Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВІДПОВІДІ к.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
532 Кб
Скачать
☆

Право не допустити передання учасником частки у статутному капіталі іншій особі

Відповідно до ч.1 ст. 127 та ч.1 ст. 135 ЦК України учасник повного товариства та повний учасник командитного товариства має право за згодою інших його учасників передати свою частку у складеному капіталі чи її частину іншому учасникові товариства або третій особі.

У цьому законодавчому положенні встановлено два суб’єктивних права:

  1. право на передання частки у статутному капіталі;

  2. право надати згоду іншому учаснику на передання своєї частки у статутному капіталі, або не надавати таку згоду.

Це означає, що учасник повного або командитного товариства має право не допустити передання іншим учасником своєї частки у статутному капіталі. Таке право належить усім учасникам повного товариства та повним учасникам командитного товариства. При чому, згода вкладників командитного товариства на передання своєї частки повним учасником не вимагається.

Переважне право на набуття частки у статутному капіталі, яка пропонується до продажу.

Здійснення переважного право вкладника на набуття частки у статутному капіталі має дві особливості щодо сфери поширення:

  1. воно поширюється лише на випадки, коли частка передається іншим вкладником (якщо свою частку виявив бажання передати повний учасник, у вкладника не виникає переважне право на її придбання);

  2. воно поширюється лише на випадки оплатного відчуження частки (п. 3.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»).

Право на участю у розподілі активів у разі ліквідації товариства.

Здійснення права на участь у розподілі активів повного або командитного товариства у разі його ліквідації, залежить від виду товариства та виду учасника. Зокрема, право учасників повного товариства та повних учасників командитного товариства на участь у розподілі активів товариства у разі його ліквідації здійснюється у порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом)..

За недостатності коштів товариства для повного повернення вкладникам їхніх вкладів наявні кошти розподіляються між вкладниками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі товариства.

  1. Припинення корпоративних правовідносин у повному та командитному господарських товариствах.

Підстави припинення корпоративних прав учасників повного та командитного товариств передбачені у Цивільному кодексі України.

Відповідно до ч.1 ст. 125 ЦК зміни у складі учасників повного товариства можуть бути у зв’язку з:

1) Виходом учасника товариства з його складу з власної ініціативи;

2) Виключенням із складу учасників;

3) Вибуттям із складу учасників з причин, що не залежать від учасника. Вихід учасника товариства з його складу з власної ініціативи.

Відповідно до ст.ст. 126 та 135 ЦК України учасники повних товариств, створених на невизначений строк, та учасники командитних товариств мають право вийти з цих товариств. Вихід із повного товариства, що було створено на визначений строк, допускається лише за наявності поважних причин та за умови, що попередження про це надійшло не пізніше як за 6 місяців. Право на вихід із товариства належить також вкладником командитного товариства. Пунктом «6» ч.2 ст. 137 ЦК України передбачено право вкладника командитного товариства вийти з нього після закінчення фінансового року. Учасники повних товариств та повні учасники командитних товариств повинні повідомити товариство про свій вихід не менше ніж за три місяці до фактичного виходу із товариства. Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав учасника товариства. Право учасника товариства на вихід не залежить від згоди товариства чи інших його учасників (п. 3.5. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»).