- •Iхс: стенокардiя напруги, ііі фк
- •Трикутна тінь, обернена основою до грудної стінки
- •Тромбоемболія легеневої артерії
- •Інфекційний ендокардит
- •Дефект міжшлуночкової перетинки
- •Хронічне легеневе серце бронхолегеневого ґенезу
- •B. Антиаритмічна та метаболічна терапія
- •Недостатність аортального клапана.
- •Тромбоемболія легеневої артерії
- •Тромбоемболія легеневої артерії
- •Тромбоемболія легеневої артерії
- •Хронічне легеневе серце
- •Визначення титру асл-о
- •Діуретики
- •Інфекційний ендокардит
- •Трикутна тінь, обернена основою до грудної стінки
- •Інфекційний ендокардит
- •Хронічне легеневе серце бронхолегеневого ґенезу
- •B. Антиаритмічна та метаболічна терапія
- •Тромбоемболія легеневої артерії
- •Тромбоемболія легеневої артерії
Гострий інфаркт міокарда
Тромбоемболія легеневої артерії
Розрив міжшлуночкової перегородки
Тампонада серця
Серцева астма
40. Хвора 60 років знаходилась на лікуванні з приводу гіпертонічної хвороби. Після фізичного навантаження, з’явились різкий біль в лівій половині грудної клітки, задуха, виник приступ ядухи. Об-но: ЧД - 40 за хв., ЧСС - 110 за хв., АТ - 80/60 мм рт.ст. Аускультативно над верхівкою серця – перший тон ослаблений, систолічний шум на верхівці. Дихання везикулярне, ослаблене, вологі різнокаліберні хрипи. Яка з наведених схем найбільш доцільна в даному випадку?
A АТФ, лазикс, маніт
B Морфін, допамін
C Строфантин, гемодез, лазикс
D Еуфілін, нітрогліцерин, дибазол
E Морфін, анальгін, строфантин
41. Хворий 42 років, скаржиться на виражену м’язову слабкість та парестезії. Відмічає підвищення артеріального тиску протягом двох років. Об'єктивно: пульс – 92 за 1 хв. артеріальний тиск – 190/100 мм рт.ст. При перкусії межі серця розширені вліво, при аускультації серця акцент II тону над аортою. При дослідженні крові калій сироватки 2,8 ммоль/л, низька активність реніну в плазмі. Аналіз сечі за методом Зимницького: поліурія, ніктурія з ізостенурією. На ЕКГ: синусовий ритм, косонизхідне зниження сегмента ST у відведеннях V5-V6. Який найбільш імовірний діагноз у цього пацієнта?
A. Первинний гіперальдостеронізм
B. Гіперпаратиреоїдизм
C. Есенціальна гіпертензія
D. Феохромоцитома
E. Синдром Кушинга
42. Хворий, 29 років, через 2 тиж після ангіни помітив набряки на обличчі, відчув загальну слабкість, зниження працездатності. Поступово з'явились набряки нижніх кінцівок та поперекового відділу. Об'єктивно: артеріальний тиск 150/100 мм рт. ст. Блідість шкірних покривів. Гідроторакс, анасарка. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1016, білок — 2,99 г/л, еритроцити — 8-12 у полі зору, гіалінові циліндри — 4—6 у полі зору.
Який попередній діагноз?
A. Загострення хронічного гломерулонефриту
B. Мікседема
C. Гострий пієлонефрит
D. Серцева недостатність
Е. Гострий гломерулонефрит
43. Хворий, 27 років, старждас на хронічний тонзиліт. З місяці тому після переохолодження захворів ангіною. Лікувався амбулаторно, але через 2 тижні з'явились набряки на повіках, загальна слабість. Об'єктивно: загальний стан важкий. Виявляються набряки обличчя, поперекової ділянки. Пульс - 98 за 1 хв., артеріальний тиск 150/90 мм рт.ст. Ритм серцевої діяльності правильний, ослаблення І зону над верхівкою. Над легенями в нижніх відділах тупий перкуторний звук, при аускультації - ослаблення везикулярного дихання.В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1022; білок - 7,92 г/л, еритроцити -6-8 в полі зору, циліндри гіалінові - 4-6 в препараті. Ваш попередній діагноз:
А. Гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом
B. Гострий гломерулонефрит з ізольованим сечовим синдромом
C. Хронічний пієлонефрит з нефротичним синдромом
D. Амілоїдоз нирок, нефротична фаза
Е. Гострий пієлонефрит з нефротичним синдромом
44. Чоловік 40 років впродовж 18 років хворіє на хронічний гломерулонефрит. 4 місяці тому з’явились головний біль, задишка при ходьбі, поганий апетит, нудота, загальна слабкість. Було запідозрено, що перебіг захворювання ускладнився хронічною нирковою недостатністю. Який лабораторний показник буде найбільш інформативним в даному випадку?
А. Калій крові 5,2 ммоль/л
В. Азот сечовини 20 – 40% залишкового азоту
С. Креатинін крові 360 мкмоль/л
D. Сечовина крові 8,3 ммоль/л
Е. Натрій крові 130 ммоль/л
45. У хворого 24 років з захворюванням нирок при дослідженні сечі виявлено: відносна густина 1010, білок 1,65 г/л, еритроцити 5-7 в полі зору, лейкоцити 2-3 в полі зору. Креатинін крові 350 мкмоль/л. яка основна причина гіперазотемії у хворого?
А. Зменшений нирковий кровотік
В. Посилена протеїнурія
С. Знижена канальцева реабсорбція
D. Затримка натрію в організмі
Е. Знижена клубочкова фільтрація
46. У хворого 44 років з хронічним гломерулонефритом в загальному аналізі крові: еритроцити 3,5×1012/л, гемоглобін 110 г/л, ШОЕ 20 мм/год. Креатинін крові 820 мкмоль/л. В загальному аналізі сечі: відносна густина 1010, білок 1,35 г/л, гіалінові циліндри 1-2 в полі зору, еритроцити 8-10 в полі зору, лейкоцити 4-6 в полі зору. Які зміни вмісту електролітів слід очікувати в периферичній крові?
А. Гіперкальціємія
В. Гіпокаліємія
С. Гіперфосфатемія
D. Гіпомагніємія
Е. Гіпохлоремія
47. Жінка 30 років скаржиться на головний біль, неприємні відчуття у попереку. 5 років тому під час вагітності діагностували нефропатію. Погіршення стану пов’язує з переохолодженням. Об’єктивно: набряки на обличчі, АТ 150/100 мм рт.ст. В загальному аналізі сечі: відносна густина 1015, білок 3,12 г/л, гіалінові циліндри 1-2 в полі зору, зернисті 1-2 в полі зору, еритроцити вкривають все поле зору.Креатинін 720 мкмоль/л, швидкість клуб очкової фільтрації 20 мл/хв./1,73 м2. Який діагноз можна встановити хворій?
А. Хронічна хвороба нирок ІІ ст.: хронічний гломерулонефрит
В. Хронічна хвороба нирок ІІІ ст.: хронічний гломерулонефрит
С. Хронічна хвороба нирок І ст.: хронічний гломерулонефрит
D. Хронічна хвороба нирок ІV ст.: хронічний гломерулонефрит
Е. Хронічна хвороба нирок V ст.: хронічний гломерулонефрит
48. Хворий 70 років, страждає на ішемічну хворобу серця протягом 25 років. Скаржиться на напади задухи. АТ 140/80 мм рт.ст., ЧСС 100/хв, в нижніх відділах легень – вологі незвучні хрипи, периферичних набряків нема. АТ 130/80мм рт.ст., ЧСС 80/хв, пульс ритмічний. За даними ЕхоКГ – ФВ ЛШ – 37%. Чим зумовлений патологічний стан хворого?
A Систолічна дисфункція ЛШ
B Діастолічна дисфункція ЛШ
C Гострий перикардіт
D Тромбоемболія легеневої артерії
E Кардіогенний шок
49. Хворий 56 років скаржиться на ядуху, кашель з гнійним харкотинням (до 100 – 150 мл за добу), набряки ніг, загальну слабкість. Хворіє 10 років. За останній рік значно схуд. Об’єктивно: блідий, обличчя набрякле, акроціаноз, пальці у вигляді «барабанних паличок». Пульс 92 за хв. АТ 105/60 мм рт.ст. В легенях ослаблене везикулярне дихання. Печінка +3 см. Пальпується нижній полюс селезінки. В загальному аналізі крові: еритроцити 3,4×1012/л, лейкоцити 7,8×109/л, ШОЕ 54 мм/год. В крові загальний білок 58 г/л, альбуміни 30,2%, глобуліни 69,8%. В загальному аналізі сечі: відносна густина 1006, білок 4,28 г/л, циліндри гіалінові 0-1 в полі зору, лейкоцити 2-4 в полі зору.
Яке ускладнення з боку нирок виникло у хворого?
А. Хронічний пієлонефрит
В. Хронічний гломерулонефрит
С. Амілоїдоз первинний
D. Амілоїдоз вторинний
Е. Застійна нирка
50. Хворий 44 років захворів гостро. Раптово виник інтенсивний біль у грудній клітці, який не пройшов після прийому кількох таблеток нітрогліцерину, задишка. Два роки тому лікувався з приводу тромбофлебіту глибоких вен лівої гомілки. Об’єктивно: пульс 100 за 1 хв, частота дихання 27 за 1 хв, артеріальний тиск 75/45 мм рт. ст. На ЕКГ синусова тахікардія, ознаки перевантаження правого шлуночка. У плазмі крові значно підвищений рівень Д-димеру. Ліва гомілка збільшена в об’ємі за рахунок набряку. Який попередній діагноз?
