- •5.07010102 «Організація перевезень і управління на автотранспорті», 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»,
- •5.03050801 «Фінанси і кредит», 5.03050901 «Бухгалтерський облік»
- •5.07010102 «Організація перевезень і управління на автотранспорті», 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»,
- •5.03050801 «Фінанси і кредит», 5.03050901 «Бухгалтерський облік»
- •Тема1 «Вступ. Загальні питання охорони праці» План
- •Сучасний стан оп
- •Дисципліна «ооп», мета та завдання курсу
- •Основні терміни та визначення в галузі оп
- •Сучасний стан оп
- •Дисципліна «ооп», мета та завдання курсу
- •Основні терміни та визначення в галузі охорона праці
- •Тема 2 «Правові та організаційні основи охорони праці» План
- •Медичні огляди працівників
- •Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Нормативні акти про охорону праці
- •Фінансування оп
- •Тема 3 « Державне управління оп. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці» План
- •1. Державне управління оп
- •2. Органи державного нагляду за оп
- •3. Громадський контроль за оп
- •Державне управління оп
- •Органи контролю та нагляду за станом оп
- •Громадський контроль за охороною праці
- •Тема 4 «Організація охорони праці на підприємстві» План
- •Служба охорони праці підприємства
- •Комісія з питань оп
- •Атестація робочих місць за умовами праці
- •Кольори безпеки та знаки безпеки праці
- •Тема 5 «Навчання з питань охорони праці» План
- •1. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці
- •Тема 6 «Профілактика травматизму та професійних захворювань» План
- •1. Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання
- •2. Причини виробничого травматизму та захворювань
- •3. Профілактика травматизму та захворювань
- •4. Шляхи попередження
- •Література:
- •Тема 7 «Основи фізіології та гігієни праці» План
- •Основи фізіології праці.
- •Гігієна праці, її значення.
- •Загальні підходи до оцінки умов праці.
- •1. Основи фізіології праці.
- •3.Загальні підходи до оцінки умов праці.
- •Література:
- •Тема 7.1 «Повітря робочої зони» План
- •1. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •3. Вентиляція виробничих приміщень
- •1. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •3. Вентиляція виробничих приміщень
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.2. «Освітлення виробничих приміщень» План
- •1. Основні світлотехнічні визначення.
- •2. Види та класифікація освітлення.
- •3. Вимоги до виробничого освітлення.
- •4. Джерела штучного освітлення.
- •5. Експлуатація систем виробничого освітлення.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.3 «Вібрація» План
- •1. Джерела, класифікація і характеристики вібрації.
- •2. Гігієнічне нормування вібрацій. Методи контролю параметрів вібрацій.
- •3. Заходи та засоби захисту від вібрацій.
- •1. Джерела, класифікація і характеристики вібрації.
- •2. Гігієнічне нормування вібрацій. Методи контролю параметрів вібрацій.
- •3. Заходи та засоби захисту від вібрацій.
- •Тема 7.4 «Шум, ультразвук та інфразвук» План
- •1. Шум, його класифікація. Нормування шумів.
- •2. Заходи та засоби захисту від шуму.
- •3. Джерела ультразвуку та інфразвуку.
- •4. Нормування та контроль рівнів уз та із.
- •5. Заходи та засоби захисту від уз та із.
- •Література:
- •Тема 7.5 «Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону» План
- •1. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань (емв) та електричних і магнітних полів (емп).
- •2. Нормування електромагнітних випромінювань.
- •3. Захист від електромагнітних випромінювань і полів.
- •1. Джерела, особливості і класифікація емв та емп.
- •2. Нормування електромагнітних випромінювань.
- •3. Захист від електромагнітних випромінювань і полів.
- •Література:
- •Тема 7.6 «Випромінювання оптичного діапазону» План
- •2. Ультрафіолетові випромінювання.
- •3. Лазерне випромінювання.
- •Література:
- •Тема 7.7 «Іонізуюче випромінювання» План
- •1. Виробничі джерела та класифікація ів.
- •2. Особливості впливу ів на організм людини.
- •3. Методи та засоби захисту персоналу від ів.
- •1. Виробничі джерела та класифікація ів.
- •2. Особливості впливу ів на організм людини.
- •3. Методи та засоби захисту персоналу від ів.
- •Література:
- •Тема 7.8
- •«Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення
- •Виробничих і допоміжних приміщень»
- •2. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
- •3. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •Основні вимоги до водопостачання та каналізації.
- •Література:
- •Тема 8.1 «Основи виробничої безпеки. Загальні вимоги безпеки» План
- •1. Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів.
- •1. Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів.
- •2. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
- •3. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •Література:
- •Тема 8.2 «Електробезпека» План
- •Тема 9 «Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах» План
- •1.Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •2. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю.
- •3. Класифікація вибухо-небезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон.
- •4. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту.
- •5. Пожежна сигналізація.
- •6. Засоби пожежогасіння.
- •7. Дії персоналу при виникненні пожежі.
- •8. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах.
- •9. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
- •Література:
2. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
В промисловості широко використовуються стиснені повітря і гази. Стиснене повітря одержують за допомогою компресорних установок. Гази зберігають у стисненому чи зрідженому стані в газових балонах під великим тиском.
Ємкості, що працюють під великим тиском, і компресорні установки в процесі експлуатації становлять для працівників небезпеку у зв'язку з можливістю вибухів і руйнувань, а також від струменів, що витікають з них, під тиском. Це відбувається через порушення правил безпеки праці, експлуатації, несправності контрольно-вимірювальних приладів, низьку якість матеріалів, з яких виготовлені ємкості.
Потужність вибухів посудин, наповнених стиснутим газом, достатня, щоб частково зруйнувати стіни будинків.
Робота із посудинами, що працюють під тиском, визначається "Правилами будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском". Вони поширюються на посудини, що працюють під тиском вище 68 кПа, на цистерни і бочки для перевезення зріджених газів, тиск парів яких при температурі до 50 °С перевищує 68 кПа, на балони, призначені для перевезення і збереження стиснутих, зріджених і розчинених газів під тиском вище 68 кПа.
Правила не поширюються на посудини і балони місткістю нижче 0,025 м3 і на ті, у яких добуток місткості (у метрах кубічних) на робочий тиск (у паскалях) становить не більш 200, а також на частини машин, що не представляють собою самостійних посудин -циліндри двигунів, повітряні ковпаки насосів, амортизаційні стійки шасі, гідроакумулятори та інші.
Ємкості та їхні елементи, що працюють під тиском, повинні виготовлятися на підприємствах, що мають на це дозвіл органів Держнагляду. Посудина повинна поставлятися заводом-виготовлювачем замовнику з паспортом та інструкцією з монтажу і безпечної експлуатації.
Посудини компресорні, на які поширюються Правила, повинні бути до їх пуску зареєстровані в Держнагляді. Порядок реєстрації посудин, що працюють під тиском, установлюється тими ж Правилами.
Посудини, які реєструються і не реєструються в органах Держнагляду, повинні враховуватися власниками в книзі обліку й огляду посудин, що зберігається в осіб, що здійснюють нагляд за посудинами на підприємстві.
Інспектор Держнагляду видає дозвіл на пуск у роботу посудин, після їхньої реєстрації і технічного огляду. Дозвіл на пуск у роботу посудин, які не підлягають реєстрації в органах Держнагляду, видається особою, призначеною наказом по підприємству, для здійснення нагляду за ними і на підставі результатів технічного огляду. Цей дозвіл записується в паспорт і книгу обліку й огляду посудини.
При експлуатації власник посудини повинен здійснити:
внутрішній огляд і гідравлічне випробування знову встановлюваних посудин, не підлягаючих реєстрації в органах нагляду, перед пуском їх у роботу;
внутрішній огляд усіх посудин (зареєстрованих і не зареєстрованих в органах нагляду) не рідше, ніж через два роки;
посудини, що працюють із середовищем, що викликає корозію металу, повинні підлягати внутрішньому огляду не рідше, ніж через 12 місяців. При огляді виявляються тріщини, розриви, корозія, раковини, дефекти зварювання та інші.
Компресорні установки стисненого повітря становлять небезпеку вибуху і руйнування при перегріві стінок циліндрів через високу температуру стисненого повітря; підвищення тиску у повітропроводах чи повітряних акумуляторах; утворення в стисненому повітрі вибухонебезпечних сумішей через попадання в нього мастил, палив.
На компресорній установці до роботи допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли навчання з відповідної програми і мають посвідчення на право її обслуговування. Для безпечної роботи компресорної установки необхідно кожної зміни контролювати витрати масла, перевіряти справність запобіжних клапанів, манометрів, термометрів. При раптовому припиненні подачі води для охолодження, з появою запаху гару чи диму, при збільшенні вібрації компресора його слід негайно зупинити до усунення неполадок.
Експлуатація балонів зі стиснутим чи зрідженим газом тоді безпечна, коли вони забезпечуються застосуванням заходів безпеки. Кожний балон газу, в якому він зберігається, а також написи на ньому і різьблення на штуцерах фарбуються у певні кольори.
Окремі балони зі стиснутими газами зберігаються поза приміщеннями в спеціально обладнаних металевих шафах, де відсутня можливість їхнього нагрівання прямими сонячними променями, опалювальними і нагрівальними приладами. Коли балони зберігаються, їх закріплюють для уникнення їх падіння чи зіткнення.
Балони транспортують тільки за допомогою спеціальних носилок. Перекочувати балони забороняється, тому що це неминуче призводить до поштовхів, ударів корпуса балона і вентиля, що, у свою чергу, може викликати руйнування корпуса балона чи довільне витікання стиснутого газу через ушкоджений вентиль.
У приміщенні витратний балон закріплюється спеціальними хомутами. Кожен балон має запобіжний ковпак вентиля. Перш ніж підключати газову лінію до вентиля, необхідно переконатися (зовнішнім оглядом) у його справності. Герметичність газової лінії, редуктора і вентиля перевіряють мильним розчином. Вентиль не повинен пропускати газ, коли він закритий, різьблення повинне бути чистим, без задирок і ум'ятин. Якщо вентиль пропускає газ, балон із приміщення негайно виносять і за допомогою спеціального ключа для вентиля закривають його. Ударяти металевими предметами (молотками, зубилами) по воротку вентиля категорично забороняється. Якщо вентиль продовжує пропускати газ, балон ремонтують тільки в спеціальній майстерні. Використання такого балона недопустимо.
У газову лінію стиснуті гази з балонів подаються винятково через редуктор з манометром, що контролює низький тиск. Вентиль газового балона слід відкривати плавно, без ривків, дотримуючись запобіжних заходів. Обличчя, очі, відкриті частини тіла не слід тримати в площині, що проходить перпендикулярно до місця з'єднання накидної гайки редуктора з вентилем балона, тому що струмінь газу через нещільність з'єднання, високий тиск може спричинити травму обличчя й очей. Вимикати подачу газу в лінію слід після закриття вентиля балона. У противному разі між редуктором і запірним пристроєм вентиля балона буде зберігатися газ високого тиску, що при відкручуванні гайки редуктора (при від'єднанні балона) може уразити очі й обличчя працівника.
В одному складському приміщенні зберігати балони з киснем і пальними газами забороняється.
Наповнені балони з насадженими на них башмаками повинні зберігатися у вертикальному положенні, а балони, що без башмаків - в горизонтальному положенні на дерев'яних рамах чи стелажах.
В процесі навантаження, розвантаження, транспортування і зберігання балонів слід застосовувати заходи, що запобігають падінню, ушкодженню і зіткненню балонів.
При роботі з кисневою технікою працівник повинен мати чистий одяг, знежирювати руки і користуватися чистим знежиреним інструментом. У разі роботи з рідким і газоподібним киснем варто уникати насичення ним одягу й волосся, тому що це може викликати їхнє раптове запалення при наближенні до вогню (приблизно через 20 хвилин після закінчення роботи з киснем небезпека запалення зникає).