- •1 Принципи державної політики в галузі охорони праці:
- •2. Основні поняття,терміни з оп їх визначення. Складові частини оп
- •3. Законодавство України з оп. Нормативно-правові акти з оп.
- •4.Гарантії прав громадян на оп.
- •5.Компенсація за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці.
- •6.Охорона праці жінок. Охорона праці неповнолітніх.
- •7.Відповідальність за порушення вимог по оп
- •8.Організація оп на підприємстві
- •9.Види інструктажів і навчання безпечним методам праці
- •10.Державний нагляд за станом оп. Державне управління оп.
- •11. Відомчий і громадський контроль за станом оп
- •12. Планування і фінансування заходів із оп
- •13. Методи аналізу виробничого травматизму
- •14. Класифікація причин виробничого травматизму.
- •15. Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоровя (одноразова допомога)
- •16.Шкідливі фактори в умовах виробництва ( поняття гдк)
- •17. Виробничий пил і його дія на організм людини. Заходи захисту від пилу,газів і парів.
- •18. Метеорологічні умови виробничого середовища,засоби та способи нормалізації параметрів мікроклімату.
- •19. Нормування метеорологічних умов,прилади для вимірювання метеорологічних умов.
- •20. Вентиляція виробничих приміщень . Аерація виробничих приміщень.
- •21. Розрахунок систем механічної загально обмінної вентиляції.
- •22. Місцева вентиляція
- •23. Види освітлення вимоги до виробничого освітлення
- •24.Природне освітлення, кпо. Розрахунок природного освітлення.
- •25. Штучне освітлення, вимоги до виробничого освітлення, нормування.
- •26. Кількісні та якісні показники освітлення
- •27. Розрахунок і вимірювання природного освітлення
- •28. Методи розрахунку штучного освітлення
- •29. Порівняльна характеристика джерел штучного світла . Світильники.
- •30. Шум, вплив на організм людини, фізичні характеристики шуму.
- •31. Нормування, вимірювання і заходи захисту від шуму
- •32. Вібрація. Характеристики вібрації. Захист від вібрації.
- •33. Дія виробничих вібрацій на організм людини. Нормування і вимірювання вібрацій
- •34. Дія електричного струму на організм людини. Причини смертельних випадків від дії електричного струму.
- •35. Фактори які визначають ступінь уражень електричним струмом.
- •37. Двохфазне включення людини в електричну мережу(схеми) наслідки ураження
- •38. Наслідки уражень людини при однофазному включенні в електричну мережу ( схеми)
- •39. Класифікація приміщень по електричній безпеці
- •40. Захист від дотику до струмоведучих частин
- •41. Захисне заземлення, його нормування, принцип, призначення
- •42. Занулення, його призначення, захисне вимкнення.
- •43. Засоби захисту при роботі на електричних установках
- •44. Перша допомога при ураженні електричним струмом
- •45. Організація пожежної охорони в Україні
- •46. Поняття про процес горіння
- •47. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами
- •48. Джерела і причини виникання пожеж і вибухів.
- •49. Вибухо- і пожежонебезпечні властивості горючих речовин.
- •50.Категорія приміщень по вибухопожежонебезпеці згідно онтп 24-86
- •51. Завдання та види пожежної охорони
- •52. Протипожежне водозабезпечення
- •53. Способи і засоби гасіння пожеж
- •54. Типи і будова вогнегасників.
- •55. Первинні засоби :
- •57. Спринклерні та дренчерні установки.
12. Планування і фінансування заходів із оп
Відповідно до ст. 21 Закону України „Про охорону праці" фінансування охорони праці здійснюється власником. Працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо охорони праці. На підприємствах, в галузях, на регіональному та державному рівні створюються фонди охорони праці відповідно до Положення про державний, галузеві, регіональні фонди охорони праці та фонди охорони праці підприємств
Управління державним фондом охорони праці здійснює Держнаглядохоронпраці.
Управління галузевими фондами охорони праці здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, концернами, корпораціями, іншими об'єднаннями, що створені за галузевим принципом та здійснюють координацію діяльності підприємств з питань охорони праці.
Управління регіональними фондами охорони праці здійснюється Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
13. Методи аналізу виробничого травматизму
Для аналізу виробничого травматизму застосовують такі основні методи: статистичний, топографічний, монографічний, економічний, метод анкетування, метод експертних оцінок.
Статистичний метод базується на вивченні травматизму за документами: звітами, актами, журналами реєстрації. Це дозволяє групувати випадки травматизму за певними ознаками: за професіями потерпілих, за робочими місцями, цехами, стажем, віком, причинами травматизму, обладнанням, яке спричинило травму. Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту. Топографічний метод ґрунтується на тому, що на плані цеху (підприємства) відмічають місця, де сталися нещасні випадки. Економічний метод полягає у вивченні та аналізі втрат, що спричинені виробничим травматизмом. Метод анкетування. Розробляються анкети для робітників. На підставі анкетних даних (відповідей на запитання) розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків. Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного обладнання, пристосувань, інструментів, технологічних процесів.
14. Класифікація причин виробничого травматизму.
причини виробничого травматизму і професійної захворюваності на поділяють наступні основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні.
Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням.
Технічні причини: несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування.
Санітарно-гігієнічні причини: підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни.
Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.
Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяються на технічні та організаційні.
До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки.
До організаційних організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового законодавства, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці; впровадження безпечних методів та наукової організації праці.