Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Konst.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
255 Кб
Скачать
☆

20. Основні етапи конституційного розвитку.

Перша хвиля конституцій (старі конституції) – Конституцій США 1887, Конституція Норвегії, Конституцій Франції 1891 Ознаки:

1. Зміни в організації політичної влади. Встановлюється конституційна монархія або республіка, а до цього було абсолютна монархія

2. З’являється поняття парламентаризму

3. Закріплюється принцип поділу влади, в його американському або європейському характері.

4. Закріплюється принцип народного суверенітету, вся влада від народу

5. Закріплюється 1 покоління прав людини

Друга хвиля (нові конституції) – 1917-1939 рік. Конституція Мексики 1917, Веймарська Конституція 1919, Конституція Австрії 1921. Ознаки:

1. Розширення меж конституційного регулювання(соціальна та економічна сфера)

2. Закріплення правового статусу окремих політичних(партій та ін.)

3. Поява нових конституційних органів.

4. Закріплюється 2 покоління прав людини

5. Закріплення правового статусу національних меншин

Третя хвиля (після ІІ Світової конституції до наших днів, Конституція Німеччини1948, Франції1958, Іспанії 1978, Португалії. Ознаки:

1. 3 покоління прав людини

2. Соціалізація конституцій(надання більших соціальних гарантій)

3. Демократизація виборчого права(зменшенні віку, з якого можна брати участь; надання виборчого всім однаково)

4. Закріплює принципи зовнішнього економічних відносин

5. Розширення категоріального конституційного апарату.

21. Форма і структура сучасних конституцій.

Форма конституції - це спосіб організації закріпле­ного в ній нормативного матеріалу. Перш за все, форма конституції визначається тим, що вона може складатись з одного або кількох нормативних актів (так, Конституція Швеції містить 4 нормативних акти, Ізраїлю — 11).

Якщо конституція є єдиним писаним актом, що регулює всі основні питання конституційного характеру, то її можна визна­чити як кодифіковану. Якщо ті самі питання регулюються кіль­кома писаними актами, йдеться про не кодифіковану конститу­цію. Формально існують також конституції змішаного типу, що включають писану частину та не­писану. Такою є, наприклад, конституція Великобританії, яка включає неписані принципи, судові прецеденти.

Структура кодифікованих конституцій — це внутрішній поділ їх на певні частини (еле­менти), пов'язані між собою.

Структура конституцій зазвичай має стандартний вигляд і включає:

  • преамбулу (вступ): викладено цілі конституції, історичні умови її прийняття, іноді проголошуються керівні засади дер­жавної політики, права і свободи.

  • основну частину (основний зміст): охоплює норми про права та свободи, про основи суспільного ладу, про систему та статус державних органів, про державну символіку, про порядок зміни конституції.

  • прикінцеві (встановлюється строк набуття чинності кон­ституцією, визначаються строки утворення органів, що вперше запроваджуються конституцією), перехідні (визначають строки набуття чинності окремими конституційними нормами, які не можуть бути реа­лізовані одразу, порядок і строки заміни старих конституцій­них інститутів новими), та додаткові положення (містять норми щодо тлумачен­ня конституції, виключення із загальних правил, установлених конституцією, регулювання окремих питань).