Організаційно-правові основи зовнішньоекономічної діяльності України

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) здійсню здається з метою створення сприятливих умов для економічною розвитку країни і захисту її інтересів, збалансованого розвитку еко­номіки, рівноваги внутрішнього ринку, стимулювання прогре­сивних структурних змін у зовнішньоекономічних зв'язках суб'єктами економічної діяльності і створення найсприятливіших умов для залучення власної економіки в систему світового поділу праці.

Особливим завданням процесу регулювання ЗЕД є підтримка загальнонаціональних пріоритетів у зовнішньоекономічній сфері і досягнення зазначеної мети за допомогою певних заходів.

Основними складовими політики в галузі зовнішніх еконо­мічних зносин України є зовнішньоторговельна політика (що вклю­чає експортну та імпортну політику), політика у сфері залучення іноземних інвестицій і регулювання національних капіталовкладень за кордоном. Зовнішньоекономічна політика має виконувати завдання щодо географічної збалансованості зовнішньо і економічних операцій з окремими державами та регіонами, що пов'язане з економічною безпекою країни.

Основним нормативним актом, що регулює даний вид діяльності в державі, є Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", згідно з яким зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Формами державного регулювання є:

• встановлення режиму здійснення валютних операцій. Такий режим встановлений Законом України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті", Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю'' ти іншими нормативно-правовими актами;

• митне регулювання, яке здійснюється згідно із Законами України "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про Єдиний митний тариф", Митним кодексом України тощо;

• встановлення в окремих випадках, передбачених законодавством, режиму ліцензування та квотування.

Державна політика у сфері іноземних інвестицій здійснюється Кабінетом Міністрів України разом з Національним банком України і регулюється Верховною Радою України. Іноземні інвести­ції в Україні не підлягають націоналізації, а їх реквізиція може бути здійснена лише у особливих випадках, наприклад, техногенної чи природної катастрофи.

У випадку припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення на протязі 6 місяців своїх інвестицій, а також доходів по них в грошовій або речовій формі за реальними ринковими цінами, сформованими в момент припи­нення інвестиційної діяльності. Після виплати обов'язкових зборів, платежів і податків іноземним інвесторам гарантується безпере­шкодне переведення за кордон одержаних на законних підставах засобів в іноземній валюті. Порядок переведення встановлюється НБУ. При переведенні або вивозі іноземних інвестицій податок складає 15%. Доход або прибуток від інвестиції іноземний інвестор має право реінвестувати в економіку України в будь-якій валюті, а також зберігати їх на поточних розрахункових рахунках або на депозитах. Іноземні інвестори мають право на придбання паїв і цінних паперів у відповідності з валютним законодавством і законами України про цінні папери та фондову біржу, приймати участь в приватизації майна державних підприємств і незавер­шеного будівництва, в конкурсах і аукціонах. Надання майна в оренду іноземним інвесторам на суму більш як 10 млн. доларів здійснюється за рішенням Фонд держмайна України.

Інвестиційний клімат для іноземного інвестора в Україні пере­важно визначається впливом таких факторів, як політична, правова, економічна та екологічна стабільність. З цієї причини Україну розглядають за кордоном як зону підвищеного ризику для крупних інвестицій. Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні" скерований на заохочення й підсилення припливу іноземного капіталу в пріоритетні сфери економіки держави шляхом надання різного роду страхових гарантій, особливо із найбільш важливих інвестиційних програм і проектів, покращення правового регулювання іноземного інвестування, розвитку інфраструктури міжнародного бізнесу.

Завданням цієї Програми входить залучення додаткових джерел інвестування прогресивних структурних зрушень та інших якісних перетворень в економіці України за рахунок коштів іноземних інвесторів, формування експортного потенціалу, зростання техніч­ного рівня виробництва, скорочення енергоємності продукції.

Неодмінною умовою формування сприятливих умов для притоку іноземних інвестицій буде розвиток ринкової інфраструктури міжнародного бізнесу, для чого передбачається:

■=> значно покращити роботу таких ділянок інвестиційної діяль­ності, як фондові біржі, комерційні банки, страхові компанії, інвестиційні компанії і інвестиційні фонди, трастові та консал­тингові, холдингові та аудиторські фірми;

■=> утворити державний реєстр іноземних інвесторів і банк даних про об'єкти іноземного інвестування в Україні, автоматизовану інформаційну систему, яка забезпечувана б оперативний пошук іноземних та вітчизняних інвесторів, та надання консультацій з питань техніко-економічного обґрунтування та реалізації інвестиційних проектів;

■=> здійснити організацію статистичної звітності про іноземних інвесторів, вдосконалити систему обліку відповідно до міжнародних стандартів, здійснити публікацію нормативних актів України та іншої інформації, яка цікавить іноземних інвесторів, на іноземних мовах;

■=> визначити навчальний заклад в Україні та за кордоном для підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, що працюють над проблемами залучення іноземних інвестицій в Україну.