7.4. Звітність територіальних управлінь Пенсійного фонду.

Районні та міські відділи Пенсійного фонду складають і подають обласному (міському) органу Пенсійного фонду в установлені ними строки місячну, квартальну та річну звітність.

Місячна:

• звіт про виплату пенсій та допомоги за ф. 2а, що складається на основі звітів органів соціального захисту насе­лення;

• звіт про виконання кошторису видатків по бюджету за ф. 2мдб;

• оперативні звіти про надходження та використання коштів Пенсійного фонду.

Квартальна та річна:

• баланс виконання бюджету Пенсійного фонду за ф. 1-ПФ;

• звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду за ф. 2-ПФ;

• звіт про нарахування страхових внесків, інших надхо­джень та витрачання коштів Пенсійного фонду за ф. 4-ПФ;

• звіт про виконання кошторису за регресними позовами.

Обласні управління подають до Пенсійного фонду України зведені квартальні звіти про виконання бюджету Пен­сійною фонду не пізніше ніж через 26 днів після закінчення звітного періоду, а річні звіти – не пізніше 20 лютого наступного року.

Пенсійний фонд України подає зведені річні та квартальні звіти про надходження і використання коштів Фонду до Міністерства фінансів України.

Одночасно з річним звітом, та звітом станом на 1 липня подається пояснювальна записка, в якій відображаються особливості виконання бюджету Пенсійного фонду по доходах і видатках. При цьому мають зазначатись кількість районів, міст, областей, які не забезпечили виконання бюджету по страхових внесках та інші джерела доходів Пенсійного фонду, а також причини, через які не надходять платежі.

Баланс виконання бюджету Пенсійного фонду України (ф. 1-ПФ) складається на основі звірки оборотів і залишків по субрахунках на кінець звітного періоду, відображених у книзі «Журнал-головна» (ф. 308), з оборотами і залишками на субрахунках аналітичного обліку.

31.2. При складанні «Звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду» (ф. 2-ПФ) необхідно враховувати:

Розділ І «Доходи» складається на основі даних аналітичного обліку, записи якого проводяться на основі даних банків про рух коштів на поточних рахунках та витрат, що прийняті до заліку за страховими внесками.

Розділ II «Видатки» та розділ III «Відомості про контин­гент по виплаті пенсій та допомоги» складаються на основі «Звіту про виплату пенсій та допомоги» (ф. 2а), що подається органами соціального захисту населення, та «Звіту про нарахування страхових внесків, інших надходжень та витрачання коштів Пенсійного фонду» (ф. 4-ПФ), що подається підприємствами, установами та організаціями.

У графі 4 «Призначено» та «Затверджено кошторисом на рік» відображаються дані затвердженого бюджету (ліміту видатків) з урахуванням змін, внесених в установленому порядку. У графі 5 зазначаються суми фактичних видатків коштів Пенсійного фонду.

Звітні дані показують у наростаючому підсумку з початку року.

Квартальні й річні звіти підписуються керівником і голов­ним бухгалтером органу Пенсійного фонду України.

7.5. Особливості персоніфікованого обліку.

Органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках.

Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; органів державної податкової служби; роботодавців; фізичних осіб; органів реєстрації актів громадянського стану; державної служби зайнятості; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; компанії з управління активами; зберігача; інших підприємств, установ, організацій та військових формувань.

Однією із концептуальних засад Закону України «Про за­гальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є ключова ви­мога Міжнародної організації праці щодо прав застрахованої осо­би на матеріальне забезпечення за страховим випадком за умови підтвердження страхового стажу як періоду, у якому щомісячно сплачуються відповідні страхові внески (особою, роботодавцем) у сумі, не меншій ніж мінімальний страховий внесок.

Суть і мета запровадження системи персоніфікованого обліку відомо­стей про застрахованих осіб (далі — СПОВ) пов'язані з необхідністю створення базової інформаційної платформи для переведення пенсійної системи на принципи пенсійного страхування з використанням новітніх інформаційних технологій для збирання, опрацювання, систематизації та зберігання передбачених законодавством про пенсійне страхування відо­мостей про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

У рамках СПОВ формується та ведеться єдиний державний автоматизований банк даних про застрахованих осіб.

Розбудову СПОВ розпочато після підписання Президентом України Указу від 4 травня 1998 р. № 401/98 «Про заходи щодо впровадження обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування» та відповідних постанов Ка­бінету Міністрів України від 4 червня 1998 р. № 794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого об­ліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пен­сійного страхування» і від 8 червня 1998 р. № 832 «Про заходи щодо поетапного впровадження у Пенсійному фонді автомати­зованого персоніфікованого обліку відомостей у системі загально­обов'язкового державного пенсійного страхування», які' регламен­тували основні положення про персоніфікований облік і необхідні заходи щодо його впровадження до 1 січня 2004 року.

Функціонування цієї системи, починаючи з 2004 року, організо­вується згідно з розробленим відповідно до частини шостої статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван­ня» Порядком формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 р. № 7-6 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 р. за № 1000/9599.

На підставі відомостей, наданих страхувальниками, які само­стійно сплачують страхові внески, в централізованому банку да­них Пенсійного фонду України на кожну застраховану особу відкривається електронна персональна облікова картка з постійним страховим номером, який відповідає персональному номеру фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб. У цій картці за весь період трудового життя застрахованої особи накопичуватимуться всі дані про заробіток, страхові внески до Пенсійного фонду, а також відомості про стаж роботи з усіх місць роботи та інші відомості, необхідні для правильного призначення пенсії.

Звітність до системи персоніфікованого обліку страхувальники надають у такому порядку і в такі терміни:

1) Страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком надає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів пер­винної звітності для системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік. Перелік форм доку­ментів первинної звітності для СПОВ наведено у розділі 2 По­рядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в сис­темі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

2) Протягом поточного року в комплекті документів, необхідних для призначення пенсії, страхувальник надає територіальному органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації усі відсутні у СПОВ відо­мості про застраховану особу-заявника за період роботи у страху­вальника до дати формування заяви на призначення пенсії.

3) У поточному році страхувальник надає необхідний комп­лект документів первинної звітності також у випадку подання цим страхувальником заяви про зняття з обліку у територіально­му органі Пенсійного фонду. Такий комплект документів має містити звіт за поточний рік з відомостями за період до зняття страхувальника з обліку та документи первинної звітності за попередні звітні роки, якщо вони не подавалися до територіаль­ного органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації до моменту зняття з обліку.

4) У разі якщо страхувальник був зареєстрований у новому територіальному органі Пенсійного фонду у зв'язку зі зміною адреси, звіт за попередній рік має містити відомості за період з моменту зняття з обліку в попередньому територіальному органі Пенсійного фонду.

5) У разі виявлення недостовірних відомостей, наданих та/або накопичених в електронних базах даних персоніфікованого обліку, страхувальник надає до відповідного територіального органу Пен­сійного фонду необхідні корегувальні або скасувальні документи щодо виявлених недостовірних звітів про застраховану особу.

На підставі поданого документа з позначкою «коригуюча» у системі персоніфікованого обліку відбувається технологічна зам­іна попередньо накопичених відомостей в обліковій картці особи на актуальні відомості, надані страхувальником у документі з позначкою «коригуюча».

На підставі наданого документа з позначкою «скасовуюча» недостовірні відомості облікової картки вилучаються із переліку актуальних для використання, але залишаються в електронному архіві для звітування. Відомості скасовуються, якщо некоректними виявилися такі ключові реквізити первинного звіту, як код стра­хувальника, звітний рік, номер облікової картки застрахованої особи, код категорії застрахованої особи, код підстави для спе­ціального стажу.

Корегування або скасування відомостей облікової картки за­страхованої особи проводиться за будь-які роки функціонування системи персоніфікованого обліку, але тільки на підставі наданих у встановленому порядку документів страхувальника.

6) Графіки надання первинної звітності та корегувальних до­кументів до системи персоніфікованого обліку визначаються та надаються страхувальникам територіальними органами Пенсійного фонду за місцем їх реєстрації. Відомості до системи персоніфіко­ваного обліку надаються на електронних і паперових носіях.

7) Електронні носії з первинною звітністю для системи пер­соніфікованого обліку формуються страхувальником з використан­ням спеціального комплексу програм «АРМ-Р», актуальні версії якого безкоштовно надаються страхувальникам у територіальному органі Пенсійного фонду за місцем реєстрації.

Страхувальники, у яких кількість найманих працівників пере­вищує п'ять осіб, надають відомості в електронному вигляді та обов'язково в комплекті із засвідченими підписом керівника та скріпленими печаткою документами у паперовому вигляді. Інші страхувальники можуть надавати звіт лише у паперовому вигляді.

8) Страхувальник зобов'язаний повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про зміну відомостей, що вносяться до системи персоніфікованого обліку, про застраховану особу, за яку або на користь якої ним сплачуються страхові внески, у десяти­денний термін з дня отримання цих відомостей.

9) Виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на поса­дових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у вигляді штрафу в розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян у разі ненадання, несвоє­часного надання, надання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, коштів Пенсійного та Накопичувального фондів або надання недостовірних відомостей, що використову­ються в системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності і відомостей, передбачених Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

10) Застрахована особа має право вимагати від страхуваль­ника достовірного та своєчасного надання до територіального органу Пенсійного фонду первинних і корегувальних відомостей про себе стосовно персоніфікованого обліку.

Органи реєстрації актів громадянського стану протягом десяти робочих днів із дня реєстрації смерті особи подають відповідні відомості територіальним органам Пенсійного фонду, а органи, що проводять державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, органу Пенсійного фонду надають один примірник реєстраційної картки.

Порядок надання інформації цими суб'єктами визначається угодами, укладеними ними з Пенсійним фондом України, якими встановлюються обсяги, терміни та формат обміну базами даних.

Інформація з бази даних системи персоніфікованого обліку, що ведеться в електронній формі, може надаватися за запитом страхувальників або застрахованих осіб у вигляді документа, що відповідає вимогам законодавства. Порядок надання інформації з цієї системи визначено статтею 22 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Для забезпечення ефективної взаємодії застрахованої особи та страхувальника і страховика новим Законом «Про загальнообов­'язкове державне пенсійне страхування» передбачено чіткий пе­релік прав і відповідальності і застрахованих осіб, і їх страхуваль­ників.

За ненадання, несвоєчасне надання, надання не за встанов­леною формою або надання недостовірних відомостей, що вико­ристовуються у системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсій­ного фонду на страхувальника накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які буди сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки надання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення — у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше двадцяти неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян (пункт 5 частини 9 статті 106 зазначеного закону).