Рівнів розвитку демократії та класифікації політичних режимів запропонували с. Майнверінг, д. Брінкс та а. Перез-Лінан
"дефініювання є мінімальним, коли всі властивості або характеристики цілого, які не необхідні для його ідентифікації, викладені як змінні, гіпотетичні властивості, а не як визначальні властивості".
:
1). глава уряду та парламент обираються лише на підставі відкритих й чесних змагальних виборів. Й навіть у тому випадку, коли умови змагальності створені, але чергування у владі не відбувається, то країна розраховується за даним індикатором як демократична;
2). передбачено наявність виборчого права у більшості дорослого населення. Сьогодні дана вимога означає застосування принципів загального виборчого права для громадян, але в багатьох країнах мають місце незначні винятки, що не применшують їхньої демократичності.
3). держава вважається демократичною тоді, коли у ній захищаються політичні права та громадянські свободи. Навіть якщо уряд сформовано на підставі вільних та чесних змагальних виборів, але громадяни країни позбавлені прав та свобод, країна за сьогоднішніми мірками не може бути класифікована саме як демократична.
4). обрана влада повинні мати реальні керівні повноваження, на відміну від тих ситуацій, коли виборні посадові особи є затьмарені військовими або же невиборними акторами.
Демократичності розвитку х. Чейбубом, Дж. Ганді і Дж. Вріландом
Згідно з методикою демократії оцінюються за чотирма передумовами:
1). виборча посада глави виконавчої влади;
2). виборчий парламент (легіслатура);
3). участь більше, ніж однієї, партії у політичній конкуренції за головні державні посади; а також
4). чергування при владі за принципами електорального змагання. Тобто, як бачимо, у досліджені запропоноване вузьке трактування демократії
При цьому змагальність розуміється дослідниками як той момент, коли існує опозиція, яка має шанси на перемогу в результаті виборів.
Колишній внесок від невизначеності означає, що є деяка ймовірність того, що принаймні один із членів діючої коаліції не зможе повернутись у ту ж коаліцію на підставі чергових виборів.
Під наслідком незворотності на увазі мається те, що хто б не виграв вибори, завжди буде можливість його/її введення в посаду.
Повторювальність означає, що будь-які вибори є повторювальними. Хто б не переміг у поточних виборах, не може використовувати своєї посади задля забезпечення перемоги на наступних виборах.
Розрахунку і порівняльного аналізу політичної демократії м. Коппеджем, а. Альварезом та к. Малдонадо. Мультипарадигмальний підхід
індикатори - на політичній змагальності і відкритості (включеності).
Вченими виділено дві найбільші методичні дослідницькі проблеми у розрахунку демократії.
Перша з них стосується моменту, коли до одновимірного аналізу додаються непов’язані між собою індикатори із іншого (гіпотетичного виміру). Внаслідок цього формується систематична помилка підходу самого розрахунку.
головними вимірами демократії є політична змагальність (конкуренція) й відкритість (включеність). І при цьому, варто розуміти, що за ініціальним задумом "поліархія" трактувалась як реальне наближення щодо справжньої демократії
На підставі врахування двох вимірів поліархічності вченими запропоновано кілька типів уточнень до політичних режимів (на підставі побудови графіку того, наскільки країни відповідають двом вимірам поліархічності). Умовно цей графік можна відобразити наступним чином:
