62.Тактика огляду місця події.

Система тактичних прийомів при дійсному відображенні події злочину охоплює:

1) зіставлення первинних даних і обстановки місця події з метою виявлення слідів злочину;

2) аналіз окремих слідів на місці події;

3) моделювання події, що відбулася.

Важливим тактичним прийомом у даній системі виступає аналіз окремих слідів на місці події. Місце події є відображенням минулого, яке може бути пізнане як результат вивчення обстановки і речових доказів переважно раціональним шляхом. Треба аналізувати такі ознаки та властивості предметів і слідів:

а) час виникнення їх на місці події (аналіз тимчасових зв’язків слідів);

б) зв’язки об’єктів з даним чи іншим місцем (аналіз просторових зв’язків слідів);

в) структуру предметів і слідів для вивчення їх групової належності;

г) ідентифікаційні якості слідів з метою визначення можливості ототожнення об’єктів, що їх утворили;

ґ) можливість виникнення слідів від одного або різних учасників розслідуваного злочину (потерпілого, обвинуваченого та ін.) або сторонніх осіб;

д) зв’язки слідів між собою і розслідуваною подією, механізм їх утворення;

е) причини відсутності певних слідів і предметів, їх властивостей і ознак.

Розрізняють три етапи огляду місця події:

1. підготовчий етап;

2. робочий /дослідницький/ етап;

3. заключний /завершальний/ етап.

Підготовчий етап охоплює дві стадії:

1. підготовка слідчого до виїзду на місце події;

2. дії слідчого на місці події до початку робочого етапу.

Після закінчення підготовчого етапу розпочинається власне огляд місця події – його робочий (дослідницький) етап, котрий свою чергу складається з двох стадій:

а) загальний огляд (статична стадія);

б)детальний огляд (динамічна стадія).

Статична стадія складається:

1. ознайомчо-орієнтаційна підстадія;

2. статично-оглядова підстадія (статичної стадії робочого етапу).

Завдання огляду місця події можуть бути:

1. вивчення й фіксація обстановки місця події з метою з’ясування характеру і мехаізму події;

2. виявлення та вилучення слідів злочину, які у подальшому можуть слугувати речовими доказами у справі;

3. з’ясування ознак, що характеризують осіб, учасників вчинення злочину /їх кількість, наближений вік, фізичні дані, наявність у них певних звичок, навиків, психічних відхилень, а також обізнаності їх про життєвий устрій, розпорядок роботи потерпілому тощо/;

4. фіксація особливостей, притаманних потерпілому чи іншим об’єктам посягання;

5. встановлення обставин, що відображають об’єктивну сторону злочину: час і спосіб його вчинення, дії злочинця на місці події, наслідки злочину, наявність зв’язків між діями злочинця та його наслідками;

6. виявлення ознак, що вказують а мотиви та цілі вчиненого злочину;

63.Огляд трупа.

Огляд трупа — це слідча дія, що проводиться слідчим або особою, яка провадить дізнання, на місці знаходження трупа з метою виявлення ознак, що дозволяють встановити особу потерпілого, місце, час, обставини і причини смерті, а також для знайдення ознак, які вказують на можливого злочинця. Огляд трупа провадиться в присутності двох понятих і за участю судово-медичного експерта (або іншого лікаря). Порядок огляду трупа регламентований ст. 192 КПК.

При огляді трупа встановлюють фактичні дані, доступні безпосередньому спостереженню, фіксуються положення і поза трупа, стать, приблизний вік, особливості одягу і взуття, предмети, сліди, документи, що є на трупі і біля нього, а також тілесні ушкодження та трупні зміни.

Огляд трупа складається з двох етапів — загального і детального. При загальному огляді досліджуються:

1) поза трупа і його положення на місці події;

2) зовнішній стан одягу на трупі;

3) знаряддя заподіяння смерті, що знаходяться на трупі.

При детальному огляді досліджуються:

1) ложе трупа (ділянка підлоги або ґрунту під трупом);

2) одяг трупа;

3) тіло трупа та ушкодження на ньому.

При огляді оголеного трупа фіксуються:

1) угодованість, колір шкіри, статура, вік і стать;

2) трупні явища (охолодження, висихання тіла, трупні плями, ознаки гниття);

3) вид голови та обличчя;

4) вид живота;

5) індивідуальні особливості, які спостерігаються на тілі;

6) ушкодження на трупі.

Частини трупа описуються в такій послідовності: голова — обличчя — шия — груди — живіт — спина — руки — ноги (рис. 24, 25).

При огляді одягу і взуття на трупі звертається увага на те, що саме одягнуто та в якій послідовності; стан одягу і взуття; ушкодження (розриви, розрізи, відірвані частини) і забруднення; конфігурація країв ушкодженого одягу (рівні, нерівні та ін.); вміст кишень.

Труп фотографують, складають схеми, виготовляють зліпки і відбитки слідів, беруть зразки волосся, крові, тканин тіла, відбитки пальців.