- •Загальні правила проведення випробувань матеріалів
- •Оформлення звіту по лабораторній роботі
- •Загальні відомості про добір проб (вибірок) для проведення випробувань
- •Методи добору проб
- •Особливості добору та приготування проб волокон та ниток
- •Лабораторна робота № 1 Визначення параметрів кліматичних умов оточуючого середовища
- •Завдання:
- •Загальні відомості:
- •Методика виконання роботи
- •Реєстрація відносної вологості та температури повітря гігрографами та термографами
- •Кондиціонування матеріалів перед випробуваннями
- •Контрольні запитання
- •Відносна вологість повітря, %, що визначається за допомогою простого психрометра.
- •Відносна вологість повітря, %, що визначається за допомогою аспіраційного психрометра.
- •Методика виконання роботи Визначення вологості ниток та текстильних полотен у сушильному апараті
- •Визначення вологості ниток та текстильних полотен у сушильній шафі
- •Практична робота № 3 Світлова мікроскопія текстильних волокон
- •Завдання:
- •Загальні відомості:
- •Методика виконання роботи
- •Натуральні текстильні волокна Бавовна
- •Натуральний шовк
- •Штучні волокна Віскозні волокна
- •Ацетілцелюлозні волокна
- •Синтетичні волокна
- •Натуральні текстильні волокна
- •Штучні текстильні волокна
- •Синтетичні текстильні волокна
- •Розпізнавання волокон рослинного та тваринного походження за характером горіння
- •Характер горіння натуральних волокон
- •Характер горіння хімічних волокон
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 4 Визначення основних структурних характеристик текстильних ниток
- •Завдання
- •Загальні відомості Визначення лінійної густини, діаметру пряжі та швейних ниток
- •Визначення характеристик скрученості пряжі та швейних ниток
- •Методика виконання работи Визначення лінійної густини пряжі та ниток
- •Визначення напрямку крутіння, числа скручень, складень та укрутки ниток та пряжі
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 5 Визначення напівциклових розривних характеристик пряжі та швейних ниток.
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Будова та принцип дії розривної машини рм-3-1
- •Методика виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 6 Визначення повної деформації та її компонентів при одноцикловому розтягуванні текстильних та швейних ниток
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Будова та принцип дії релаксометра рм-5
- •Найменування проби _____________________________________ Величина навантаження __________________________________
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 7 Визначення характеристик ниток при багатократному розтягуванні
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Методика виконнання роботи
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 8 Визначення витривалості пряжі та швейних ниток при багатократному згинанні
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Методика виконнання роботи
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 9 Визначення нерівноважності та жорсткості при скручуванні пряжі та швейних ниток
- •Завдання
- •Характеристики типу приладу км-20-2м
- •Методика виконнання роботи Визначення нерівноважності ниток
- •Визначення жорсткості ниток
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Бавовняні швейні нитки
- •Характеристика бавовняних швейних ниток
- •Методика виконання роботи Бавовняна пряжа
- •Нормативні показники якості до основної кардної бавовняної пряжі
- •Бавовняні нитки
- •Контрольні запитання
- •Практична робота №11 Вивчення та аналіз асортименту текстильних ниток
- •Завдання:
- •Загальні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Результати аналізу текстильних ниток (пряжі) за різними класифікаційними ознаками
- •Математична обробка результатів вимірювання властивостей текстильних матеріалів
- •Класифікація помилок вимірювання
- •Запис результатів вимірювань
- •Математична обробка результатів експерименту
- •Нормальний закон розподілу
- •Методи виключення грубих помилок
- •Середні значення та їх оцінки
- •Приклад 5
- •Статистичні методи встановлення емпіричних залежностей
- •Кореляційні залежності
- •Перелік діючої нормативної документації Випробування
- •Технологія текстильного виробництва
- •Iso 4880 – 2002/гост исо 4880 – 2002
- •Текстильні волокна взагалі
- •Натуральні волокна
- •Хімічні волокна
- •Міждержавні стандарти
- •Искусственные волокна
- •Список літератури
Запис результатів вимірювань
При текстильних матеріалів встановлюються якісні закономірності між певними властивостями фізичних об'єктів. Вимір – це знаходження значення фізичної величини за допомогою спеціальних технічних засобів. Однак точне експериментальне визначення числового значення фізичної величини можливо лише у тому випадку, якщо вона має дискретний характер (товщина, ширина текстильних матеріалів тощо).
Дійсне значення безперервної фізичної величини, яке ідеально відображало б у якісному і кількісному відношеннях конкретну властивість, точно визначити експериментальним шляхом не можливо. Відхилення результатів вимірювання фізичної величини від її дійсного значення називають похибкою вимірювання.
Мета математичної обробки результатів прямих вимірювань - обчислити найбільш достовірне значення величини, яка вимірюється, та оцінити його точність. Така обробка заснована на методах теорії ймовірності та математичної статистики, які припускають випадковий характер зміни величини, яка аналізується. Перед початком обробки результатів спостережень повинна бути виявлена та виключена систематична складова їх похибки. Інструментальна систематична складова виявляється перевіркою вимірювального приладу по зразковому приладу більш високої точності, а решта – на основі ретельного аналізу умов проведення експерименту.
Усунення систематичної складової погрішності відбувається шляхом введення відповідних поправок або за допомогою методів її автоматичної корекції. Однак повністю виключити систематичну складову погрішності не можливо, тому у подальшій обробці зводиться враховувати вплив не виключених залишків систематичної складової.
Математична обробка результатів експерименту
Для того, щоб мати можливість судити за певною ознакою генеральної сукупності по даних вибірки, необхідно, щоб вибірка була репрезентативною, тобто представницькою. Випробуванням підлягає не вся партія текстильного матеріалу, а лише певна її частина, внаслідок чого виникають похибки вибірки. Для обчислення, вільних характеристик, які б надавали б більш повну уяву про типову величину властивості, яка вивчається, всієї партії матеріалу, обчислюють середнє арифметичне значення та коефіцієнт нерівноти.
Середнє
арифметичне значення (
)
обчислюється шляхом складання усіх
окремих результатів випробувань (Хі)
та діленням їх суми ()
на загальне число випробувань (п),
та визначається за формулою:
(12.1)
де п – це число вимірювань (об'єм вибірки);Хі – окремі результати вимірювань.
Коефіцієнт нерівноти у більшості випадків визначається за стандартною формулою:
(12.2)
де – загальне середнє арифметичне значення по результатах всіх випробувань;
Xм – середнє арифметичне значення з результатів випробувань менших за числове значення загальної середнє арифметичної; п – загальна кількість випробувань; п1 – кількість випробувань менших за числове значення загальної середньої арифметичної.
Підрахунок Н виконують з точністю до 0,01 і округлюють до 0,1%.
Приклад
1
При
визначенні тонини швейних шовкових
ниток № 16 (умовний номер
18), що намотані на бобіни, отримали
наступні результати (табл.
12.1).
= 16,0;
n1
=
11;
=
15,4.
Підставляючи результати обчислень у
формулу (12.2),
отримаємо:
.
Отриманий результат порівнюють з нормативом стандарту на даний вид шовкових ниток при визначенні сортності та надають оцінку якості.
Вільні характеристики, що обчислюються за результатами випробувань частини партії, завжди будуть відрізнятися від вільних характеристик, отриманих при випробуванні всієї партії матеріалу. Досліджувати всю партію матеріалу не можливо з двох причин. По-перше, під час визначення, наприклад, характеристик при розриванні таке випробування призвело б до псування всієї партії матеріалу, по-друге, якщо партія матеріалу повністю зберігається, її повний аналіз буде досить тривалим і результати його не зможуть бути використані у оперативній роботі.
Таблиця 12.1
Тонина швейних шовкових ниток (умовний номер 18), отримана у результаті вимірів
№ випробувань |
Результат вимірювання, м/г |
№ випробувань |
Результат вимірювання, м/г |
№ випробувань |
Результат вимірювання, м/г |
1 |
16,8 |
11 |
16,5 |
21 |
16,0 |
2 |
17,2 |
12 |
15,4 |
22 |
16,0 |
3 |
16,0 |
13 |
15,8 |
23 |
16,2 |
4 |
16,6 |
14 |
16,2 |
24 |
16,5 |
5 |
15,4 |
15 |
16,6 |
25 |
15,9 |
6 |
15,2 |
16 |
15,4 |
26 |
15,8 |
7 |
16,8 |
17 |
15,0 |
27 |
16,4 |
8 |
15,3 |
18 |
16,0 |
28 |
16,0 |
9 |
16,2 |
19 |
15,0 |
29 |
15,7 |
10 |
16,6 |
20 |
16,0 |
30 |
16,0 |
Внаслідок
наведених причин випробується не вся
партія матеріалу, а лише її певна
частина, тому похибок вибірки уникнути
або усунути їх не можливо, але вони
повинні
бути враховані при використанні
результатів випробувань спеціальними
методами математичної статистики. Така
обробка результатів проводиться зазвичай
не
при виконанні стандартних лабораторних
випробувань, а при виконанні
науково-дослідних
робіт. У цих випадках математична
статистика рекомендує обчислювати
наступні
характеристики: середнє квадратичне
відхилення σ, коефіцієнт варіації
С,
середню
похибку середнє арифметичного т
та
коефіцієнта варіації тс,
гарантійні
похибки вибірки середнє арифметичного
тг
та
коефіцієнту варіації
,
дійсне
арифметичне середнє арифметичне значення
Мг
та
коефіцієнту варіації Сг.
середнє
квадратичне відхилення та похибки
обчислюються за різними формулами в
залежності від методу добору проб з
партії матеріалу. Застосування цих
формул у кожному
випадку забезпечує велику точність
обробки результатів вимірювань.
Найчастіше
застосовують наступні формули.
Середнє квадратичне відхилення обчислюється за формулою:
(12.3)
3начення σ має ту ж розмірність, що й окремі випробування.
Для розрахунку коефіцієнту варіації використовують таку формулу:
(12.4)
При нормальному розподілі та великому числу (≥100) випробувань матеріалу можна орієнтовно вважати, що:
С = 1,25Н. (12.5)
Коефіцієнт нерівноти Н за числовим значенням завжди менше ніж коефіцієнт варіації С, оскільки при підрахунку враховуються похибки вибірки.
Коефіцієнт варіації обчислюють з точністю 0,1%. Він має те ж саме значеннєве значення, що й коефіцієнт нерівноти. Обидва ці показники характеризують рівномірність текстильних матеріалів по показникам будови та фізико-механічним властивостям. Чим менше числове значення С або Н, тим більш рівномірним є матеріал за будовою та властивостями, тим вище його якість.
Слід вважати, що характеристики нерівномірності властивостей матеріалу коефіцієнт варіації застосовувати не рекомендується, якщо окремі результати Випробувань коливаються коло нуля.
Коефіцієнт варіації С характеризує ступінь розкиду тієї чи іншої властивості, тобто в якомусь ступені показники даної властивості матеріалу відхиляються від середнього. Якщо С < 5%, матеріал рівномірний та однорідний за досліджувальною властивістю; якщо С = 5÷10% – це означає, що властивості матеріалу досить рівномірні; С = 10÷15%, то це вказує на нерівномірність даної властивості матеріалу; якщо С > 15%, це означає, що показники властивості сильно розкидані.
Середня
похибка середнього арифметичного по
виборці визначається за формулою:
(12.6)
де α – нормоване відхилення, яке обирається в залежності від числа випробувань п:
п 5 10 15 20
а 2,9 2,3 2,2 2,1
Розмірність т така ж, як і розмірність σ.
Середня похибка коефіцієнта варіації визначається за формулою:
(12.7)
де α – коефіцієнт, що характеризує точність випробувань; п – число випробувань.
Гарантійні похибки вибірки тг та , також обчислюються за формулами (12.6) та (12.7). Вони надають більш точну характеристику випробувань, ніж середні похибки вибірки, але обчислюються при числі випробувань п більше 20 та при α = 2 або 3.
Згідно теорії математичної статистики, при різноманітних значеннях α ймовірність на кожне випробування різна:
Значення α Ймовірність
1 0,680
2 0,954
3 0,997
В оцінці точності результатів випробувань, Знаючи гарантійну помилку коефіцієнта варіації, керуються наступними критеріями:
Гарантійна похибка , % Результат випробувань
Менше 2 Хороший
Від 2 до 10 Середній
Більше 10 Низький
При низькому результаті випробувань необхідно збільшувати число випробувань.
З формули (12.6) видно, що точність випробувань прямо пропорційна рівномірності будови або властивостям досліджуваного матеріалу з ймовірністю в залежності від числового значення α й обернено пропорційна кореню квадратному з подвійного числа випробувань.
Рівномірність будови або властивостей досліджуваного матеріалу змінити не -і-можливо, оскільки вона відображає його природні властивості; тому точність аналізу можна підвищити лише шляхом збільшення кількості випробувань. Знаючи значення С та ймовірність значення α, можна задатися потрібною точністю аналізу, та підрахувати, яку кількість випробувань необхідно провести для цієї мети, за формулою (12.8).
(12.8)
Якщо розрахункове значення п менше за експериментальне, то можна говорити, що для певної мети достатня кількість експериментальних випробувань, якщо п розрахункове значно перебільшує експериментальне, то експеримент слід повторити.
Дійсне середнє арифметичне значення з ймовірністю від числового і значення а визначається за формулами:
(12.9)
або
(12.10)
Дійсний коефіцієнт варіації з ймовірністю від числового значення α визначається за формулами:
(12.11)
або
(12.12)
Приклад 2. Необхідно визначити міцність бавовняних глянсових ниток у три складання марки Екстра, торгового номеру З0. Для спрощення числового прикладу кількість випробувань була узята не 100, як це потрібно робити згідно стандарту, а лише 25. Знайшли значення Хi та , обчислили X = Хi - , та X2. Результати випробувань та розрахунків наведені у таблиці 12.2.
Загальна
сума результатів випробувань
складає
38000. Середнє арифметичне
= 1520. загальна сума
.
Підставляючи в формулу (3.2) значення
окремих
показників, маємо:
Так, при даній нерівноті за міцністю ниток для отримання, наприклад, =1,5%, число випробувань за формулою (3.7) повинно скласти:
Дійсне
середнє арифметичне, що визначається
за формулою (3.8), складатиме:
Дійсне
значення коефіцієнту варіації, що
визначається за формулою (3.9), дорівнює:
Отже, при проведенні обробки результатів випробувань зразків партії методом математичної статистики з ймовірністю при α=2 теоретично встановлено, що якщо б випробувалась уся партія ниток, то середня міцність їх у 954 випадках на кожні 1000 знаходилася б у межах 1442,6 ÷ 1597,4 сН і лише у 46 випадках була б більше або менше цих величин.
Таблиця 12.1
Результати визначення міцності бавовняних ниток, сН
Хі |
Х |
(Хі - )2 |
1500 |
-20 |
400 |
1600 |
+80 |
6400 |
1840 |
+320 |
102400 |
1760 |
+240 |
57600 |
1280 |
-240 |
57600 |
1320 |
-200 |
40000 |
1380 |
-140 |
19600 |
1520 |
0 |
- |
1600 |
+180 |
6400 |
1680 |
+160 |
25600 |
1720 |
+200 |
40000 |
1680 |
+160 |
25600 |
1520 |
0 |
- |
1640 |
+120 |
14400 |
1560 |
+40 |
1600 |
1840 |
+320 |
102400 |
1700 |
+180 |
32400 |
1220 |
-300 |
90000 |
1380 |
-140 |
19600 |
1260 |
-260 |
67600 |
1500 |
-20 |
400 |
1600 |
+80 |
6400 |
1280 |
-240 |
57600 |
1320 |
-200 |
40000 |
1300 |
-220 |
48400 |
= 1520
При цьому рівномірність ниток за міцністю, яка виражається коефіцієнтом варіації, також на кожні 1000 випробувань в 954 випадках знаходився б у межах 8,9÷15.9°/о і лише у 46 випадках була б більше або менше цих величин.
Таким чином, обробка результатів випробувань методом математичної статистики надає можливість розповсюджувати з відомою точністю результати випробувань, отриманих по зразкам, на усю партію текстильного матеріалу.
