- •Загальні правила проведення випробувань матеріалів
- •Оформлення звіту по лабораторній роботі
- •Загальні відомості про добір проб (вибірок) для проведення випробувань
- •Методи добору проб
- •Особливості добору та приготування проб волокон та ниток
- •Лабораторна робота № 1 Визначення параметрів кліматичних умов оточуючого середовища
- •Завдання:
- •Загальні відомості:
- •Методика виконання роботи
- •Реєстрація відносної вологості та температури повітря гігрографами та термографами
- •Кондиціонування матеріалів перед випробуваннями
- •Контрольні запитання
- •Відносна вологість повітря, %, що визначається за допомогою простого психрометра.
- •Відносна вологість повітря, %, що визначається за допомогою аспіраційного психрометра.
- •Методика виконання роботи Визначення вологості ниток та текстильних полотен у сушильному апараті
- •Визначення вологості ниток та текстильних полотен у сушильній шафі
- •Практична робота № 3 Світлова мікроскопія текстильних волокон
- •Завдання:
- •Загальні відомості:
- •Методика виконання роботи
- •Натуральні текстильні волокна Бавовна
- •Натуральний шовк
- •Штучні волокна Віскозні волокна
- •Ацетілцелюлозні волокна
- •Синтетичні волокна
- •Натуральні текстильні волокна
- •Штучні текстильні волокна
- •Синтетичні текстильні волокна
- •Розпізнавання волокон рослинного та тваринного походження за характером горіння
- •Характер горіння натуральних волокон
- •Характер горіння хімічних волокон
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 4 Визначення основних структурних характеристик текстильних ниток
- •Завдання
- •Загальні відомості Визначення лінійної густини, діаметру пряжі та швейних ниток
- •Визначення характеристик скрученості пряжі та швейних ниток
- •Методика виконання работи Визначення лінійної густини пряжі та ниток
- •Визначення напрямку крутіння, числа скручень, складень та укрутки ниток та пряжі
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 5 Визначення напівциклових розривних характеристик пряжі та швейних ниток.
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Будова та принцип дії розривної машини рм-3-1
- •Методика виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 6 Визначення повної деформації та її компонентів при одноцикловому розтягуванні текстильних та швейних ниток
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Будова та принцип дії релаксометра рм-5
- •Найменування проби _____________________________________ Величина навантаження __________________________________
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 7 Визначення характеристик ниток при багатократному розтягуванні
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Методика виконнання роботи
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 8 Визначення витривалості пряжі та швейних ниток при багатократному згинанні
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Методика виконнання роботи
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 9 Визначення нерівноважності та жорсткості при скручуванні пряжі та швейних ниток
- •Завдання
- •Характеристики типу приладу км-20-2м
- •Методика виконнання роботи Визначення нерівноважності ниток
- •Визначення жорсткості ниток
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Бавовняні швейні нитки
- •Характеристика бавовняних швейних ниток
- •Методика виконання роботи Бавовняна пряжа
- •Нормативні показники якості до основної кардної бавовняної пряжі
- •Бавовняні нитки
- •Контрольні запитання
- •Практична робота №11 Вивчення та аналіз асортименту текстильних ниток
- •Завдання:
- •Загальні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Результати аналізу текстильних ниток (пряжі) за різними класифікаційними ознаками
- •Математична обробка результатів вимірювання властивостей текстильних матеріалів
- •Класифікація помилок вимірювання
- •Запис результатів вимірювань
- •Математична обробка результатів експерименту
- •Нормальний закон розподілу
- •Методи виключення грубих помилок
- •Середні значення та їх оцінки
- •Приклад 5
- •Статистичні методи встановлення емпіричних залежностей
- •Кореляційні залежності
- •Перелік діючої нормативної документації Випробування
- •Технологія текстильного виробництва
- •Iso 4880 – 2002/гост исо 4880 – 2002
- •Текстильні волокна взагалі
- •Натуральні волокна
- •Хімічні волокна
- •Міждержавні стандарти
- •Искусственные волокна
- •Список літератури
Лабораторна робота № 1 Визначення параметрів кліматичних умов оточуючого середовища
Мета роботи: освоїти методики визначення та реєстрації параметрів кліматичних умов при випробуваннях матеріалів. Ознайомитись з методами кондиціонування матеріалів перед випробуваннями.
Завдання:
Ознайомитись з психрометричним методом визначення вологості повітря.
Перевірити з використанням простого та аспіраційного психрометрів відносну вологість та температуру повітря в приміщенні лабораторії.
Порівняти показання простого та аспіраційного психрометрів, розрахувати швидкість повітря біля простого психрометра, підібрати відповідну таблицю для правильного визначення вологості повітря в даному приміщенні простим або аспіраційним психрометром.
Ознайомитись з гігрометричним методом визначення відносної вологості та температури повітря.
Ознайомитись з методами кондиціонування текстильних матеріалів.
Загальні відомості:
Для отримання об’єктивних результатів досліджень властивостей текстильних матеріалів перед випробуваннями проводять кондиціонування підготовлених проб. Це обумовлюється впливом вологості досліджуваного матеріалу на його фізичні та механічні властивості. Сутність кондиціонування полягає у витримуванні проб матеріалу протягом певного періоду при нормальних кліматичних умовах з метою приведення їх вологості до стану, близького до сорбційної рівноваги.
Текстильні матеріали здатні поглинати вологу з оточуючого середовища. Зміна їх вологовмісту викликає зміну важливих показників властивостей, таких, наприклад, як міцність, деформаційна здатність та ін. Для отримання достовірних результатів випробування та їх порівняння необхідно створювати та підтримувати постійні умови. Такі умови називаються нормальними, вони регламентуються стандартом.
Кліматичні умови при кондиціонуванні та випробуваннях текстильних матеріалів характеризуються температурою t і відносною вологістю повітря φ.
Текстильні матеріали необхідно певний час витримувати при нормальних кліматичних умовах (t=20±2°C, φ=65±2%). Вологу, яку текстильний матеріал вбирає при тривалому витримуванні при нормальних кліматичних умовах, називають нормальною. Дотримування нормальних кліматичних умов є обов’язковим при стандартних випробуваннях.
Відносна вологість повітря φ, [%] характеризує ступінь насичення повітря водяними парами та визначається за формулою:
(1.1)
де рd – тиск водяної пари атмосфери при певній температурі, [Па];
рt – тиск насиченої водяної пари атмосфери при тій же температурі, [Па].
Для виміру температури та відносної вологості повітря застосовують простий або аспіраційний психрометри, а для цілодобової реєстрації цих параметрів використовуються такі прилади, як термограф та гігрограф.
П
ід
час кондиціонування в залежності від
початкової вологості матеріалу можуть
відбуватися процеси сорбції (поглинання
вологи), або десорбції (віддачі вологи).
Вологість текстильного матеріалу, яка
відповідає сорбційній рівновазі,
називається рівноважною
вологістю.
Якщо відбувається процес сорбції, то
показник рівноважної вологості нижче,
ніж під час процесу десорбції (рис.1.1).
Тому для отримання об’єктивних
результатів досліджень кондиціонування
проводять в умовах сорбції
вологи матеріалом. В цьому випадку проби
матеріалу спочатку підсушують протягом
однієї години при температурі 50°С та
відносній вологості повітря 10-25%, а потім
витримують при нормальних кліматичних
умовах до досягнення постійної маси.
Практично сталість маси наступає тоді,
коли маса проби за 2 години збільшується
менше ніж на 0,25%.
На вологість матеріалу, крім тривалості кондиціонування, впливають такі фактори, як швидкість руху повітря, розмір пакунку, його вид та густина. Тому в стандартах передбачається різна тривалість кондиціонування, звичайно не менше ніж 24 години.
Для підтримування необхідних кліматичних умов у приміщенні лабораторії використовують кондиціонери. Іноді перед випробуваннями зразки витримують в ексикаторах, або в кліматичних камерах (гігростатах).
