- •Методичні вказівки
- •1 Лабораторна робота № 1 система охолодження
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Загальні положення
- •1.3 Системи рідинного охолодження
- •1.4 Повітряна система охолодження
- •1.5 Розрахунок елементів системи охолодження
- •1.5.1 Рідинна система охолодження
- •1.5.2 Рідинний насос
- •1.5.3 Радіатор
- •1.5.4 Вентилятор
- •1.5.5 Двигун з повітряним охолодженням
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •2 Лабораторна робота № 2 Система мащення
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Загальні положення
- •2.3 Розрахунок елементів системи мащення
- •2.3.1 Масляний насос
- •2.3.2 Масляна центрифуга
- •2.3.3 Масляний радіатор
- •2.3.4 Розрахунок підшипників ковзання
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •3 Лабораторна робота № 3 системи впуску і випуску
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Загальні положення
- •3.3 Повітряні фільтри
- •3.4 Впускні і випускні трубопроводи
- •3.5 Глушіння шуму
- •Питання і завдання для контролю
- •4 Лабораторна робота № 4 Cистеми живлення карбюраторних двигунів
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Загальні положення
- •4.3 Робочий процес елементарного карбюратора
- •4.4 Паливопідкачувальні насоси
- •4.5 Системи живлення з вприскуванням бензину
- •Питання і завдання для контролю
- •5 Лабораторна робота № 5 Система живлення дизелів
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Призначення і будова паливних систем
- •5.3 Класифікація паливних систем дизелів
- •5.4 Параметри паливоподачі
- •5.5 Форсунки
- •5.6 Особливості паливоподаючої апаратури для роботи на легких, важких і сірчастих паливах
- •5.6.1 Апаратура для живлення багатопаливних дизелів
- •5.6.2 Особливості паливних систем при використанні важких і сірчистих палив
- •5.7 Паливна система дизелів з електронним управлінням
- •5.8 Напрямки удосконалення паливних систем дизелів
- •Питання і завдання для контролю
- •6 Лабораторна робота № 6 Система живлення газових, бензогазових двигунів та газодизелів
- •6.1 Мета роботи
- •6.2 Системи живлення газових двигунів
- •6.3 Системи живлення бензогазових двигунів
- •6.4 Система живлення газодизелів
- •6.5 Розрахунок газової апаратури
- •6.6 Особливості паливних систем двигунів, працюючих на водні
- •Питання і завдання для контролю
- •Питання модульних контролів з дисципліни Перший модульний контроль
- •Другий модульний контроль
- •Третій модульний контроль
- •Четвертий модульний контроль
- •Рекомендована література
2.3 Розрахунок елементів системи мащення
2.3.1 Масляний насос
Масляний насос призначений для подачі масла до поверхонь тертя двигуна. У системах мащення застосовуються переважно насоси шестеренчастого типу із зовнішнім та внутрішнім зчепленням, а також гвинтові насоси.
Розрахунок системи мащення має мету визначення витратних характеристик системи та встановлення на їх основі конструктивних параметрів елементів системи. Спочатку визначається кількість теплоти, що відводиться з маслом від двигуна, щодо якої встановлюються циркуляційні витрати масла у системі. У відповідності з тепловим балансом Qм(кДж/с) становить (1,5…3)% від теплоти, введеної у двигун з паливом
,
(2.1)
де: Q0 – кількість теплоти, кДж, яка виділяється з паливом, внесеним в циліндр за 1с.
,
(2.2)
де: Hu – найнижча теплота згоряння одного кілограма палива, кДж;
Gпал. – годинна витрата палива, кг/год.
Циркуляційні витрати масла (м3/с) при даному значенні Qм
,
(2.3)
де: ρм = 900 кг/м3 – густина масла;
см = 2,094 кДж/(кг·К) – середня теплоємність масла;
ΔТм = (10…15)К – температура нагріву масла у двигуні.
Для стабільності тиску масла у системі двигуна циркуляційні витрати масла звичайно збільшують у два рази
(2.4)
При визначенні розрахункової продуктивності масляного насоса Vp(м3/с) необхідно ураховувати витікання масла через торцеві та радіальні зазори, що враховують через об’ємний коефіцієнт подачі ηн.
Тоді
,
(2.5)
де: ηн - вибирається в залежності від торцевих та радіальних зазорів між шестернями і корпусом, температури та в’язкості масла, розрідження на вході у насос та протитиску на виході з нього, частоти обертання шестерні, ηн.= 0,75…0,85.
Циркуляційні витрати масла системі мащення за одиницю часу (в кг/год) можна визначити також виходячи з питомої кількості відведеної маслом теплоти
,
де: ξ – коефіцієнт надлишку масла, необхідного на випадок перевантаження та форсування двигуна, порушення герметичності з’єднань системи, збільшення зазорів при зношенні, ξ=1,5…3,5;
Ne – номінальна ефективна потужність двигуна, кВт;
q – питома кількість відведеної маслом теплоти, для карбюраторних і газових двигунів, q=(230…520)кДж/(кВт·год). Якщо масло використовується для охолодження поршнів, розрахункова кількість теплоти зростає додатково на (450…570) кДж/(кВт·год);
ΔТ – перепад теплоти масла на виході із двигуна і на вході до нього: для суднових і тепловозних двигунів ΔТ=(5…15)оС, для автотракторних двигунів з водомасляними охолодниками ΔТ=(20…25)оС, для тих же двигунів з повітро-масляними охолодниками ΔТ=(5…8)оС;
см – теплоємність масла, см=(1,68…2,10) кДж/(кг·К).
Таким чином, подача масляного насоса, л/год.
,
де: ρ – густина масла, кг/л.
Питомий об’єм масла, що заливається в систему мащення з мокрим картером для окремих двигунів (л/кВт) такий:
автомобільні карбюраторні 0,03…0,15
тракторні карбюраторні 0,34…0,48
швидкісні дизелі 0,07…0,21.
Об’єм циркуляційного бака в системах з сухим картером вибирають таким, щоб питомий об’єм масла складав не більше 2,1 л/кВт. Для забезпечення виділення з масла газів і парів бак повинен заповнюватись маслом не більш ніж на 70-75%.
При розрахунку насоса приймають, що об’єм зуба шестерні (м3) дорівнює об’єму западини між зубами (рис. 2.3)
,
(2.6)
де: D0 –діаметр початкового кола шестерні, м;
h – висота зуба, м;
b – довжина зуба, м.
Рисунок 2.3 – Схема масляного насоса
Розрахункова продуктивності насоса
.
(2.7)
При висоті зуба, яка дорівнює двом модулям (h=2т), і D0=zm
,
(2.8)
де: z=(6…12) – число зубів шестерні в виконаних конструкціях;
m=(3…6)мм – модуль зачеплення.
Тоді
,
(2.9)
де: uн – колова швидкість обертання шестерні на зовнішньому діаметрі, м/с;
D=m(z+2) – діаметр зовнішнього кола шестерні, м.
Колова швидкість обертання шестерні на зовнішньому діаметрі не повинна перевищувати (8...10) м/с. При великих значеннях швидкості коефіцієнт подачі насоса значно зменшується через зростання опору на вході і впливу відцентрового ефекту.
Задавшись значеннями m, z і uн із рівняння (2.8) знаходять довжину зуба
.
(2.10)
Переріз вхідних і вихідних патрубків визначають по допустимим швидкостям масла, які складають: для вхідних патрубків - 0,3…0,6м/с, а для вихідних - 0,8…1,5м/с.
Потужність, що витрачається на привід масляного насоса, (кВт)
,
де: Vp – розрахункова продуктивність масляного насоса, м3/с;
р – робочий тиск масла в системі (в карбюраторних двигунах р=0,3…0,5МПа, в дизелях – р=0,3…0,7МПа);
ηм.н =0,85…0,90 – механічний ККД масляного насоса.
