- •1.Порядок і організація землеустрою
- •2.Сучасне аграрне законодавство: проблеми та перспективи розвитку.
- •3.Правовий режим земель лісогосп призначення
- •4.Сільськогосподарська кооперація
- •5. Проблеми реалізації консервації земель
- •6. Співвідношення зпу з конституційним правом
- •7. Набуття земельної ділянки в приватну власність
- •8. Консерваціі техногенно забруднених, деградованих та малопродуктивних земель. Проблематика законодавства та практики застосування.
- •10. Дисциплінарна відповідальність за порушення земельного та аграрного законодавства
- •11. Сучасний стан земельного законодавства України: проблеми і перспективи
- •12. Землі с/г призначення як пріоритетні в Україні: особливості правового режиму
- •13. Залогові закупівлі як інструмент регулювання ринку с/г продукції
- •14. Порівняння фермерського господарства та особистого селянського господарства
- •15. Контроль за охороною та використанням земель: види, сутність, нпа
- •16. Інститут державне управління у сфері земельних відносин
- •17. Склад та категорії земель
- •18. Правовий режим майна та господарська діяльність державних та комунальних сільськогосподарських підприємств
- •19. Право власності на землю: проблеми та перспективи їх вирішення
- •20. Умови та порядок створення фермеських господарств
- •21.Моніторинг земельних ресурсів і його значення для раціонального використання і охорони земель.
- •23.Співвідношення аграрного та адміністративного права.
- •24.Рекультивація земель.
- •25.Правовий режим земельних ділянок державної, комунальної, приватної власності с/г підприємств.
- •26. Земельне та адміністративне право.
- •27. Сучасне аграрне право
- •28. Землі оздоровчого призначення
- •29. Грошова оцінка земель
- •30. Використання надр у с/г
- •31. Землі державної та комунальної власності, їх відмежування.
- •32. Юридична відповідальність у земельному праві
- •33. Майно та земля фермерських господарств
- •34. Земельні торги
- •35. Місце Земельного права в системі права.
- •36. Прав.Режим майна та земель особистого селянського господарства.
- •37. Пон. Та прав.Режим використання деградованих та малопродуктивних земель
- •38. Самовільне зайняття земельної ділянки як підстава юр.Відповідальності.
- •40 . Сервітути:поняття,види,особливості
- •42.Місце аграрного права в системі права України
- •46. Прибережні смуги, захисні смуги
- •47. Порядок вирішення земельних спорів.
- •49. Поняття, склад та правовий режим господарювання на землях природньо-заповітного фонду
- •50. Правовий режим земель, що постраждали від Чорнобильської катастрофи.
- •51. Поняття, субєктивна і обєктивна специфіка права постійного землекористування
- •52. Співвідношення та взаємозвязок економічної та грошової оцінки земель
- •53. Соціально-економічне значення і призначення особисто селянського господарства
- •54. Порядок коннсервації техногенно забруднених, молопродуктивних та деградованих земель.
- •55. Державне агенство земельных ресурсів: основні повноваження та тер. Структура.
- •57. Правовий режим земель водного фонду.
- •58. Фіксований сг податок.
- •59. Принципи аграрного права.
- •59. Землекористування та види.
- •60. Типа державний контроль за використанням та охороною земель.
- •62. Правове регулювання ринку зерна.
- •63. Актуальнисть використання земель житл и громад забудови
- •64. Держ зем кадастр
- •65. Охорона грунтив сг призначення
- •66. Договир сг контрактации: поняття та специфика
- •71. Спеціальний вид юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.
- •72. Державна підтримка фермерських господарств
- •73. Фермерське господарство
- •74. Зв'язок земельного та конституційного права
- •75.Порівняти лісове і зем.Право
- •76.С.Г.Коператив.Фондовий пай.Розписати.
- •77.Правовий режим земель з особл.Наук.Цінністю.
- •1.Порядок і організація землеустрою
- •1.Задача за ст.119
2.Сучасне аграрне законодавство: проблеми та перспективи розвитку.
Сучасний етап розвитку аграрного права характеризується істотними особливостями. Здійснення земельної та аграрної реформи в Україні зумовили також докорінну зміну кола повноважень й напрямів діяльності як суб'єктів аграрного підприємництва, так і суб’єктів з організаційно-господарськими повноваженнями у сфері сільськогосподарського виробництва. Розвиток правового становища суб'єктів аграрного господарювання характеризується зростанням їх самостійності та розширенням повноважень, що позначається на якісній зміні змісту аграрних правовідносин в цілому.Значно розширено можливості громадян щодо їх участі в аграрних правовідносинах. Окрім праці за трудовим договором у сільськогосподарських підприємствах, вони можуть брати участь у заснуванні та діяльності різноманітних сільськогосподарських структур, займатися веденням особистого селянського господарства чи здійснювати індивідуальну підприємницьку діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва. Попри все, в сучасному аграрному законодавстві можна виділити ряд недоліків:
- аграрне законодавство складається з великої кількості нормативно-правових актів, що мають різну юридичну силу;
- значну частину законодавства складають відомчі нормативно-правові акти;
- "розкиданість" аграрно-правових норм по законодавчих і підзаконних актах, що належать до інших галузей права (цивільне, господарське);
- певна частина підзаконних нормативно-правових актів містить правові норми, що суперечать актам вищої юридичної сили ;
- правові норми багатьох законів мають декларативний характер, тому не завжди реалізовуються на практиці.
Крім того, відсутнє законодавче регулювання прав селян, аграрно-трудових відносин, правове становище багатьох аграрних суб’єктів.
Визначальним перспективним напрямом правотворчої діяльності державних органів повинна стати робота по розробці кодифікованого акта аграрного законодавства України. Належне правове регулювання усього комплексу аграрних відносин можливе лише за умови створення досконалої законодавчої бази, якою повинна стати логічно узгоджена система нормативно-правових актів аграрного законодавства. У майбутньому, можна прогнозувати формування в системі аграрного права інститутів захисту прав селянина, правового забезпечення державних, комунальних, приватних сільськогосподарських підприємств, аграрних господарських товариств та ін.
3.Правовий режим земель лісогосп призначення
До земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
До земель лісового фонду не належать землі, зайняті:а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;б) полезахисними лісовими смугами, захисними насадженнями на смугах відводу залізниць, захисними насадженнями на смугах відводу автомобільних доріг, захисними насадженнями на смугах відводу каналів, гідротехнічних споруд та водних об’єктів;в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
Землі лісового фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісового фонду загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.
Гром і юрид особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.
Земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди — іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.