- •Об'єкт, предмет та функції теорії держави і права.
- •2. Метод теорії держави і права.
- •Теорія держави і права в системі суспільних та юридичних наук.
- •4.Основні теорії походження держави.
- •5.Причини виникнення держави.
- •6. Особливості виникнення держави у різних народів світу (Греція, Вавилон, Єгипет, Стародавній Рим, Стародавній Китай, Київська Русь).
- •7.Поняття і ознаки держави.
- •8.Суверенітет держави
- •9.Функції держави.
- •10.Поняття типу і типології держав (формаційний та цивілізаційний підхід).
- •11.Поняття форми держави, її складові елементи.
- •12.Форми державного правління.
- •13.Поняття монархії, її основні ознаки, види і загальна характеристика.
- •14.Поняття республіки, її основні ознаки, види і загальна характеристика.
- •15.Класифікація форм державного устрою.
- •16.Поняття політичного і державного режиму.
- •17.Співвідношення понять «механізм держави» і «державний апарат».
- •18.Принцип розподілу влади та його значення в механізмі сучасної держави.
- •19. Поняття «орган держави» та «інститут держави».
- •21. Основні сучасні концепції держави.
- •Основні ознаки (принципи) правової держави.
- •24. Поняття соціальної держави, її основні ознаки.
- •25.Громадянське суспільство і держава.
- •26.Місце держави в політичній системі суспільства.
- •27.Поняття і ознаки права.
- •28.Об'єктивне і суб'єктивне право, їх взаємозв'язок.
- •29.Походження права.
- •30. Функції права.
- •31. Принципи права.
- •32.Співвідношення національного і міжнародного права.
- •33. Взаємозв’язок держави і права.
- •34.Поняття, основні ознаки і структура системи права.
- •35.Публічне і приватне право.
- •36. Галузі права, їх основні ознаки.
- •37. Інститут права.
- •38. Поняття і форми систематизації норм права.
- •39. Норми права у системі соціальних норм.
- •40. Поняття і ознаки норм права.
- •41.Поняття, ознаки і види соціальних норм. Їх співвідношення з технічними нормами.
- •42.Норми моралі і норми права, їх взаємозв'язок.
- •43. Норми звичаї і норми права.
- •44. Корпоративні норми і норми права.
- •46.Колізійне право, як підгалузь права.
- •47.Структура норми права (гіпотеза, диспозиція, санкція).
- •48. Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості.
- •49. Стадії законодавчого процесу.
- •III. Стадія ухвалення законопроекту.
- •V. Інформаційна стадія.
- •50. Законотворчість як складова правотворчості.
- •51. Види правотворчості держави.
- •52. Поняття делегованої правотворчості, її ознаки.
- •53. Види правотворчості громадянського суспільства.
- •54. Основні юридичні джерела (форми) права.
- •55. Поняття судового прецеденту.
- •56. Поняття і ознаки закону
- •57. Предмет і метод правового регулювання як принцип формування системи права.
- •58. Види законів.
- •59. Конституція - основний закон держави.
- •60. Поняття і основні форми реалізації норм права.
- •61. Поняття тлумачення норм права.
- •62. Роль і значення Конституційного суду в тлумаченні Конституції і законів.
- •63. Способи (методи) тлумачення норм права.
- •64. Поняття і суть правозаконності і правопорядку.
- •65. Поняття і ознаки правозастосування.
- •66. Юридичні гарантії законності.
- •67. Поняття правосвідомості, її структура та види.
- •68.Правовий нігілізм: джерела та шляхи подолання.
- •69. Поняття правової культури.
- •70. Поняття нормативно-правового акту, його види.
- •71.Дія нормативно-правового акту.
- •72. Правовідносини як основна правова категорія права.
- •73. Структура правовідносин: суб'єкти, об'єкти і зміст.
- •74. Прогалини в праві і законодавстві, шляхи їх усунення.
- •75. Види юридичної відповідальності.
- •76. Поняття типу (сім'ї) правової системи.
- •77. Основні критерії класифікації правових систем світу.
- •79. Загальна характеристика англо-американського типу правової системи.
- •80. Загальна характеристика змішаного типу правової системи.
- •81. Загальна характеристика релігійно-традиційного типу правової системи
- •82. Соціалістичні правові системи.
- •83. Стадії правозастосування.
- •84. Юридичні обов’язки та права громадянина.
- •85. Приклади делегованої правотворчості в Україні.
- •86 Основні стадії законодавчого процесу в Україні.
- •III. Стадія ухвалення законопроекту.
- •V. Інформаційна стадія.
- •87. Суб'єкти законодавчої ініціативи за Конституцією України.
- •88. Аналогія права як спосіб усунення прогалин в законодавстві.
- •89. Поняття правоздатності, дієздатності, деліктоспроможності.
- •90. Поняття та види презумпції.
30. Функції права.
Функції права — основні напрямки правового впливу на суспільні відносини з метою їхнього упорядкування.
Функції права можна класифікувати у такий спосіб:
1) Загальносоціальні і 2) юридичні.
Загально спеціальні:
Інформаційна. інформування громадян, тобто до ведення до відома адресата, про напрямки регулювання суспільних відносин, про їхні права, обов'язки та відповідальність.
орієнтацій, — орієнтування громадян на позитивні правові настанови, які пропонують оцінку права та готовність діяти відповідно до його норм.
виховна, — загальноправовий вплив на духовну сферу, виховання поважання права.
Юридичні:
Регулятивна, - функція упорядкування суспільних відносин, визначення лінії поведінки людей, наділення їх певними правами та обов'язками.
Охоронна - - функція упорядкування суспільних відносин, визначення лінії поведінки людей, наділення їх певними правами та обов'язками.
Регулятивна функція може бути поділена на:
Регулятивно-статичну, функція упорядкування суспільних відносин шляхом закріплення основних прав і свобод особи, компетенції державних органів і посадових осіб (наприклад, фіксування правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження).
регулятивно-динамічна, - функція забезпечення активної поведінки суб'єктів права (наприклад, покладання обов'язку сплачувати податки, відбувати військову повинність).
31. Принципи права.
Принципи права — об'єктивно властиві праву відправні начала, незаперечні вимоги (позитивні зобов'язання), які ставляться до учасників суспільних відносин із метою гармонічного поєднання індивідуальних, групових і громадських інтересів. Іншими словами, це є своєрідна система координат, у рамках якої розвивається право, і одночасно вектор, який визначає напрямок його розвитку.
Принципи є підставою права, містяться у його змісті, виступають як орієнтири у формуванні права, відбивають сутність права та основні зв'язки, які реально існують у правовій системі.
Усі принципи права можна поділити на: 1) загально соціальні, 2) спеціально-соціальні (юридичні). Загальносоціальні принципи права: економічні; соціальні; політичні; ідеологічні, морально-духовні та ін. Спеціально-соціальні (юридичні) принципи права: загальні, галузеві, міжгалузеві.
Загальні принципи права:
1. Принцип свободи означає, що право виступає як міра свободи — політичної, економічної, ідеологічної. Принцип свободи реалізується через надання свободи вибору суспільного ладу та форми правління, забезпечення захисту прав людини та задоволення основних потреб її життя, формування органів державної влади шляхом народного волевиявлення, користування різними соціальними послугами держави та приватних осіб та ін.
2. Принцип справедливості означає, що право виступає як міра справедливості, як морально-правова домірність вкладеного та отриманого в усіх сферах життєдіяльності людини та їхнього правового забезпечення. Принцип справедливості містить у собі вимогу відповідності між практичною роллю різних індивідіву житті суспільства та їхнім соціальним становищем, між їхніми правами та обов'язками, злочином і покаранням, заслугами людей та їхнім суспільним визнанням. Принцип справедливості є важливим при вирішенні конкретних юридичних справ (приміром, при визначенні міри кримінального покарання). Він конкретизується у принципі рівності.
3. Принцип рівності означає рівність усіх перед законом, рівність прав та обов'язків, незалежно від національної, релігійної та іншої належності, службового та іншого становища, рівну відповідальність перед законом, рівний захист у суді.
Важливими складовими елементами принципу рівності є: — єдність (взаємозв'язок) прав і обов'язків, - взаємна відповідальність держави та особи, тому що вони пов'язані взаємними правами та обов'язками.
4. Принцип гуманізму, тобто людинолюбства, у формуванні та функціонуванні правової системи природних невідчужуваних прав людини. Це — право на життя, здоров'я, особисту свободу та безпеку, право на охорону своєї честі та репутації, недоторканність особи та ін.; створення всіх умов, необхідних для нормального існування та розвитку особи.
5. Принцип демократизму знаходить свій прояв у тому, що право та законодавство виражають волю народу, волю всіх і кожного, формуються через форми народовладдя: безпосередню та представницьку демократію.
6. Принцип законності.
