- •1 Принципи державної політики в галузі охорони праці:
- •2. Основні поняття,терміни з оп їх визначення. Складові частини оп
- •3. Законодавство України з оп. Нормативно-правові акти з оп.
- •4.Гарантії прав громадян на оп.
- •5.Компенсація за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці.
- •6.Охорона праці жінок. Охорона праці неповнолітніх.
- •7.Відповідальність за порушення вимог по оп
- •8.Організація оп на підприємстві
- •9.Види інструктажів і навчання безпечним методам праці
- •10.Державний нагляд за станом оп. Державне управління оп.
- •11. Відомчий і громадський контроль за станом оп
- •12. Планування і фінансування заходів із оп
- •13. Методи аналізу виробничого травматизму
- •14. Класифікація причин виробничого травматизму.
- •15. Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоровя (одноразова допомога)
- •16.Шкідливі фактори в умовах виробництва ( поняття гдк)
- •17. Виробничий пил і його дія на організм людини. Заходи захисту від пилу,газів і парів.
- •18. Метеорологічні умови виробничого середовища,засоби та способи нормалізації параметрів мікроклімату.
- •19. Нормування метеорологічних умов,прилади для вимірювання метеорологічних умов.
- •20. Вентиляція виробничих приміщень . Аерація виробничих приміщень.
- •21. Розрахунок систем механічної загально обмінної вентиляції.
- •22. Місцева вентиляція
- •23. Види освітлення вимоги до виробничого освітлення
- •24.Природне освітлення, кпо. Розрахунок природного освітлення.
- •25. Штучне освітлення, вимоги до виробничого освітлення, нормування.
- •26. Кількісні та якісні показники освітлення
- •27. Розрахунок і вимірювання природного освітлення
- •28. Методи розрахунку штучного освітлення
- •29. Порівняльна характеристика джерел штучного світла . Світильники.
- •30. Шум, вплив на організм людини, фізичні характеристики шуму.
- •31. Нормування, вимірювання і заходи захисту від шуму
- •32. Вібрація. Характеристики вібрації. Захист від вібрації.
- •33. Дія виробничих вібрацій на організм людини. Нормування і вимірювання вібрацій
- •34. Дія електричного струму на організм людини. Причини смертельних випадків від дії електричного струму.
- •35. Фактори які визначають ступінь уражень електричним струмом.
- •37. Двохфазне включення людини в електричну мережу(схеми) наслідки ураження
- •38. Наслідки уражень людини при однофазному включенні в електричну мережу ( схеми)
- •39. Класифікація приміщень по електричній безпеці
- •40. Захист від дотику до струмоведучих частин
- •41. Захисне заземлення, його нормування, принцип, призначення
- •42. Занулення, його призначення, захисне вимкнення.
- •43. Засоби захисту при роботі на електричних установках
- •44. Перша допомога при ураженні електричним струмом
- •45. Організація пожежної охорони в Україні
- •46. Поняття про процес горіння
- •47. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами
- •48. Джерела і причини виникання пожеж і вибухів.
- •49. Вибухо- і пожежонебезпечні властивості горючих речовин.
- •50.Категорія приміщень по вибухопожежонебезпеці згідно онтп 24-86
- •51. Завдання та види пожежної охорони
- •52. Протипожежне водозабезпечення
- •53. Способи і засоби гасіння пожеж
- •54. Типи і будова вогнегасників.
- •55. Первинні засоби :
- •57. Спринклерні та дренчерні установки.
15. Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоровя (одноразова допомога)
Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я
Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків. У повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого) одноразову допомогу. При цьому пенсії та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються.
Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором (угодою, трудовим договором). Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлено стійку втрату працездатності, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати ним професійної працездатності.
У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менше п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю, крім того не менше річного заробітку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася після його смерті.
Якщо нещасний випадок стався внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів з охорони праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшений у порядку, який визначається трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету підприємства, але не більше ніж на п'ятдесят відсотків. Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією з розслідування нещасного випадку.
Власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування (в тому числі санаторно-курортне), протезування, придбання транспортних засобів, по догляду за ним та інші види медичної та соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, який видається у встановленому порядку; надає інвалідам праці, включаючи не працюючих на підприємстві, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок, а при можливості - за рахунок підприємства.
16.Шкідливі фактори в умовах виробництва ( поняття гдк)
Шкідливими вважаються речовини - що при контакті з організмом людини за умов порушення вимог безпеки можуть призвести до виробничої травми, професійного захворювання або розладів у стані здоров'я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь
Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через органи дихання, органи травлення, а також шкіру та слизові оболонки. Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм можуть викликати отруєння…. шкідливі речовини поділяють на хімічні речовини та промисловий пил Хімічні речовини (шкідливі та небезпечні) відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 за характером впливу на організм людини поділяються на:
— загальнотоксичні, що викликають отруєння всього організму (ртуть, оксид вуглецю, толуол, );
— подразнюючі, що викликають подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок (хлор, аміак); — сенсибілізуючі, що діють як алергени (альдегіди, розчинники та лаки на основі нітросполук);
— канцерогенні, що викликають ракові захворювання (ароматичні вуглеводні, аміносполуки, );
— мутагенні, що викликають зміни спадкової інформації (свинець, радіоактивні речовини,);
— що впливають на репродуктивну (відтворення потомства) функцію (бензол, свинець, марганець,).
ГДК - розуміють таку концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі на протязі 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані здоров'я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь.
За величиною ГДК в повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):
— 1-й — речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон).
— 2-й — речовини високонебезпечні, ГДК 0,1...1,0 мг/м3 (кислоти сірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги).
— 3-й — речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1...10,0 мг/м3 (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий).
— 4-й — речовини малонебезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м3 (аміак, бензин, ацетон, гас).
