спеціальні системи централізованого оповіщення (СЦО). Системою оповіщення будь-якого рівня є організаційно-технічне об'єднання оперативно чергових служб органів управління ЦЗ, спеціальної апаратури управління і засобів оповіщення, а також каналів (ліній зв'язку), які забезпечують передачу команд управління і мовної інформації у НС.
Оповіщення на воєнний час про загрозу застосування противником зброї масового ураження або виникнення НС здійснюється за сигналами: ракетна і авіаційна небезпека – ПОВІТРЯНА ТРИВОГА; радіаційне зараження – РАДІАЦІЙНЕ ЗАРАЖЕННЯ; хімічне зараження – ХІМІЧНЕ ЗАРАЖЕННЯ; біологічне зараження – БІОЛОГІЧНЕ ЗАРАЖЕННЯ.
Оповіщення у мирний час про загрозу та виникнення НС здійснюється за повідомленнями: у разі аварії на АЕС; у разі аварії на хімічно небезпечному об'єкті; у разі можливого землетрусу; у разі повені; у разі урагану та інших НС.