- •5.07010102 «Організація перевезень і управління на автотранспорті», 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»,
- •5.03050801 «Фінанси і кредит», 5.03050901 «Бухгалтерський облік»
- •5.07010102 «Організація перевезень і управління на автотранспорті», 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»,
- •5.03050801 «Фінанси і кредит», 5.03050901 «Бухгалтерський облік»
- •Тема1 «Вступ. Загальні питання охорони праці» План
- •Сучасний стан оп
- •Дисципліна «ооп», мета та завдання курсу
- •Основні терміни та визначення в галузі оп
- •Сучасний стан оп
- •Дисципліна «ооп», мета та завдання курсу
- •Основні терміни та визначення в галузі охорона праці
- •Тема 2 «Правові та організаційні основи охорони праці» План
- •Медичні огляди працівників
- •Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Нормативні акти про охорону праці
- •Фінансування оп
- •Тема 3 « Державне управління оп. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці» План
- •1. Державне управління оп
- •2. Органи державного нагляду за оп
- •3. Громадський контроль за оп
- •Державне управління оп
- •Органи контролю та нагляду за станом оп
- •Громадський контроль за охороною праці
- •Тема 4 «Організація охорони праці на підприємстві» План
- •Служба охорони праці підприємства
- •Комісія з питань оп
- •Атестація робочих місць за умовами праці
- •Кольори безпеки та знаки безпеки праці
- •Тема 5 «Навчання з питань охорони праці» План
- •1. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці
- •Тема 6 «Профілактика травматизму та професійних захворювань» План
- •1. Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання
- •2. Причини виробничого травматизму та захворювань
- •3. Профілактика травматизму та захворювань
- •4. Шляхи попередження
- •Література:
- •Тема 7 «Основи фізіології та гігієни праці» План
- •Основи фізіології праці.
- •Гігієна праці, її значення.
- •Загальні підходи до оцінки умов праці.
- •1. Основи фізіології праці.
- •3.Загальні підходи до оцінки умов праці.
- •Література:
- •Тема 7.1 «Повітря робочої зони» План
- •1. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •3. Вентиляція виробничих приміщень
- •1. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •3. Вентиляція виробничих приміщень
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.2. «Освітлення виробничих приміщень» План
- •1. Основні світлотехнічні визначення.
- •2. Види та класифікація освітлення.
- •3. Вимоги до виробничого освітлення.
- •4. Джерела штучного освітлення.
- •5. Експлуатація систем виробничого освітлення.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.3 «Вібрація» План
- •1. Джерела, класифікація і характеристики вібрації.
- •2. Гігієнічне нормування вібрацій. Методи контролю параметрів вібрацій.
- •3. Заходи та засоби захисту від вібрацій.
- •1. Джерела, класифікація і характеристики вібрації.
- •2. Гігієнічне нормування вібрацій. Методи контролю параметрів вібрацій.
- •3. Заходи та засоби захисту від вібрацій.
- •Тема 7.4 «Шум, ультразвук та інфразвук» План
- •1. Шум, його класифікація. Нормування шумів.
- •2. Заходи та засоби захисту від шуму.
- •3. Джерела ультразвуку та інфразвуку.
- •4. Нормування та контроль рівнів уз та із.
- •5. Заходи та засоби захисту від уз та із.
- •Література:
- •Тема 7.5 «Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону» План
- •1. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань (емв) та електричних і магнітних полів (емп).
- •2. Нормування електромагнітних випромінювань.
- •3. Захист від електромагнітних випромінювань і полів.
- •1. Джерела, особливості і класифікація емв та емп.
- •2. Нормування електромагнітних випромінювань.
- •3. Захист від електромагнітних випромінювань і полів.
- •Література:
- •Тема 7.6 «Випромінювання оптичного діапазону» План
- •2. Ультрафіолетові випромінювання.
- •3. Лазерне випромінювання.
- •Література:
- •Тема 7.7 «Іонізуюче випромінювання» План
- •1. Виробничі джерела та класифікація ів.
- •2. Особливості впливу ів на організм людини.
- •3. Методи та засоби захисту персоналу від ів.
- •1. Виробничі джерела та класифікація ів.
- •2. Особливості впливу ів на організм людини.
- •3. Методи та засоби захисту персоналу від ів.
- •Література:
- •Тема 7.8
- •«Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення
- •Виробничих і допоміжних приміщень»
- •2. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
- •3. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •Основні вимоги до водопостачання та каналізації.
- •Література:
- •Тема 8.1 «Основи виробничої безпеки. Загальні вимоги безпеки» План
- •1. Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів.
- •1. Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів.
- •2. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
- •3. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •Література:
- •Тема 8.2 «Електробезпека» План
- •Тема 9 «Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах» План
- •1.Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •2. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю.
- •3. Класифікація вибухо-небезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон.
- •4. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту.
- •5. Пожежна сигналізація.
- •6. Засоби пожежогасіння.
- •7. Дії персоналу при виникненні пожежі.
- •8. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах.
- •9. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
- •Література:
3. Лазерне випромінювання.
Більш широкого застосування в промисловості, науці і медицині знаходять оптичні квантові генератори (ОКГ) - лазери. Лазери використовують при дефектоскопії матеріалів, в радіоелектронній промисловості, в будівництві, при обробці твердих і надтвердих матеріалів. За їх допомогою здійснюється багатоканальний зв'язок на великих відстанях, лазерна локація, дальнометрія, швидке опрацювання інформації.
Лазер - це генератор електромагнітних випромінювань оптичного діапазону, робота якого полягає у використанні вимушених випромінювань. Принцип дії лазера базується на властивості атома (складної квантової системи) випромінювати фотони при переході із збудженого стану в основний (з меншою енергією). Головною особливістю лазерного випромінювання є його чітка спрямованість, що дозволяє на великій відстані від джерела отримати точку світла майже незмінних розмірів з великою концентрацією енергії. За характером генерації електромагнітних хвиль лазери поділяються на імпульсні (тривалість випромінювання до 0^25 с) і лазери безперервної дії (тривалість випромінювання від 0,25 с і більше). Лазер генерує електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 0,2 до 1000 мкм. Цей діапазон за довжиною хвилі та біологічною дією поділяється на три ділянки:
ультрафіолетову (від 0,2 до 0,38 мкм);
видиму (від 0,38 до 0,78 мкм);
ближню інфрачервону (від 1,4 до 1000 мкм).
У зв'язку з малою довжиною хвилі лазерне випромінювання може бути сфокусоване оптичними системами невеликих геометричних розмірів (розміри обмежені дифракцією), завдяки чому на малій площі досягається велика густина енергії випромінювання.
Дія лазерного випромінювання на організм людини має складний характер і обумовлена як безпосередньою дією лазерного випромінювання на тканину, так і вторинними явищами, обумовленими змінами в організмі внаслідок опромінення. Розрізняють термічну і біологічну дію лазерного випромінювання на тканини, що може призвести до теплової, ударної дії світлового тиску, електрострикції (механічні коливання під дією електричної складової електромагнітного поля), перебудови внутрішньоклітинних структур та інше. Уражаюча дія лазерного променя залежить від потужності, довжини хвилі випромінювання, тривалості імпульсу, частоти повторення імпульсів, часу взаємодії, біологічних та фізико-хімічних особливостей опромінюваних тканин та органів.
Термічна дія випромінювання лазерів безперервної дії має багато спільного із звичайним нагріванням. При помірній інтенсивності випромінювання на шкірі можуть з'явитися видимі зміни (порушення пігментації, почервоніння) з досить чіткими межами ураженої ділянки, а при великій інтенсивності випромінювання виникає кратероподібний отвір внаслідок руйнування та випарювання клітинних структур. Загалом, шкіряний покрив, який сприймає більшу частину енергії лазерного випромінювання, значною мірою захищає організм людини від серйозних внутрішніх ушкоджень. Але є відомості, що опромінення окремих ділянок шкіри викликає порушення у різних системах організму, особливо нервовій та серцево-судинній.
При великій інтенсивності і дуже малій тривалості імпульсів спостерігається біологічна дія лазерного випромінювання, обумовлена процесами, які виникають внаслідок вибіркового поглинання тканинами електромагнітної енергії, а також електричними і фотоелектричними ефектами. Тому, при відносно слабких ушкодженнях шкіри може виникати ураження внутрішніх тканин - набряки, крововиливи, змертвіння тканин, згортання крові. Результатом лазерного опромінення, навіть дуже малих доз, можуть бути такі явища, як нестійкість артеріального тиску, порушення серцевого ритму, втома, роздратування, головний біль, підвищена збудженість, порушення сну. Звичайно, такі порушення зворотні і зникають після відпочинку. Особливо чутливі до дії лазерного випромінювання очі людини. Ураження очей виникає від влучення як прямого, так і відбитого променя лазера, навіть якщо поверхня відбиття не є дзеркальною. Характер ураження залежить від довжини хвилі. Найсерйознішу небезпеку становить випромінювання УФ діапазону, яке може призвести до зміни структури білка (коагуляція) рогівки та опіку слизової оболонки, що викликає повну сліпоту. Випромінювання видимого діапазону впливає на клітини сітківки, внаслідок чого настає тимчасова сліпота або втрата зору від опіку з наступною появою рубцевих ран. Випромінювання 14 діапазону, яке поглинається райдужною оболонкою, кришталиком та скловидним тілом, більш-менш безпечне, але також може спричинити сліпоту. Внаслідок лазерного опромінення у біологічних тканинах організму можуть виникати вільні радикали, які активно взаємодіють з органічними молекулами та порушують нормальний хід процесів обміну на клітинному рівні. Наслідком цього є загальне погіршення стану здоров'я.
Під лазерною безпекою розуміється сукупність організаційних, технічних і санітарно-гігієнічних заходів, які забезпечують безпеку умов праці персоналу при використанні лазерів. Прийняття тих або інших заходів лазерної безпеки залежить, перш за все, від класу лазера. Клас небезпеки лазера встановлюється підприємством, яке його виготовляє.
Усі лазери повинні бути марковані знаком лазерної небезпеки. Установка лазерів дозволяється тільки у спеціально обладнаних приміщеннях. На дверях приміщення, де знаходяться лазери 2, З, 4 класів, повинні бути нанесені знаки лазерної небезпеки. Лазери 4 класу повинні бути розташовані в окремих приміщеннях. Велике значення має стан приміщення всередині. Всі предмети, за винятком спеціального устаткування, не повинні мати дзеркальної поверхні.
Таблиця 2. Клас лазера залежно від небезпеки вихідного випромінювання
Клас лазера |
Небезпека вихідного випромінювання лазера |
І |
Немає небезпеки для очей та шкіри |
ІІ |
Існує небезпека при опромінюванні очей прямим або дзеркально відбитим випромінюванням |
ІІІ |
Існує небезпека при опромінюванні очей прямим, дзеркальним відбитим, а також дифузно відбитим випромінюванням на відстані 10 см від дифузно відбиваючої поверхні та (або) при опромінюванні шкіри прямим і дзеркально відбитим випромінюванням |
ІУ |
Існує небезпека при опромінюванні шкіри дифузно відбитим випромінюванням на відстані 10 см від дифузно відбиваючої поверхні |
Розташовувати устаткування потрібно так, щоб воно стояло вільно. Для лазерів 2, 3, 4 класів з лицевої сторони пультів і панелей управління необхідно залишати вільний простір шириною 1,5 м - при однорядковому розташуванні лазерів, і шириною не менше 2 м - при дворядковому. Із задніх та бокових сторін лазерів потрібно залишати відстань не менше 1 м. Керування лазерами 4 класу повинно бути дистанційним, а двері приміщення, де вони знаходяться, повинні мати блокування. При використанні лазерів 2 та 3 класів необхідно запобігати попаданню випромінювання на робочі місця. Повинні бути передбачені огородження лазерно шкідливої зони, або екранування пучка випромінювання. Для екранів та огорож потрібно вибирати вогнестійкі матеріали, які мають найменший коефіцієнт відбиття на довжину хвилі генерації лазера. Ці матеріали не повинні виділяти токсичні речовини при дії на них лазерного випромінювання. При експлуатації лазерів 2, 3,4 класів треба здійснювати періодичний дозиметричний контроль (не менше одного разу на рік), а також додатково в таких випадках: при надходженні в експлуатацію нових лазерів 2-4 класів, при зміні конструкції засобів захисту, при організації нових робочих місць.
Для вимірювання енергетичних характеристик лазерного випромінювання використовують прилад типу ИЛД-2.
