- •Проблеми відношення людини до світу. Поняття світогляду, його історичні типи. Основні складові світогляду: знання, віра, переконання, цінності, ідеали.
- •Історичні типи світогляду:
- •Основні складові світогляду:
- •Предмет філософії. Основне коло філософських питань. Основні функції філософії
- •Функції філософії:
- •Філософія як наука і як форма суспільної свідомості. Філософія і релігія, філософія і культура. Національна своєрідність філософського мислення.
- •Умови формування, особливості та проблематика давньогрецької філософії як джерела західного типу мислення.
- •Особливості, проблематика та персоналії мілетської школи давньогрецької філософії.
- •Проблема буття людини і суспільства в філософії Платона
- •Концепція пізнання в філософської системі Платона.
- •Філософські погляди Аристотеля. Вчення про матерію та форму.
- •Особливості формування, проблематика та персоналії філософії європейського Середньовіччя.
- •Філософія Середньовіччя, її теоцентричний характер, основні етапи розвитку: апологетика, патристика, схоластика.
- •Апологетика
- •Патристика
- •Рання схоластика
- •Класична схоластика
- •Особливості релігійної філософії. Ф. Аквінський та його теорія «подвійної істини».
- •Умови формування та особливості філософія епохи Відродження, її антропоцентричний та гуманістичний характер.
- •Особливості філософії Відродження:
- •Наукова революція 17 ст. Та її відображення в філософії.
- •Проблема методу пізнання в філософії Нового часу. Емпіризм ф. Бекона та раціоналізм р. Декарта
- •Філософія французького Просвітництва, її характерні риси, основні напрями, місце і роль в історії культури.
- •Німецька класична філософія, її характерні риси, основні проблеми і принципи, місце в історії культури.
- •І. Кант про межи науковогопізнання. «Річ у собі» та «явище»
- •Етична теорія і. Канта. Категоричний імператив.
- •Філософія г.-в. Гегеля, його філософська система і метод, тотожність мислення і буття.
- •Становлення філософських поглядів к. Маркса. Ф. Енгельса. Сутність концепції матеріалістичного розуміння історії.
- •21. Причини виникнення, проблематика та напрямки некласичної філософії 20 століття. Сцієнтизм та антропологізм
- •22. Некласична філософія кінця 19 ст. Проблема ірраціонального: воля, почуття, інтуїція в філософії ф.Ніцше.
- •23. Класичний психоаналіз з. Фрейда. Ідея несвідомого, структура психіки за з. Фрейдом та к. Юнгом.
- •24. Основні течії та характерні риси антропологічного напрямку некласичної філософії хх ст.
- •25. Проблема свободи та відповідальності в екзистенціалізмі ж.-п. Сартра.
- •26. Особливості формування, проблематика та персоналії української філософії хіх – хх ст.
- •27. Особливості філософії Київської Русі. Іларіон Київський.
- •28. С. Сковорода – фундатор філософії українського духу. Гуманістичний характер вчення про спорідненню працю.
- •29. Слов’янофільство та західництво як дві лінії розвитку російської соціально-філософської думки Росії х1х – хх століття.
- •30. Філософське розуміння буття, його структура.
- •31. Матерія як філософська категорія. Еволюція поглядів на матерію. Рух - атрибут матерії. Класифікація форм руху.
- •32. Простір та час як форми існування матерії. Поняття соціального часу.
- •33. Зміст і форми філософського вчення про розвиток (діалектична та метафізична концепції).
- •34. Наука як феномен цивілізації. Типологія наук.
- •Типологія наук:
- •35. Наука як система знань. Місце науки в системі духовної культури. Наука, релігія, мораль.
- •36. Структура пізнання. Взаємозв’язок чуттєвого та раціонального пізнання. Творчість як найвища форма пізнавальної активності людини.
- •37. Проблема істини. Істина як процес. Діалектика абсолютної та відносної істини
- •38. Роль практики у процесі пізнання
- •39. Проблема істини в історії філософії. Догматизм, скептицизм, релятивізм як гносеологічні концепти.
- •40. Смисл і специфіка екологічного буття. "Антропологічна катастрофа". Масштаби людської діяльності і сучасна глобалістика.
- •41. Проблема походження людини: основні концепції.
- •42. Сутність та мета людського існування. Ціннісні виміри людського життя: предметні цінності та суб’єктивні цінності.
- •43. Природа як матеріальна передумова суспільства. Природа та культура. "Перша" та "друга" природи, біо- та ноосфера.
- •44. Структура соціальних відносин. Поняття соціальної структури суспільства: група, клас, верства, прошарки.
- •45. Діалектика виробництва, розподілу, обміну і споживання. Продуктивні сили та виробничі відносини.
- •46. Роль науки у виробництві. Історична генеза взаємодії науки і виробництва. Сутність сучасної нтр, її соціальні наслідки.
- •47. Основні концепції походження людини. Індивід, індивідуальність, особистість.
- •48. Головні концепції філософії історії. Суб'єкт історії. Закони та рушійні сили історії, проблема її смислу.
- •Гегелівська концепція філософії історії
- •Культурологічний підхід до філософії історії Шпенглера
- •Тлумачення суті історії к.Ясперсом
- •49. Філософський зміст проблеми екологічної безпеки. Екологічна свідомість, її риси.
- •50. Роль науки у виробництві. Історична генеза взаємодії науки і виробництва. Сутність сучасної нтр, її соціальні наслідки
41. Проблема походження людини: основні концепції.
Власне кажучи, сьогодні не існує переконливої теорії, що була б підкріплена незаперечними фактами і що могла б пояснити передісторію становлення людства. Міркування з цього приводу можна класифікувати як гіпотези. Найчастіше виокремлюють три гіпотези: релігійну, космічну, еволюційну.
Релігійна (теологічна) гіпотеза походження людини базується на біблійних переказах про створення Богом світу і людини, гріхопадіння Адама і Єви, Всесвітній потоп, про те, що заповідав Бог людям, та регламентацію життєдіяльності людини, яка викладена в заповідях. Звернімо увагу на те, що в Біблії сказано: людина створена "з пороху земного", а це можна прочитати й так: вона має земну природу і не занесена на Землю з Космосу.
Космічна гіпотеза походження людини базується на припущенні, що життя принесено на Землю з Космосу, у тому числі в його цивілізованих проявах. Під Космосом мають на увазі Всесвіт, котрий знаходиться за межами нашого планетарного середовища. Різновидом космічної гіпотези є припущення про те, що життя на Землю могло бути занесено космічним пилом через атмосферу, який завдяки сприятливим умовам географії та біології Землі перетворився на сучасні форми живого. Ще є припущення про існування позаземних цивілізацій, розвиток яких дозволяє долати космічний простір і час. Вони були на Землі, залишили своїх представників, які згодом перетворились на землян і досягли нинішнього цивілізованого розвитку. Проте всі ці припущення залишаються гіпотезою, бо не мають експериментально-практичного підтвердження
Еволюційна гіпотеза походження життя та людини з'явилась у другій половині XIX ст. Спочатку Чарльз Дарвін (1809-1882) зробив опис біологічної передісторії людини, створивши теорію природного добору. Згідно з цією теорією під дією природних факторів добору, внаслідок потреби адаптації до середовища Homosapiens виник як прямий наслідок еволюційного вдосконалення живих істот. Потім Люїс Морган (1818-1881) дослідив процес становлення людського суспільства і людини як суспільної істоти.На основі цих досліджень Фрідріх Енгельс (1820-1895) обґрунтував теорію походження людини і суспільства. Він довів, що вирішальну роль у цьому процесі відіграла праця як цілеспрямована діяльність. Початкова праця привела до того, що: а) організм предків людини почав пристосовуватися не тільки до умов середовища, а й до трудової діяльності. У процесі тривалого пристосовування організму до виконання трудових операцій у людської істоти з'явилася пряма хода, відбулася диференціація функцій передніх та задніх кінцівок, розвинулися руки, головний мозок; б) праця, яка була спільною діяльністю, обумовила появу та розвиток різних видів спілкування, членороздільної мови як засобу спілкування і передачі трудового та соціального досвіду; в) завдяки трудовій діяльності утворилися виробничі відносини. Люди не можуть виробляти матеріальні блага, не об'єднавшись між собою. На основі виробничих відносин з'являються різноманітні ідеологічні відносини, форми суспільної свідомості і відповідні установи й організації. Це означало, що формувалося людське суспільство. Ця схема задовольняє певною мірою наукову допитливість, хоча, без сумніву, потребує уточнень і є відкритою для нових висновків антропологів, археологів, істориків, інших спеціалістів.