- •1. Лабораторна робота №1. Вивчення робочого процесу фрикційного зчеплення
- •1.1. Теоретичний розділ
- •1.1.1. Призначення механізму зчеплення
- •1.1.2. Будова і робочий процес зчеплення
- •1.1.3. Будова і робочий процес привода вимикання зчеплення
- •1.2 Опис лабораторної установки
- •1.3 Порядок виконання теоретичних розрахунків
- •1.4. Порядок проведення експериментальних досліджень
- •1.5. Зміст звіту про виконання лабораторної роботи
- •1.6. Контрольні питання
- •2. Лабораторна робота №2. Вивчення робочого процесу тривальної коробки передач
- •2.1. Теоретичний розділ
- •2.1.1. Загальні відомості
- •2.1.2 Будова тривальної коробки передач
- •2.1.3 Будова і робочий процес синхронізаторів
- •2.2. Опис лабораторної установки
- •2.3. Порядок виконання теоретичних розрахунків
- •2.4. Порядок проведення лабораторних досліджень
- •2.5. Зміст звіту про виконання лабораторної роботи
- •2.6. Контрольні питання
- •3. Лабораторна робота № 3 вивчення робочого процесу карданної передачі
- •3.1 Теоретичний розділ
- •3.1.1. Призначення карданної передачі
- •3.1.2. Загальні відомості про карданні шарніри
- •3.1.3 Шарніри нерівних частот обертання
- •3.1.4 Основні вимоги до карданів постійної частоти обертання
- •3.1.5. Універсальні шарніри з постійною частотою обертання
- •3.1.6 Пружні властивості карданної передачі
- •3.1.7 Критична частота обертання
- •3.2 Опис лабораторної установки
- •3.3 Порядок проведення експериментальних досліджень
- •3.4. Контрольні питання
- •1. Призначення карданної передачі.
- •4. Лабораторна робота № 4. Вивчення робочого процесу роздавальної коробки
- •4.1. Теоретичний розділ
- •4.1.1. Загальні відомості про роздавальні коробки
- •4.1.2. Вибір передаточних чисел роздавальних коробок
- •4.1.3. Будова роздавальної коробки автомобіля зил-131нв
- •4.2. Опис лабораторної установки
- •4.3. Порядок проведення експерименту
- •4.4. Порядок виконання роботи
- •4.6. Контрольні питання
- •5. Лабораторна робота №5 вивчення робочого процесу головної передачі
- •5.1 Теоретичний розділ
- •5.1.2. Типи головних передач
- •5.1.3 Регулювання зубчастих коліс і підшипників
- •5.1.4 Визначення передаточного числа головної передачі трансмісії автомобіля.
- •5.2. Порядок виконання роботи
- •5.4. Контрольні питання
- •Література
- •Глосарій
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
5.1.3 Регулювання зубчастих коліс і підшипників
Регулювання зубчастих коліс і підшипників головної передачі потрібно в деяких випадках, коли необхідний натяг підшипників кочення й правильне взаємне розташування зубчастих коліс не забезпечуються допусками на лінійні розміри сполучених деталей.
Підшипники вала шестерня головної передачі звичайно регулюють за допомогою регулювальних прокладок. Для регулювання підшипників колеса головної передачі застосовують регулювальні гайки, що впираються в зовнішні кільця підшипників, або регулювальні прокладки.
Після підшипників регулюють зачеплення конічних зубчастих коліс головної передачі, для чого встановлюють їх правильне відносне положення при необхідному бічному зазорі між зубами. Регулювання бічного зазору між зубами перевіряють за допомогою індикатора. Бічний зазор у широкій частині зубів повинен бути в межах 0,10-0,35 мм (для нових зубчастих коліс).
Регулювання правильного відносного положення зубчастих коліс перевіряють за допомогою фарби.
5.1.4 Визначення передаточного числа головної передачі трансмісії автомобіля.
Мінімальне передаточне число призначають із умови забезпечення заданої максимальної швидкості руху автомобіля:
(5.1)
де ωmax - максимальна частота обертів колінчатого вала двигуна, 1/с.
Vmax - максимальна швидкість автомобіля, м/с;
r к- радіус кочення колеса, м.
Приймається статичному радіусу колеса.
Для вантажних автомобілів приймається частота обертання при максимальній потужності двигуна.
Мінімальне передатне відношення трансмісії дорівнює:
(5.2)
де Uкmin - мінімальне передаточне число коробки передач;
U gкmin - мінімальне передаточне число додаткової коробки, якщо її немає U gкmin = 0
U0 - передаточне число головної передачі.
Прийнявши Uкmin і Ugкmin, обчислюють передаточне число головної передачі:
(5.3)
На підставі отриманих значень передаточного відношення гловної передачі визначаються передаточні числа коробки передач для забезпечення тягово-швидкісних властивостей та паливної економічності автомобіля.
5.1.5 Головна передача автомобіля ВАЗ-2101
Будова головної передачі автомобіля ВАЗ-2101 наведено на рисунку 5.2. Механізм головної передачі з диференціалом заднього мосту розміщений у чавунному литому картері. При монтажі він установлюється в картер заднього мосту таким чином, що в зібраному виді утвориться єдина тверда система, що має власну масляну ванну. До фланця картера заднього мосту картер головної передачі кріпиться вісьма болтами й центрується двома з них, отвору для яких виконані зі збільшеною точністю. Шестерні головної передачі - конічні, гіпоідні. Провідна шестерня опущена нижче осі веденої на величину гіпоідного зсуву, рівного 31,75 мм. Вона виготовлена як одне ціле з її валом і встановлена в розточенні картера на двох конічних роликопідшипниках, між внутрішніми обоймами яких установлена сталева деформируемая розпірна втулка.
Для запобігання зсуву провідної шестерні при передачі значних зусиль і для збільшення твердості передачі підшипники провідної шестерні встановлені з попереднім натягом, що створюється затягуванням гайки 9 динамометричним ключем; величина моменту затягування становить 12-18 кгс-м, а момент тертя підшипників провідної шестерні, що заміриться багаторазово в міру збільшення моменту затягування гайки, повинен становити 16-20 кгс/см.
Відповідність моменту тертя підшипників моменту затягування гайки забезпечується наявністю розпірної втулки 12, що володіє необхідної для створення натягу пружністю.
Попередній натяг підшипників диференціала (і веденої шестерні) забезпечується одночасним і рівновеликим підтягуванням двох регулювальних гайок 27. При їхньому обертанні зовнішні обойми роликових підшипників переміщаються до диференціала, заплечники шийок якого впираються в торці внутрішніх кілець підшипників.
Положення регулювальних гайок фіксується стопорами, які випускаються двох видів — з одним або двома виступами — і кріпляться до кришки болтами 43 із пружинними шайбами.
