Дані для аналізу сортності продукції

Сорт	Ціна за одиницю, тис.грн.	Випуск продукції
		За планом		Фактично
		одиниць	Тис. грн.	одиниць	Тис. грн.
вищий	1,00	100	100,00	120	120,00
1	0,80	10	8,00	4	3,2
2	0,60	5	3,00	1	0,6
разом	Х	115	111,00	125	123,8

Плановий коефіцієнт сортності:

Фактичний коефіцієнт сортності:

Чим більше наближається коефіцієнт сортності до одиниці, тим вища сортність (якість продукції). Якщо коефіцієнт дорівнює одиниці, то це означає, що вся продукція випускається вищим сортом.

Суть другого способу полягає в розрахунку та зіставленні середньозважених цін. При цьому, якщо середньозважена ціна виробу дорівнює плановій або більша від неї, план за сортністю вважається виконаним.

Середньозважена арифметична ціна продукції по плану:

111:115=0, 9652тис.грн

Середньозважена арифметична ціна фактично випущеної продукції:

123,8:125=0,9904тис.грн

За рахунок зростання сортності в середньому кожний виріб дорожче на 25.2 грн ((0,9904-0,9652)х1000)

Аналіз якості продукції сліз завершувати підрахунком впливу якості на обсяг випущеної продукції. В даному умовному прикладі за рахунок зростання середньої ціни в результаті покращення якості одержано додатковий зверх плановий випуск на суму 3.15тис.грн (0,0252х125), за рахунок збільшення випуску:

0,9652х(125-115)=9,652 (тис.грн)

Таким чином, додатково одержано 12,8 тис. грн продукції.

Частина виробів у процесі виробництва псується через порушення технології, несправності устаткування або низьку кваліфікацію чи несумлінність робітників. Це явище має назву «брак продукції».

Рівень браку – це насамперед показник якості роботи, налагодженості технологічних процесів і чіткої організації виробництва. Брак може бути остаточним і виправним, внутрішнім (виявленим на підприємстві) та зовнішнім (виявленим споживачами). При аналізі визначають загальну суму і відносну його величину (% браку), а також вивчають динаміку цього показника за ряд періодів. Загальна величина браку – це вартість цін виробів, що не можуть бути реалізовані через невідповідність встановленим вимогам, та втрат від браку.

Втрати від браку – це різниця між собівартістю забракованих виробів, втрат на виправлення браку та вартістю браку за ціною його використання (з появи такої можливості) і платежів у погашення збитку від браку, отриманих від осіб, відповідальних за його появу (в тому числі від постачальників).

Аналіз втрат від браку передбачає:

• визначення величини остаточно забракованої продукції за періодами, оцінка та аналіз визначених показників в динаміці;

• розрахунок та оцінка питомої ваги браку в собівартості продукції за періодами;

• визначення впливу зміни втрат на величину обсягу випуску продукції.

При аналізі браку обов’язково з’ясовують причини його виникнення, місцезнаходження, час виникнення і винуватців.

Важливими умовами профілактики браку є: висока культура й організація виробництва; стабільний ритм роботи і постачання; впровадження у виробництво сучасних технологій і устаткування; кваліфікація персоналу, його дисциплінованість і відповідальність тощо.