- •Гігієнічна класифікація умов праці
- •3. Санітарні норми умов праці
- •4. Атестація робочих місць та оцінювання умов праці
- •5. Категорія важкості робіт
- •6. Поняття про травму та професійні захворювання
- •7. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві
- •19. Особливості охорони праці неповнолітніх.
- •23. Органи державного управління охороною праці.
- •21. Суть і завдання управління охороною праці.
- •22. Центри управління охороною праці.
- •26 Нагляд і контроль за станом охорони праці
- •1.Дайте характеристику біоритмам як основам раціональної життєдіяльності.
- •2.Основні положення ергономіки
- •3.Процес адаптації людини до навколишнього середовища
- •4.Причини погіршення стану здоров’я населення України
- •5.Вплив шуму і вібрації на організм людини
- •6.Вражаючі,шкідливі та небезпечні фактори навколишнього середовища
- •10.Органи чуття як складова частина аналізатора
- •11.Психофізичний закон Вебера-Фехнера
- •12. Безпека харчування та водопостачання
- •13. Оцінка сучасного радіаційного стану в Україні
- •17.Зміст поняття «катастрофа», «надзвичайна ситуація», «надзвичайний стан»
- •18. Характеристика природних небезпек
- •19. Характеристика техногенних небезпек
- •20. Характеристика метеорологічних небезпек
- •21. Характеристика топологічних небезпек
- •22. Надзвичайні ситуації природного характеру
- •23. Причини виникнення надзвичайної ситуації
- •24. Тектонічні катастрофи
- •26.Соціально-політичні небезпеки
- •27) Аварії на транспорті
- •28.Характеристика радіаційного стану на Україні після аварії на чаес
- •29. Особливості аварій на об’єктах хімічної промисловості
- •1. Умови праці. Класифікація факторів, які впливають на умови праці.
- •2/ Гігієнічна класифікація умов праці
- •21. Принципи захисту виробничого персоналу і способи забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •22.Система оповіщення про загрозу в нс
- •23 Засоби індивідуального, медичного та колективного захичту
- •24 Організація і проведення евакуаційних заходів
- •25. План дії органів управління і сил цо із запобігання та усунення надзвичайних ситуацій на обєкті:
- •2. Захист працівників, службовців та населення, яке мешкає у житловому відомчому секторі, що потрапляють у можливі осередки ураження та райони стихійного лиха:
- •4. Забезпечення готовності сил цо для дій в умовах надзвичайних ситуацій техногенного, природного та екологічного характеру:
- •5. Удосконалення системи управління, оповіщення і зв'язку цивільної оборони суб'єкта господарської діяльності:
- •6. Удосконалення роботи органів управління з підготовки суб'єкта господарської діяльності до сталого функціонування в умовах надзвичайних ситуацій:
- •27.Сили і засоби, що залучаються до провндення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •28.Основнимизавданнямиаварійно-рятувальних служб є:
- •29.Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт
- •30.Основні етапи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
23 Засоби індивідуального, медичного та колективного захичту
Заходи медичного захисту
Заходи запобігання чи зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим і їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру повинні передбачати: - планування і використання існуючих сил і засобів установ ох. здоров'я незалежно від форм власності і госп-ня;
введення в дію націон. плану соц.-психол. заходів;
розгортання в умовах НС необхідної кількості лікувальних установ;
завчасне заст.-ня профілактичних медичних і саніт.-епідеміол. заходів;
контроль за якістю харчових продуктів і продов.ї сировини, питною водою і джерелами водою-ня;
контроль за станом атмосферного повітря й опадів;
завчасне створення і підготовку спец. мед. формувань;
нагромадження мед. засобів захисту, мед. і спец. майна й техніки;
контроль за станом навкол. середовища, саніт.-гігієн. й епідерм.ситуацією;
підготовку мед. персоналу і загальне медико-саніт. навчання нас..
Для надання безкоштовної медичної допомоги потерпілим від НС техног. і прир. характеру громадянам, рятувальникам і особам, які беруть участь у ліквідації НС, діє Державна служба медицини катастроф як особливий вид державних аварійно-рятувальних служб. Постраждалому населенню, особливо дітям, а також залученим до виконання аварійно-рятувальних робіт у випадку виникнення НС, рятувальникам аварійно-рятувальних служб лікарями підрозділів аварійно-рятувальних служб надається гарантоване забезпечення відповідним лікуванням і психологічним відновленням у санітарно-курортних установах, при яких створені центри медико-психологічної реабілітації. Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) — це захисні засоби, що надягаються на тіло працівника чи його частину або використовуються під час праці. ЗІЗ поділяються на: засоби захисту органів дихання, спецодяг, спецвзуття, засоби захисту рук, голови, обличчя, очей, органів слуху, засоби захисту від падіння з висоти та ін. Захист органів дихання здійснюється за допомогою протигазів та респіраторів. За принципом дії протигази поділяються на фільтрувальні та ізолювальні. Працювати у фільтрувальному протигазі більше трьох годин протягом робочого дня не допускається. Респіратор — полегшений засіб захисту органів дихання від шкідливих газів, парів, аерозолів, пилу. До спецодягу належать костюми, куртки, комбінезони, халати, плащі, фартухи тощо. Спеціальний одяг залежно від захисних властивостей поділяється на групи (підгрупи), які мають такі позначення: М — для захисту від механічних пошкоджень; Е — від загальних виробничих забруднень; Т — від підвищеної чи пониженої температури; Р — від радіоактивних речовин; 3 — від електричного струму, електричних і електромагнітних полів; П — від пилу; Я — від токсичних речовин; В — від води; К — від розчинів кислот; Щ — від лугів; О — від органічних розчинників; Н — від нафти, нафтопродуктів, мастил та жирів; Б — від шкідливих біологічних чинників. Спеціальне взуття класифікується залежно від захисних властивостей аналогічного спецодягу. До спецвзуття належать чоботи, півчобітки, черевики, півчеревики, валянки, калоші, боти та ін. Засоби захисту рук — це різні види рукавиць та рукавичок, які використовуються для захисту від механічних впливів, підвищених та знижених температур, кислот і лугів, нафти і нафтопродуктів, вібрації, електричної напруги . Засоби захисту голови запобігають травмуванню голови при виконанні монтажних, будівельних, навантажувально-розвантажувальних робіт, при видобутку корисних копалин. До засобів захисту обличчя належать ручні, наголовні та універсальні щитки. Для захисту очей від твердих часточок, бризок кислот, лугів та інших хімічних речовин, а також випромінювань застосовують такі засоби індивідуального захисту, як окуляри. До засобів захисту органів слуху належать протишумові вкладки, навушники, шумозаглушувальні шоломи. Колективні засоби захисту населення – це інженерні споруди або об’єкти, що створені для захисту населення. Укриття в захисних спорудах - один з основних способів захисту населення. Засоби колективного захисту забезпечують найбільш повний захист людей від дії вражаючих факторів. Ці захисні споруди поділяються на герметичні, протирадіаційні та найпростіші сховища. Герметичні сховища створюються для захисту людей, розгортання захищених медичних стаціонарів та пунктів керування. Вони захищають від вражаючої дії ядерної зброї, звичайних засобів ураження, СДОР, БЗ. За захисними властивостями сховища поділяються на класи з відповідними коефіцієнтами захисту. Окрім того сховища поділяються за можливістю їх створення, місткістю та місцем розташування. В сховищах передбачаються системи забезпечення повітрям, електроенергією, опаленням, водопостачанням, вони мають каналізацію, зв’язок та систему оповіщення. Існують сховища спеціального типу, що створюються для укриття (захисту) нетранспортабельних хворих. В них є приміщення для хворих, операційно-перев’язувальна, стерилізаційна, харчоблок. В таких сховищах передбачаються певні параметри мікроклімату та газового складу повітря. Забезпечується аварійний запас питної води. Протирадіаційні укриття (ПРУ) – це захисні споруди, що забезпечують захист населення від вражаючої дії іонізуючого випромінювання та, частково, ударної хвилі. Найпростіші укриття – це споруди, що забезпечують захист людей від світлового випромінювання, ударної хвилі, а також знижують вплив іонізуючого випромінювання. До них відносять щілини, траншеї, а також інші заглиблені споруди. Нормами проектування передбачається будівництво сховищ та протирадіаційних укриттів місткістю не менше 150 чоловік. Сховища і ПРУ розміщують у підвальних приміщеннях будівель і споруд. Будівництво окремо розміщених захисних споруд допускається при неможливості обладнання вбудованих. Для забезпечення швидкого заповнення сховищ їх розміщують у безпосередній близькості від місць зосередження людей на відстані 400-500 м . Для ПРУ радіус збору може збільшуватись до 1000 м у прогнозуючих зонах слабих руйнувань , а за межами цих зон – до 3000 м. Крім того, у якості сховищ можуть використовуватись шахти, гірські виробітки , метрополітени.
