- •5.07010102 «Організація перевезень і управління на автотранспорті», 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»,
- •5.03050801 «Фінанси і кредит», 5.03050901 «Бухгалтерський облік»
- •5.07010102 «Організація перевезень і управління на автотранспорті», 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»,
- •5.03050801 «Фінанси і кредит», 5.03050901 «Бухгалтерський облік»
- •Тема1 «Вступ. Загальні питання охорони праці» План
- •Сучасний стан оп
- •Дисципліна «ооп», мета та завдання курсу
- •Основні терміни та визначення в галузі оп
- •Сучасний стан оп
- •Дисципліна «ооп», мета та завдання курсу
- •Основні терміни та визначення в галузі охорона праці
- •Тема 2 «Правові та організаційні основи охорони праці» План
- •Медичні огляди працівників
- •Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Нормативні акти про охорону праці
- •Фінансування оп
- •Тема 3 « Державне управління оп. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці» План
- •1. Державне управління оп
- •2. Органи державного нагляду за оп
- •3. Громадський контроль за оп
- •Державне управління оп
- •Органи контролю та нагляду за станом оп
- •Громадський контроль за охороною праці
- •Тема 4 «Організація охорони праці на підприємстві» План
- •Служба охорони праці підприємства
- •Комісія з питань оп
- •Атестація робочих місць за умовами праці
- •Кольори безпеки та знаки безпеки праці
- •Тема 5 «Навчання з питань охорони праці» План
- •1. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці
- •Тема 6 «Профілактика травматизму та професійних захворювань» План
- •1. Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання
- •2. Причини виробничого травматизму та захворювань
- •3. Профілактика травматизму та захворювань
- •4. Шляхи попередження
- •Література:
- •Тема 7 «Основи фізіології та гігієни праці» План
- •Основи фізіології праці.
- •Гігієна праці, її значення.
- •Загальні підходи до оцінки умов праці.
- •1. Основи фізіології праці.
- •3.Загальні підходи до оцінки умов праці.
- •Література:
- •Тема 7.1 «Повітря робочої зони» План
- •1. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •3. Вентиляція виробничих приміщень
- •1. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •3. Вентиляція виробничих приміщень
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.2. «Освітлення виробничих приміщень» План
- •1. Основні світлотехнічні визначення.
- •2. Види та класифікація освітлення.
- •3. Вимоги до виробничого освітлення.
- •4. Джерела штучного освітлення.
- •5. Експлуатація систем виробничого освітлення.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.3 «Вібрація» План
- •1. Джерела, класифікація і характеристики вібрації.
- •2. Гігієнічне нормування вібрацій. Методи контролю параметрів вібрацій.
- •3. Заходи та засоби захисту від вібрацій.
- •1. Джерела, класифікація і характеристики вібрації.
- •2. Гігієнічне нормування вібрацій. Методи контролю параметрів вібрацій.
- •3. Заходи та засоби захисту від вібрацій.
- •Тема 7.4 «Шум, ультразвук та інфразвук» План
- •1. Шум, його класифікація. Нормування шумів.
- •2. Заходи та засоби захисту від шуму.
- •3. Джерела ультразвуку та інфразвуку.
- •4. Нормування та контроль рівнів уз та із.
- •5. Заходи та засоби захисту від уз та із.
- •Література:
- •Тема 7.5 «Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону» План
- •1. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань (емв) та електричних і магнітних полів (емп).
- •2. Нормування електромагнітних випромінювань.
- •3. Захист від електромагнітних випромінювань і полів.
- •1. Джерела, особливості і класифікація емв та емп.
- •2. Нормування електромагнітних випромінювань.
- •3. Захист від електромагнітних випромінювань і полів.
- •Література:
- •Тема 7.6 «Випромінювання оптичного діапазону» План
- •2. Ультрафіолетові випромінювання.
- •3. Лазерне випромінювання.
- •Література:
- •Тема 7.7 «Іонізуюче випромінювання» План
- •1. Виробничі джерела та класифікація ів.
- •2. Особливості впливу ів на організм людини.
- •3. Методи та засоби захисту персоналу від ів.
- •1. Виробничі джерела та класифікація ів.
- •2. Особливості впливу ів на організм людини.
- •3. Методи та засоби захисту персоналу від ів.
- •Література:
- •Тема 7.8
- •«Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення
- •Виробничих і допоміжних приміщень»
- •2. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
- •3. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •Основні вимоги до водопостачання та каналізації.
- •Література:
- •Тема 8.1 «Основи виробничої безпеки. Загальні вимоги безпеки» План
- •1. Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів.
- •1. Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів.
- •2. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
- •3. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •Література:
- •Тема 8.2 «Електробезпека» План
- •Тема 9 «Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах» План
- •1.Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •2. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю.
- •3. Класифікація вибухо-небезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон.
- •4. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту.
- •5. Пожежна сигналізація.
- •6. Засоби пожежогасіння.
- •7. Дії персоналу при виникненні пожежі.
- •8. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах.
- •9. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
- •Література:
1.Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
Відповідно до ГОСТ 12.1.044-84 оцінку пожежовибухо-небезпечності усіх речовин та матеріалів проводять залежно від агрегатного стану: газ, рідина, тверда речовина (пил виділено в окрему групу). Тому і показники їхньої пожежовибухонебезпечності будуть дещо різні. Перш за все визначають групу горючості даної речовини. За цим показником всі речовини та матеріали поділяються на негорючі, важкогорючі та горючі.
Негорючі — речовини та матеріали не здатні до горіння на повітрі нормального складу. Це неорганічні матеріали, метали, гіпсові конструкції.
Важкогорючі — це речовини та матеріали, які здатні до займання в повітрі від джерела запалювання, однак після його вилучення не здатні до самостійного горіння. До них належать матеріали, які містять горючі та негорючі складові частини. Наприклад, асфальтобетон, фіброліт.
Горючі — речовини та матеріали, які здатні до самозаймання, а також займання від джерела запалювання і самостійного горіння після його вилучення. До них належать всі органічні матеріали. В свою чергу горючі матеріали поділяються на легкозаймисті, тобто такі, які займаються від джерела запалювання незначної енергії (сірник, іскра) без попереднього нагрівання та важкозаймисті, які займаються від порівняно потужного джерела запалювання.
Температура спалаху - найнижча температура горючої речовини, при якій над її поверхнею утворюються пари або гази, здатні спалахнути від джерела запалювання, але швидкість їх утворення ще недостатня для стійкого горіння.
За температурою спалаху розрізняють:
легкозаймисті рідини (ЛЗР) — рідини, які мають температуру спалаху, що не перевищує 61 °С у закритому тиглі (бензин, ацетон, етиловий спирт);
горючі рідини (ГР) — рідини, які мають температуру спалаху понад 61 °С у закритому тиглі або 66 °С у відкритому тиглі (мінеральні мастила, мазут, формалін).
Температура спалахування — найнижча температура речовини, при якій вона виділяє горючі пари і гази з такою швидкістю, що після їх запалення виникає стійке горіння.
Температура самоспалахування — найнижча температура речовини, при якій відбувається різке збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що призводить до виникнення полум'янистого горіння.
Температури спалаху та спалахування належать до показників пожежовибухонебезпечності лише рідин та твердих речовин. Важливими показниками, що характеризують пожежовибухо-небезпечні властивості газів, рідин та пилу є концентраційні межі поширення полум'я (запалення). Нижня (НКМ) та верхня (ВКМ) концентраційні межі поширення полум'я — це мінімальна та максимальна об'ємна (масова) доля горючої речовини у суміші з даним окислювачем, при яких можливе займання (спалахування) суміші від джерела запалювання з наступним поширенням полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання. Суміші, що містять горючу речовину нижче НКМ чи вище ВКМ горіти не можуть. Наявність областей негорючих концентрацій речовин та матеріалів надає можливість вибрати такі умови їх зберігання, транспортування та використання, при яких виключається можливість виникнення пожежі чи вибуху.