15. У якому рядку всі кількісні числівники вжито у формі родового відмінка?

1. Сорока, одному, двом, трьом, чотирьом.

2. Ста, одного, п'ятьох, шести, сімох.

3. П'ятьма, дев'яноста, двомастами, десятьма, п'ятдесятьма.

4. На двох, на двохстах, на п'ятистах, на дев'яноста, на одному.

5. Одинадцять, шістнадцять, сімнадцять, вісімнадцять, двадцять.

16. З'ясуйте, у якому рядку допущено помилку в правописі числівникових форм.

1. Сімдесятьох п'ятьох, п'ятдесяти восьми, сорока, шестистам п'ятдесятрьом, сорок шостому.

2. Двадцятьох, сімом, шістсот сорока п'яти, одній цілій і двом п'ятим, сіммастами шістдесятьома трьома.

3. Ста двадцятьом двом, обом, чотирьомстам, п'ятдесятьом двом, шістдсятьома.

4. Вісімдесяти, п'ятдесятьох, дев'яноста шістьом, двома, сто двадцять п'ятому.

5. Сімох, обох, двадцятого, ста п'ятдесятьох трьох, ста п'ятдесяти двох.

17. У якому рядку морфологічний аналіз виділеного слова зроблено правильно?

Сидить Марушка в семи кожушках, хто її роздягає, той сльози пролива (Народна творчість).

1. В семи – числівник, початкова форма – сьомий, простий, порядкові вжито у місцевому відмінку, в реченні – означення.

2. В семи – числівник, початкова форма – сім, простий, кількісний, ці число, вжито у місцевому відмінку, входить до складу неузгоджене означення.

3. В семи – числівник, початкова форма – сім, складений, кількісні вжито у родовому відмінку, в реченні – означення.

4. В семи – числівник, початкова форма – сьомий, складений, порядкові вжито у місцевому відмінку, в реченні — означення.

5. В семи – числівник, початкова форма – сім, простий, кількісний, вжито у давальному відмінку, в реченні – означення.

18. У якому реченні всі виділені слова – числівники?

1. Двоє несуть, третій за ними йде, а четвертий сліди замітає (Народна творчість).

2. Одне діло бачити, інше – чути (Народна творчість).

3. Це два вовки, там сварка (Народна творчість).

4. Тоді турки-яничари із галери одвертали, до города Цареграда убігали, із дванадцяти штук гармат гримали, ясу воздавали (Народна творчість).

5. Коли нещастя в одному вікні, то щастя в другому (Народна творчість).

19. З'ясуйте, у якому рядку всі слова є займенниками.

1. У, на, чи, аж, і.

2. Я, ти, ми, ви, її.

3. А, ось, от, це, цей.

4. Вже, хіба, мов, хто, сам.

5. Щось, ще, щоб, дещо, будь-що.

20. У якому реченні виділене слово – присвійний займенник?

1. Місяць яснесенький

Промінь тихесенький

Кинув до нас (Леся Українка).

2. Нехай мої співи літають

По рідній коханій моїй стороні (Леся Українка).

3. Геть всі темнії думи сумні! (Леся Українка)

4. «Мамо, чи кожна пташин

В вирій на зиму літає?» –

В неньки спитала дитина (Леся Українка).

5. Моя душа ніколи не забуде

Того дарунку, що весна дала... (Леся Українка)

21. Укажіть, у якому рядку всі займенники в непрямих відмінках мають іншу основу, ніж у називному відмінку однини.

1. Весь, все, вся, кожний, жодний.

2. Мій, самий, інший, чий, абичий.

3. Скільки, той, абиякий, деякий, котрийсь.

4. Ніякий, чийсь, декілька, стільки, ніскільки.

5. Я, ти, він, воно, вона.

22. За допомогою яких префіксів утворюються неозначені займенники, що пишуться через дефіс?

1. Пра-, су-, без-.

2. За-, по-, пре-.

3. Казна-, хтозна-, будь-.

4. Пере-, зі-, за-.

5. Ви-, від-, до-.

23. У якому рядку морфологічний аналіз виділеного слова зроблено правильно?

Людина – найцінніше з усього, що є між небом і землею (Народна творчість).

1. З усього – займенник, початкова форма – весь, особовий, вжито знахідному відмінку, в однині, чоловічого роду, у реченні є означенням.

2. З усього – займенник, початкова форма – увесь, присвійний, невідмінюваний, в однині, середнього роду, у реченні є додатком.

3. З усього – займенник, початкова форма – весь, неозначений, вжито в родовому відмінку, в множині, у реченні є обставиною.

4. З усього – займенник, початкова форма – все, відносний, вжито в називному відмінку, має форму тільки однини, у реченні є підметом.

5. З усього – займенник, початкова форма – увесь, означальний, вжито в родовому відмінку, в однині, чоловічого роду, у реченні є додатком.

24. Виберіть рядок, у якому всі займенники належать до одного розряду.

1. Хто, що, який, чий, котрий.

2. Себе, я, хто, мій, той.

3. Скільки, ніхто, твій, весь, дехто.

4. Ти, він, свій, ніщо, ніякий.

5. Сам, дехто, дещо, стільки, її.

25. Як змінюються дієслова умовного способу?

1. За часами і родами.

2. За часами.

3. За числами і в однині за родами.

4. За часами і особами.

5. За особами і числами.

26. Укажіть, у якому рядку в усіх дієсловах при формотворенні приголосні чергуються.

1. Казати, колихати, співати, передплатити, любити.

2. Ходити, носити, возити, ловити, дивитися.

3. Берегти, гуркотіти, вуркотіти, доводити, сміятися.

4. Робити, ломити, сипати, хотіти, читати.

5. Мостити, лити, палахкотіти, радити, дарувати.

27. Виберіть рядок, у якому всі слова з часткою не пишуться окремо

1. Не/доварити, не/дочувати, не/дошивати, не/дошкулити, не/дошукати.

2. Не/домовитися, не/додавати, не/дорожити, не/доручати, не/дорівнювати.

3. Не/довіряти, не/докучати, не/допомогати, не/доварити, не/дотерти.

4. Не/дослідити, не/доторкатися, не/досягти, не/дочекатися, не/доклеїти.

5. Не/дотримуватись, не/дотувати (не давати дотацію), не/дотуляти, не/дотягти, не/дорвати.

28. З'ясуйте, у якому рядку всі дієслова мають однакове граматичне значення роду.

1. Бігла, пересувалась би, радила, мовив, спостерігаймо.

2. Розсекретив, наказала, вечоріло, здійснила, виконала б.

3. Іскрилось, опустилась, підняла б, взялися, змінилась.

4. Вимкнула, вирила б, вирішила, прасувала, поважала б.

5. Обернулась, помітила б, зашарілась, сиділа б, гойдається.

29. У якому рядку визначення дієприкметника правильне?

1. Дієприкметник – це частина мови, що виражає ознаку за дією та станом і має граматичні особливості дієслова і прикметника.

2. Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом.

3. Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією або станом і має граматичні особливості дієслова і прислівника.

4. Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що має граматичне значення дієслова і прикметника.

5. Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією або станом і має граматичні особливості дієслова і прикметника.

30. У якому рядку подано дієприкметники лише пасивного стану?

1. Зів'ялий, розквітлий, квітучий, радіючий, передплачений.

2. Сумуючий, позеленілий, пожовклий, пройдений, засклений.

3. Зафарбований, записаний, прочитаний, заспіваний, збентежений.

4. Зароблений, зляканий, співаючий, заплаканий, попереджений.

5. Закручений, сяючий, замріяний, переспілий, розмальований.

31. Виберіть рядок із дієприкметниками недоконаного виду.

1. Сумуючий, куплений, посинілий, просіяний, позолочений.

2. Руйнуючий, збудований, люблячий, печений, змолочений.

3. Тертий, читаючий, ніяковіючий, шитий, відповідаючий.

4. Висвітлений, червоніючий, печений, падаючий, знервований.

5. Лежачий, сидячий, читаний, митий, знайдений.

32. У якому рядку всі дієприслівники мають доконаний вид?

1. Намалювавши, спізнившись, вітаючись, сміючись, заплативши.

2. Розірвавши, покохавши, знайшовши, радіючи, запам'ятавши.

3. Перекладаючи, переконавшись, пронісши, зачинивши, граючи.

4. Існуючи, атакуючи, позичивши, одягаючи, звернувши.

5. Сказавши, побіливши, зрозумівши, принісши, зачинивши.

33. У якому рядку всі слова з часткою не пишуться окремо?

1. Не/дописавши, не/гаючи, не/питаючи, не/вміючи, не/дооцінюючи.

2. Не/побачивши, не/пускаючи, нє/здужаючи, не/вгаваючи, не/дочуваючи.

3. Не/зупиняючись, не/віддавши, не/чекаючи, не/діставши, не/подолавши.

4. Не/домовившись, не/думаючи, не/піклуючись, не/дбаючи, не/хтуючи.

5. Не/розуміючи, не/злякавшись, не/втручаючись, не/волячи, не/дописавши.

34. У якому рядку всі прислівники мають значення причини дії?

1. Здуру, з переляку, спросоння, спересердя, зозла.

2. Зопалу, змолоду, згарячу, наперекір, навмисне.

3. Вволю, вплач, врозтіч, дотла, навиворіт.

4. Зісподу, ззаду, скраю, убік, всередині.

5. На світанку, навік, навіки, на весну, навесні.

35. Визначте, у якому рядку всі прислівники вжито у формі найвищого ступеня порівняння.

1. Найвеселіше, щонайтепліше, якнайдужче, найприємніше, затемна.

2. Наймілкіше, якнайгірше, щонайдовше, найвище, звисока.

3. Найлегше, щонайпростіше, якнайтяжче, найспокійніше, злегка.

4. Найпротивніше, якнайменше, щонайрадісніше, наймудріше, щонайміцніше.

5. Найпривабливіше, якнайсильніше, щонайліпше, найтісніше, влучніше.

36. У якому рядку всі прислівники виконують у реченні роль вставних слів?

1. Напевно, можливо, на щастя, по-третє, без угаву.

2. Безперечно, по-моєму, до речі, зрозуміло, з переляку.

3. Видно, сумлінно, загалом, в цілому, на слово.

4. Без сумніву, на жаль, певно, по-перше, отже.

5. В основному, по-шосте, на око, заочі, як слід.

37. У якому рядку всі прислівники пишуться разом?

1. В/голос, в/нічию, в/ручну, до/нині, до/речі.

2. С/початку, на/певно, зав/вишки, на/взнак, під/час.

3. З/верху, на/зустріч, у/бік, під/ряд, в/цілому.

4. На/вдивовижу, на/диво, в/плач, в/десятеро, на/гора.

5. 3/давна, в/день, в/ночі, за/очі, в/трьох.

38. У якому рядку всі прийменники пишуться через дефіс?

1. Із/за, з/під, з/попід, з/поміж, з/посеред.

2. З/поза, з/за, в/наслідок, по/при, не/зважаючи на.

3. За/для, за/ради, по/серед, по/руч, в/наслідок.

4. В/продовж, що/до, з/метою, за/допомогою, по/серед.

5. Незалежно/ від, згідно/з, під/час, відповідно/до, з/понад.

39. Укажіть, у якому рядку всі сполучники розділові.

1. Через те що, чи...чи, проте, хай, і.

2. Ніби, чи, хоч, бо, для того щоб.

3. Або, чи, або...або, чи...чи, не то...не то.

4. Що, або...або, аби, ледве, але.

5. Як, то...то, оскільки, дарма, а.

40. У якому рядку всі слова з часткою не пишуться окремо?

1. Не/добачати, не/вдаха, не/виконання, не/густо, не/співав.

2. Не/задовільно, не/помітно, не/терпеливий, не/покоїтися, не/ти.

3. Не/підготовлений, не/від/нас, не/зручно, не/порядок, не/роба.

4. Не/далека, а близька, не/від/мене, не/ловлю, не/сім, не/прийшовши.

5. Не/вільний, не/воля, не/заважай, не/ходи, не/вдаха.

41. У якому рядку морфологічний аналіз підкресленого слова виконано правильно?

У пожовклій торішній травиці з'явилися перші стеблини (М. Коцюбинський).

1. У пожовклій – особлива форма дієслова – дієприкметник, початкова форма – пожовкла, активного стану, доконаного виду, вжито в однині, жіночого роду, у місцевому відмінку, у реченні – означення.

2. У пожовклій – особлива форма дієслова – дієприкметник, початкова форма – пожовклий, пасивного стану, доконаного виду, вжито в однині, жіночого роду, у місцевому відмінку, у реченні – означення.

3. У пожовклій – особлива форма дієслова – дієприкметник, початкова форма – пожовклий, активного стану, доконаного виду, вжито в однині, жіночого роду, у давальному відмінку, у реченні – означення.

4. У пожовклій – особлива форма дієслова – дієприкметник, початкова форма – пожовклий, активного стану, недоконаного виду, теперішнього часу, вжито в однині, жіночого роду, у місцевому відмінку, у реченні – означення.

5. У пожовклій – особлива форма дієслова – дієприкметник, початкова форма – пожовклий, активного стану, доконаного виду, минулого часу.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА……………………………..………..	3
СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ…….…..	10
ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ …………………………………….	11
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ З ДИСЦИПЛІНИ……………….	12
ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ 1………………………………….	15
Змістовий модуль 1………………………………	15
Змістовий модуль 2…………………………………………	20
ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ 2 ……………………………..…..	33
Змістовий модуль 3………………………………..………..	33
Змістовий модуль 4…………………………………………	37
ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ 3,5……………………………	43
Змістовий модуль 5……………………………………...…..	43
Змістовий модуль 6…………………………………………	56
Змістовий модуль 7…………………………………..……..	67
ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ 4………………………….………	77
Змістовий модуль 8…………………………………...…….	77
Змістовий модуль 9…………………………………….…..	81
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ……………….	87
ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ……..…	108
БЛОК ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ………………………….	117

Наукове видання

Школа Галина Миколаївна,

Олійник Еліна Вікторівна