10.Державний нагляд за станом оп. Державне управління оп.

.

державне управління охороною праці в Україні здійснюють:

— Кабінет Міністрів України;

— Комітет по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України;

— міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;

— місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів;

— асоціації, концерни, корпорації та інші об'єднання підприємств

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці; - спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки; - спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки; - спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці. Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні. Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється цим Законом, законами України "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

11. Відомчий і громадський контроль за станом оп

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників. Професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників. Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь. У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.

ВІДОМЧИЙ КОНТРОЛЬ - контроль, здійснюваний відомствами . Розрізняють два види: внутрівідомчий (внутрішній) і надвідомчий (зовнішній) контроль. Внутрівідомчий контроль є функцією практично всіх міністерств, ін. відомств. Він дає можливість контролювати стан справ у сфері діяльності відповідних органів. Контрольні повноваження цих органів, як правило, закріплені у положеннях про них. Надвідомчий контроль має більш широкий характер. Ним охоплюється сфера діяльності багатьох міністерств та інших відомств. Контрольні повноваження органів надвідомчого контролю можуть фіксуватися не тільки у положеннях про них, а й у спец, законах. Напр., надвідомчі контрольні повноваження Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревіз. управлінь в АР Крим, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревіз. підрозділів (відділів, груп) у районах, містах і районах у містах регулюються Законом «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (1993).

Відомчий к. здійснюється шляхом проведення планових та разових перевірок і ревізій. Органи відомчого к. мають право застосовувати щодо правопорушників відповідні заходи впливу, в т. ч. накладати на них адміністративні стягнення.