9.3.3. Групи змі

ЗМІ — це суспільний орган, який виконує такі основні функції: а) виступає посередником, тобто каналом одностороннього (прямого) чи двостороннього (прямого і зворотного) зв’язку між авторами й реципієнтами; б) нормалізує й оптимізує повідомлення для підвищення їх ефективності.

Групи ЗМІ за видами:

— газетні;

— журнальні;

— радійні;

— телевізійні;

— книжкові;

— інтернетні.

Групи ЗМІ за обширом тематики поділяють на:

— вузькопрофільні (наприклад, газетне видання з переліком ліків, які пропонують аптеки міста);

— середньопрофільні (наприклад, видання про спорт — періодичні й неперіодичні, а в них загальнополітичні новини);

— широкопрофільні (публікують художню, науково-технічну літературу, а також мають газетно-журнальні видання та радійні й телевізійні канали універсального змісту)¹.

Групи ЗМІ за приналежністю поділяють на:

— державні;

— громадські;

— приватні (індивідуальні й колективні).

Серед приватних ЗМІ виділимо пролітичні та релігійні, оскільки в житті суспільства вони відіграють особливу роль.

9.4. Основні потоки масової інформації

Виділяють висхідні, низхідні й горизонтальні потоки масової інформації.

Висхідні потоки інформації — це потоки, які формують у ЗМІ бази даних, призначені для публікування. Наприклад, автори (журналісти) готують повідомлення й передають їх у ЗМІ чи інформаційні агентства.

Висхідні потоки інформації характеризуються такими показниками:

— кількістю авторів (журналістів), які зайняті готуванням (написанням, записом радіо- чи телепередач) повідомлень для ЗМІ чи інформаційних агентств;

— кількістю авторів, яких видавництво залучило до написання книг;

— кількістю інформаційних агентств, з яких ЗМІ отримує повідомлення;

— обсягом цих висхідних потоків (в авторських аркушах чи годинах мовлення).

Низхідні потоки інформації — це потоки повідомлень, які ЗМІ надсилають безпосередньо отримувачам інформації (читачам, глядачам, слухачам тощо).

Низхідні потоки масової інформації характеризуються такими показниками:

— кількістю ЗМІ кожного виду, тобто електронних (радіо, телебачення, інтернетівських), друкованих (газетних, журнальних, книжкових), цифрових (інтернетівських) та інших ЗМІ;

— кількістю назв періодичних або книжкових видань;

— накладами періодичних або книжкових видань;

— обсягом (наприклад, в авторських аркушах) періодичних або книжкових видань;

— обсягом мовлення (годин на добу);

— кількістю часу, які середньостатистичний реципієнт витрачає на споживання інформації окремо для різних її видів (газети, журнали, книги, радіо, телебачення, театри, кіно, концерти, інтернет тощо), наприклад на тиждень чи місяць;

— обсягом фінансових ресурсів, які середньостатистичний реципієнт витрачає на споживання кожного окремого виду інформації (газети, журнали, книги, радіо, телебачення, театри, кіно, концерти, інтернет тощо), наприклад на тиждень чи місяць.

Горизонтальні потоки інформації — це потоки, які циркулюють між інформаційними агентствами й ЗМІ (наприклад, інформаційні агентства передають повідомлення тим ЗМІ, які їх замовили згідно з угодою), а також обмін повідомленнями між отримувачами (наприклад, передача товаришеві цікавої газетної статті, інформування знайомого про час показу по телебаченню футбольного матчу тощо).

Кількісні характеристики потоків інформації є динамічними, тобто змінюються в часі, наприклад, внаслідок переходу частини громадян з читання новин із паперових видань на цифрові інтернет-видання.

Потоки інформації мають також територіальні відмінності. Наприклад, кінофільми в США дивиться значно більший відсоток населення, ніж у країнах Східної Європи на початку XIX ст.

Потужність потоку інформації вимірюється кількістю інформації, яку цей потік може передати за певну одиницю часу.

Потоки інформації частково регулює держава, видаючи дозволи на функціонування ЗМІ чи інформаційних агентств, а також здійснюючи їх моніторинг (відслідковуючи їх діяльність) та ухвалюючи за його результатом відповідні рішення (згідно з чинним законодавством). Неправове регулювання потоків інформації державою в інформаційному суспільстві (на зразок цензури, „телефонного” права) законодавством заборонено.

Потоки інформації всередині ЗМІ регулюють керівні працівники.