- •1. Конституційне право в системі публічного права.
- •2. Предмет правового регулювання галузі конституційного права.
- •3. Методи правового регулювання суспільних відносин у конституційному праві.
- •4. Система галузі конституційного права: поняття та елементи.
- •5. Конституційні принципи як елементи системи конституційного права.
- •6. Конституційний принцип розподілу влади.
- •7. Конституційний принцип народного суверенітету.
- •10. Конституційно-правові норми: поняття, особливості та класифікація.
- •8. Конституційний принцип правової держави.
- •9. Конституційно-правові інститути.
- •11. Поняття та види джерел конституційного права.
- •12. Формалізовані джерела конституційного права та їх характеристика.
- •13. Закон в системі джерел конституційного права.
- •14. Неформалізовані джерела конституційного права.
- •15. Конституційно-правові відносини: зміст та структура.
- •16. Суб’єкти, об’єкти та зміст конституційно-правових відносин.
- •17. Підстави виникнення, зміни та припинення конституційно-правових відносин.
- •18. Юридичні факти в конституційному праві.
- •19. Поняття конституції та її сутність.
- •20. Основні етапи конституційного розвитку.
- •21. Форма і структура сучасних конституцій.
- •22. Типологія сучасних конституцій.
- •23. Установча природа конституцій.
- •24. Способи прийняття конституції.
- •25. Порядок внесення змін та доповнень до конституції.
- •26. Розвиток та перегляд конституцій.
- •27. Основні юридичні властивості конституції.
- •28. Зміст конституції. Еволюція змісту сучасних конституцій.
- •29. Сутність принципу конституційного верховенства.
- •30. Способи правової охорони конституції.
- •31. Основні моделі конституційного контролю.
- •32. Американська модель конституційного контролю.
- •33. Поняття та особливості конституційно-правової відповідальності.
- •34. Підстави конституційно-правової відповідальності.
- •35. Види конституційно-правової відповідальності.
- •36. Особливості конституційно-правових санкцій.
- •37. Поняття та основні моделі конституційно-правового статусу особи.
- •38. Структура конституційно-правового статусу особи.
- •39. Принципи конституційно-правового статусу особи.
- •40. Система конституційних прав і свобод людини і громадянина. Основні критерії класифікації конституційних прав і свобод.
- •41. Основні способи закріплення прав та свобод людини та громадянина.
- •42. Конституційні обов’язки громадян.
- •43. Поняття, суть і види правових гарантій конституційних прав і свобод людини і громадянина.
- •44. Процесуальні гарантії конституційні гарантії конституційних прав та свобод.
- •45. Інституційні гарантії конституційних прав та свобод.
- •46. Інститут омбудсмана в системі гарантій конституційних прав та свобод.
- •47. Європейський Суд з прав людини в системі гарантій конституційних прав і свобод.
- •48. Поняття громадянства.
- •49. Способи набуття громадянства. Умови прийняття до громадянства.
- •50. Натуралізація.
- •51. Набуття громадянства в порядку правонаступництва держав.
- •52. Оптація.
- •53. Способи припинення громадянства.
- •54. Позбавлення громадянства.
- •55. Множинне громадянство та його юридичні наслідки.
- •56. Безпосередня демократія: поняття та основні форми.
- •57. Конституційно-правовий інститут виборів.
- •58. Принципи виборчого права.
- •59. Поняття та види виборчих систем.
- •60. Поняття та види виборів.
- •61. Виборчий процес та його етапи.
- •62. Конституційно-правовий інститут референдуму.
- •63. Поняття та види референдуму.
20. Основні етапи конституційного розвитку.
Перша хвиля конституцій (старі конституції) – Конституцій США 1887, Конституція Норвегії, Конституцій Франції 1891 Ознаки:
1. Зміни в організації політичної влади. Встановлюється конституційна монархія або республіка, а до цього було абсолютна монархія
2. З’являється поняття парламентаризму
3. Закріплюється принцип поділу влади, в його американському або європейському характері.
4. Закріплюється принцип народного суверенітету, вся влада від народу
5. Закріплюється 1 покоління прав людини
Друга хвиля (нові конституції) – 1917-1939 рік. Конституція Мексики 1917, Веймарська Конституція 1919, Конституція Австрії 1921. Ознаки:
1. Розширення меж конституційного регулювання(соціальна та економічна сфера)
2. Закріплення правового статусу окремих політичних(партій та ін.)
3. Поява нових конституційних органів.
4. Закріплюється 2 покоління прав людини
5. Закріплення правового статусу національних меншин
Третя хвиля (після ІІ Світової конституції до наших днів, Конституція Німеччини1948, Франції1958, Іспанії 1978, Португалії. Ознаки:
1. 3 покоління прав людини
2. Соціалізація конституцій(надання більших соціальних гарантій)
3. Демократизація виборчого права(зменшенні віку, з якого можна брати участь; надання виборчого всім однаково)
4. Закріплює принципи зовнішнього економічних відносин
5. Розширення категоріального конституційного апарату.
21. Форма і структура сучасних конституцій.
Форма конституції - це спосіб організації закріпленого в ній нормативного матеріалу. Перш за все, форма конституції визначається тим, що вона може складатись з одного або кількох нормативних актів (так, Конституція Швеції містить 4 нормативних акти, Ізраїлю — 11).
Якщо конституція є єдиним писаним актом, що регулює всі основні питання конституційного характеру, то її можна визначити як кодифіковану. Якщо ті самі питання регулюються кількома писаними актами, йдеться про не кодифіковану конституцію. Формально існують також конституції змішаного типу, що включають писану частину та неписану. Такою є, наприклад, конституція Великобританії, яка включає неписані принципи, судові прецеденти.
Структура кодифікованих конституцій — це внутрішній поділ їх на певні частини (елементи), пов'язані між собою.
Структура конституцій зазвичай має стандартний вигляд і включає:
преамбулу (вступ): викладено цілі конституції, історичні умови її прийняття, іноді проголошуються керівні засади державної політики, права і свободи.
основну частину (основний зміст): охоплює норми про права та свободи, про основи суспільного ладу, про систему та статус державних органів, про державну символіку, про порядок зміни конституції.
прикінцеві (встановлюється строк набуття чинності конституцією, визначаються строки утворення органів, що вперше запроваджуються конституцією), перехідні (визначають строки набуття чинності окремими конституційними нормами, які не можуть бути реалізовані одразу, порядок і строки заміни старих конституційних інститутів новими), та додаткові положення (містять норми щодо тлумачення конституції, виключення із загальних правил, установлених конституцією, регулювання окремих питань).
