72. Організаційно-тактичні основи відтворення обстановки й обставин події (у формі слідчого експерименту).

Відтворення обстановки й обставин події як слідча дія за своїм змістом є більш широкою, ніж слідчий експеримент, бо охоплює ще й перевірку пока­зань на місці (ст. 194,195 КПК України).

Для одержання вірогідніших результатів ця слідча дія має бути проведена в умовах, максимально наближених до тих, в яких відбувалась відтворювана подія, і в кількох варіантах.

Найчастіше відтворення обстановки й обставин події проводиться, щоб перевірити:

а) чи могла конкретна людина в певних умовах сприйняти ту чи іншу по­дію, об'єкт (наприклад, чи міг свідок в описаних ним умовах і з вказаної від­стані побачити, як відбувалася подія);

б) можливість проведення особою певних дій (наприклад, намалювати грошовий білет), з допомогою певного предмета, за певний час тощо;

в) об'єктивну можливість подій чи дії (наприклад, чи може відбутися само­займання певної речовини за відповідних умов, чи можуть утворитися певні сліди);

г) як саме відбувалась певна подія (наприклад, уточнити шлях прямуван­ня обвинуваченого до місця вчинення злочину).

Таким чином, така слідча дія, як відтворення обстановки й обставин події відповідно до ст. 194,195 КПК України структурно і гармонійно поєднує в собі дві слідчі дії, два напрямки досліджень: слідчий експеримент і перевірку пока­зань на місці. Розглянемо ці два напрямки докладніше.

Тактика слідчого експерименту

Слідчий експеримент - це слідча дія (ст. 194,195 КПК України), яка ви­конується з метою перевірки та одержання доказів шляхом цілеспрямованого впливу на окремі (такі, що перевіряються) об'єкти або їх копії під час проведення спеціальних дослідів. Таким чином, слідчий експеримент - це пізна­вальна дія, суть якої полягає у проведенні досліджень, пов'язаних з перевір­кою або встановленням будь-якого факту, явища, речі.

73. Організаційно-тактичні основи відтворення обстановки й обставин події (у формі перевірки й уточнення показань на місці).

Відтворення обстановки й обставин події як слідча дія за своїм змістом є більш широкою, ніж слідчий експеримент, бо охоплює ще й перевірку пока­зань на місці (ст. 194,195 КПК України).

Для одержання вірогідніших результатів ця слідча дія має бути проведена в умовах, максимально наближених до тих, в яких відбувалась відтворювана подія, і в кількох варіантах.

Найчастіше відтворення обстановки й обставин події проводиться, щоб перевірити:

а) чи могла конкретна людина в певних умовах сприйняти ту чи іншу по­дію, об'єкт (наприклад, чи міг свідок в описаних ним умовах і з вказаної від­стані побачити, як відбувалася подія);

б) можливість проведення особою певних дій (наприклад, намалювати грошовий білет), з допомогою певного предмета, за певний час тощо;

в) об'єктивну можливість подій чи дії (наприклад, чи може відбутися само­займання певної речовини за відповідних умов, чи можуть утворитися певні сліди);

г) як саме відбувалась певна подія (наприклад, уточнити шлях прямуван­ня обвинуваченого до місця вчинення злочину).

Таким чином, така слідча дія, як відтворення обстановки й обставин події відповідно до ст. 194,195 КПК України структурно і гармонійно поєднує в собі дві слідчі дії, два напрямки досліджень: слідчий експеримент і перевірку пока­зань на місці.

Тактика перевірки показань на місці

Перевірка показань на місці регламентована в ст. 194 КПК як відтворення обстановки й обставин події - це самостійна слідча дія, яка має власну пізна­вальну функцію. Вона схожа на огляд місця події та допит на місці події. Од­нак, це - не огляд і не допит на місці події. Перевірка показань на місці - специфічна слідча дія, суть якої полягає в розкритті суб'єктивного образу, сприйнятого особою на місці вчинення злочи­ну. Особа показом обстановки та предметів демонструє обстановку, що рані­ше сприймала, а слідчий та поняті порівнюють її з раніше отриманими свід­ченнями та переконуються в тому, що особа орієнтується на місці та підтвер­джує свої показання.

Звідси перевірку показань проводять тільки за добровільної згоди особи на місці, яке вона визначить.

Пізнавальна функція перевірки показань на місці полягає в тому, що уча­сники дії переконуються у вірогідності раніше даних свідчень, що особа дійсно спостерігала факт, явище, предмет, знає шлях до місця події та орієнтується в його обстановці. З психологічного боку механізм перевірки показань зво­диться до мисленого порівняння дійсної обстановки на місцевості з уявною подобою особи, чиї свідчення перевіряються