100. Методика розслідування дітовбивства.

Під дітовбивством маємо на увазі умисне позбавлення життя дитини віком до 14 років, яке вчинене його батьками, членом його родини або близьким родичем.

Під час розслідування дітовбивств використовуються такі прийоми моделювання: уявне (мис-лене) моделювання; матеріальну реконструкцію (об становки місця події до моменту вчинення злочину); математичне моделювання; виготовлення муляжів та зліпків; відтворення події злочину та фіксацію за допомогою фото-, кіно-, віде-озйомки; комп’ютерне моделювання. При цьому необхідно підкреслити, що в процесі розслідування злочину моделі об’єктів можуть використовуватися разом з оригіналом. В цьому полягає особливість моделювання в процесі розслідування. Таким чином, криміналістичне моделювання може ефективно використовуватися у діяльності з розкриття і розслідування окремих видів злочинів, зокрема, для створення типових моделей механізму дітовбивств. Побудова типової моделі механізму дітовбивств сприяє: правильній кримінально-правової кваліфікації злочину; виявленню очевидців злочину; встановленню подій, які передували, супроводжували та настали після вчинення дітовбивства; встановленню окремих фактів і зв’язків між ними в процесі розкриття й розслідування дітовбивств

101. Розслідування раніше нерозкритих вбивств.

Кримінально-процесуальний кодекс покладає на слідчого обов'язок після зупинення кримінальної справи вживати необхідні заходи для встановлення злочинців. Однак кримінально-процесуальний закон характер та зміст цих заходів не розкриває.Форми непроцесуальної діяльності, які слідчий має право здійснювати по зупинених справах про нерозкриті злочини, можна поділити на організаційні та розшукові.

Під організаційними заходами потрібно розуміти конкретні дії слідчого, направлені на забезпечення надходження різних і таких, що представляють інтерес, відомостей від установ, посадових осіб і окремих громадян, а також безпосереднє вивчення матеріалів і документів, в яких фіксуються дані, що мають значення для розкриття злочину.

До таких заходів можна віднести:

повторне повідомлення про нерозкриті злочини сусідніх і деяких інших, більш віддалених органів внутрішніх справ;

направлення орієнтуючих відомостей про прикмети злочинця, знаряддя злочину тощо більш широкому колу слідчих і органів дізнання;

повідомлення про нерозкриті злочини оперативних працівників виправно-трудових установ;

організація через відповідних слідчих і оперативних працівників органів дізнання перевірки на причетність до вчинення нерозкритого злочину осіб, що знаходяться під слідством і притягнуті до кримінальної відповідальності в якості обвинувачених по інших справах;

направлення доручень органам дізнання по проведенню дублюючих заходів оперативного характеру для перевірки достовірності даних, що є в матеріалах зупинених кримінальних справ (наприклад, перевірки алібі підозрюваного, правдивості показань потерпілого, свідка тощо);

звернення до громадськості через засоби масової інформації за сприянням у виявленні потерпілих, свідків і осіб, причетних до вчинення нерозкритого злочину, а також обставин, що представляють інтерес для розслідування;

пошук і вивчення кримінальних справ з аналогічними способами вчинення злочинів

направлення запитів в різні установи й організації, витребування та вивчення документів, які можуть мати значення для розкриття злочину;

систематичне ознайомлення з матеріалами про відмови в порушенні кримінальних справ, а також про адміністративні правопорушення;