2 Лабораторна робота № 2 Система мащення
2.1 Мета роботи
Користуючись підручниками, конспектами, альбомами, плакатами, вивчити призначення, класифікацію, склад, ознайомитись з основними типами систем мащення; зробити їх порівняльний аналіз і області застосування.
Наочні посібники: підручники, альбоми по конструкції автомобілів, плакати з систем мащення двигунів; розрізні двигуни і прилади систем мащення.
2.2 Загальні положення
Системи мащення призначені для запобігання підвищеного опрацювання, перегріву і заїдання поверхонь тертя, зменшення витрати потужності двигуна на механічні витрати і віддалення продуктів зносу. В деяких форсованих дизелях (при N ≥ (22…25) 10-2 кВт/м2) системи мащення використовуються для охолодження поршня. Масло, крім того, сприяє ущільненню камери згоряння й захисту деталей від корозії. Для виконання всіх цих функцій система мащення повинна бути замкнена, циркуляційна.
Вона складається із внутрішньої системи мащення двигуна (представляє системи каналів, які забезпечують підвід масла до всіх механізмів) і зовнішньої системи, яка забезпечує циркуляцію, охолодження і очищення масла.
За способом подання масла до поверхонь тертя системи мащення розподіляються на системи, в яких масло подається розбризкуванням, під тиском та комбіновано. В двигунах автотракторного призначення переважно вживаються системи з комбінованою подачею масла, при якому масло до найбільш навантажених пар тертя підводиться з примусовою подачею, а також розбризкується колінчастим валом, іншими обертовими деталями та під час стікання з деталей в картер.
У карбюраторних двигунах, які мають менші навантаження на підшипники колінчастого вала, тиск масла в системі на номінальному режимі досягає рівня (0,3…0,5) МПа, а у дизелів – (0,5…0,7) МПа. Мінімальний тиск під навантаженням не допускається нижче 0,1МПа в карбюраторних двигунах і 0,15МПа в дизелях.
У залежності від місцезнаходження основної кількості масла системи мащення двигунів розділяють на системи з мокрим та сухим картером (рис. 2.1).
а – з мокрим картером, б – з сухим картером;
1 – радіатор, 2 – насос, 3 – фільтр, 4 – манометр,
5 – клапан, 6 - маслоприймач
Рисунок 2.1 – Схеми систем мащення
Окремі елементи системи мащення (насоси, фільтри, теплообмінники) можуть з’єднуватись між собою по-різному в залежності від особливостей їх конструкції. Для мащення робочих циліндрів мало- і середньо-обертальних двигунів застосовуються багатоплунжерні (до 16 плунжерів) насоси (“мастильники”), які можуть створити тиск до 6…10МПа. Число точок подачі на циліндр досягає чотирьох-десяти.
При керованій подачі певна порція масла подається на дзеркало циліндра в заданий момент часу при малому надлишковому тиску (до 0,3…0,5 МПа). Циклова подача масла в одній точці виявляється сумірною з об’ємом меніска в отворі (5…10мм3), що при достатньому змащуванні циліндра дозволяє зменшити витрати масла до 0,3…0,9 г/(кВт·год).
Вибір кількості масла, що знаходиться в піддоні або циркуляційному і запасних баках, кількості прокачуваного масла після насоса не вирішують всі задачі, зв’язані з проектуванням системи мащення. При виборі схеми мащення необхідно крім зазначених параметрів визначити тиск масла на вході в двигун і число послідовно включених насосів, їх подачу, число і тип фільтрів їх розміщення в схемі, розміщення і число запобіжних і обвідних клапанів. Для забезпечення можливості розрахунку системи мащення в цілому її необхідно розділити на зовнішню і внутрішню. Нижче поданий метод розрахунку зовнішньої системи дизеля (рис. 2.2).
Рисунок 2.2 – Розрахункова схема зовнішньої
системи мащення дизеля