18. Метеорологічні умови виробничого середовища, засоби та способи нормалізації параметрів мікроклімату

Метеорологічні умови виробничого середовища

Метеорологічні умови виробничого середовища або мікроклімат виробничих приміщень - це фізичний стан повітря, який характеризується такими фізичними параметрами:

• температурою повітря t, °С;

• відносною вологістю (ф, %;

• швидкістю руху повітря V, м/с;

• величиною атмосферного тиску Р, Па;

• тепловиділенням І, Вт/м²;

• ступенем іонізації повітря.

Мікроклімат виробничих приміщень залежить від кліматичних умов, часу доби, пори року і сезонних змін.

Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату

Створення оптимальних метеорологічних умов у виробничому приміщенні є складним завданням, розв’язати яке можна такими заходами та засобами:

• удосконалення технологічного процесу та устаткування;

• впровадження нових технологій та обладнання (наприклад, заміна полуменевого нагрівання індукційним). Заміна гарячого способу обробки металу холодним, горнових печей - тунельними, що дасть можливість зменшити виділен­ня тепла у виробниче приміщення;

• раціональне, об’ємне, планове і конструктивне рішення виробничих буді­вель (подвійне засклення, повітряні завіси, гарячі цехи в одноповерхових

будівлях);

• раціональне розміщення технологічного устаткування. Для гарячих виробів - окреме приміщення. Теплоізольовані обладнання розмістити в окремих приміщеннях, щоб теплові потоки не перехрещувались;

• автоматизація та дистанційне управління технологічним процесом. Цей захід виводить людину із виробничих зон (наприклад, автоматичне завантажування печей в металургії, управління розливом сталі);

• раціональна вентиляція, опалення та кондиціювання повітря;

• застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів;

• регулювання режимів праці та відпочинку;

• використання засобів індивідуального захисту.

19. Нормування метеорологічних умов, прилади для вимірювання метеорологічних умов

Нормування параметрів мікроклімату

Основним нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничого приміщення, є ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88.

Температура, відносна вологість та швидкість руху повітря нормуються для робочої зони - простору, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладено оцінку оптимальних та допустимих метеорологічних умов у робочій зоні залежно від теплової характеристики виробничого приміщення, категорії робіт за ступенем важкості та пори року.

Оптимальні (комфортні) вважаються такі параметри мікроклімату, які за тривалої і систематичної дії на людину забезпечують збереження нормального теплового стану організму. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту і створюють умови для високого рівня працездатності людини.

Допустимі мікрокліматичні умови передбачають можливість напруженої роботи механізму терморегуляції, що не виходить за межі можливостей організму, а також дискомфортні відчуття (умови, які не шкідливі для здоров’я).

Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату нормуються залежно від періоду року.

теплий - середньодобова температура повітря зовнішнього середовища tзв>=

• 10 °С;

холодний - середньодобова температура повітря зовнішнього середовища tзв<=10 °С.

• від категорії робіт за важкістю їх виконання: легкі; середньої важкості; важкі',

• від категорії приміщень, в яких проводяться роботи:

“холодні” - приміщення з незначним надлишком тепла до 20 кКал/м³ - год; “гарячі” - приміщення з явним надлишком тепла > 20 кКал/м³ • год.

Приклади екстремальних ситуацій

Допустиме перебування людини у воді залежно від температури:

10 °С 1-2 хв; 15 хв смертельні наслідки;

16-18 °С не більше години; 19-20 °С - 40-120 хв; > 26 °С - 12 год.

Зона довготривалого перенесення висоти:

9 км - 9 с; 8 км - до 3 хв; 1,5-2 км - довготривале;

Найнижча температура - 83 °С (Антарктика);

Найвища температура+53 °С (Мексика);

33 °С і (фі ~ 100 % (джунглі);

42. С і (фі ~ 2 % (пустеля).

Прилади для визначення параметрів мікроклімату

Для того, щоб визначити чи відповідає повітря всередині даного приміщення встановленим нормам, необхідно кількісно оцінити кожний з його параметрів

Вимірювання температури повітря - проводиться в кількох точках робо­чої зони: на рівні 1,3-1,5 м від підлоги, на відстані 1 м від нагрівальних приладів.

Термометри: ртутні, спиртові; парні термометри (які складаються із зачорненого і посрібленого) - в умовах теплового випромінювання; термографи - для безперервного реєстрування температури (самописні прилади).

Вимірювання відносної вологості повітря - відношення фактичного вмісту маси водяних парів, що містяться в цей час в 1 м³ повітря, до максимально можливого їх вмісту при даній температурі визначається: психрометром Августа; психрометром аспіраційним (Ассмана); гігрометром; для запису зміни вологості - гігрографом.

Вимірювання швидкості руху повітря здійснюють анемометрами: крильчастими - 0,3 - 5 м/с, чашковими - 1 - 20 м/с; кататермометрами V < 0,5 м/с.

Для вимірювання інтенсивності теплового випромінювання використо­вують актинометри.

а б

Рис. 2.1. Психрометри: а -аспіраційний; б-Августа

Для контролю вмісту шкідливих речовин в повітрі застосовують такі методи:

• газів і парів (лабораторний, експрес-метод, автоматично-дистанційний);

• для замірювання запиленості (ваговий, рахунковий, фотометричний, електричний).

Зміст

1. Принципи державної політики в газузі охорони праці (ОП). Ст. 1

2. Основні поняття, терміни з охорони праці їх визначення. Складові частини. Ст. 1 - 2

3. Законодавство України з ОП. Нормативно-правові акти з ОП. Ст. 2 - 4

4. Гарантії прав громадян на ОП ст. ………

5. Компенсація за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці. Ст. 4

6. ОП жінок. ОП неповнолітніх ст. 4 - 5

7. Відповідальність за порушення вимог з ОП ст. 5 - 6

8. Організація охорони праці на підприємстві ст. 6 - 7

9. Види інструктажів і навчання безпечним умовам праці ст. 7 - 9

10. Державний нагляд за станом ОП. Державне управління ОП. Ст. 9 -10

11. Відомчий і громадський контроль за станом ОП ст. 11 - 10

12. Планування і фінансування заходів з ОП ст. 12 - 11

13. Методи аналізу виробничого травматизму ст. 12 - 15

14. Класифікація причин виробничого травматизму ст. 15 - 17

15. Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я (одноразова допомога) ст. 17 -18

16. Шкідливі фактори в умовах виробництва (поняття ГДК) ст 18 - 21

17. Виробничий пил і його вплив на організм людини. Заходи захисту від пилу, газів і парів ст. 21 - 23

18. Метеорологічні умови виробничого середовища, засоби та способи нормалізації параметрів мікроклімату ст. 24

19. Нормування метеорологічних умов, прилади для вимірювання метеорологічних умов ст 24 - 26

27